УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

"17" травня 2007 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючої - Фащевської Н.Є. суддів - Шевчук Г. М., Жолудько Л.Д. при секретарі - Танцюрі О.В. з участю - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 12.03.2007р. по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИЛА:

03.04.007р.ОСОБА_2 оскаржила рішення Тернопільського міськрайонного суду від 12.03.2007р., яким розірвано шлюб між нею та ОСОБА_1., що був зареєстрований 18 березня 1999 року відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області.

Апелянт просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд в той же суд, але в іншому складі.

В апеляційній скарзіОСОБА_2 вказала, що при постановлены рішення було порушено норми процесуального та матеріального права, не враховано наявних фактичних обставин справи, а зібраним доказам дана неправильна

Справа №22а- 479                                           Головуючий у 1 інстанції- Магдич ОТ.

Категорія- 35                                                     Доповідач - Фащевська Н.Є.

оцінка, зокрема, суд не звернув уваги на те, що у неї з позивчем є спільна дитина, яка буде позбавлена взірця нормальних сімейних відносин у разі розірвання шлюбу між її батьками.

В судовому засіданніОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала, посилаючись на обставини викладені в ній.

ОСОБА_1.у судове засідання не з'явився з невідомих на те суду причин, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідача, пояснення апелянта та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з таких підстав.

Задовольняючи позов та постановляючи рішення про розірвання шлюбу, ' суд першої інстанції "виходив з того, що подальше спільне життя подружжя є неможливе і збереження сім'ї суперечить інтересам сторін.

Колегія вважає, що з таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає встановленим обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до вимог ст.112 Ск України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини.

Встановлено, що між сторонами по справі 18.03.1999р. був укладений шлюб, про що свідчить свідоцтво про одруження від 05.2.2006р. Від спільного проживання в них народилась дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1р.н. На протязі останніх семи років та на даний часОСОБА_2 та ОСОБА_1. проживають окремо, не підтримують шлюбних стосунків, не ведуть спільного господарства, між ними втрачено почуття поваги, любові та довіри одне до одного. У кожного з них склалось своє особисте життя.

Згідно ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засад суспільства. Як видно із матеріалів справи, судом був наданий термін для примирення подружжя строком на два місяці, однак це не допомогло зберегти сім'ю.

Колегія не приймає до уваги посилання апелянта на порушення судом вимог ч.І ст.112 СК України, оскільки судом встановлено, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечитеме інтересам одного із них, інтересам їхньої дитини

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, судом не встановлено, а апелянтом не доведено будь-яких доказів, які б стверджували про можливість збереження шлюбу.

Враховуючи наведене, рішення суду є законним і обґрунтованим і підстав для його скасування з мотивів, зазначених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 12 березня 2007 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі

двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного

Суду України.