УХВАЛА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

29 березня 2007 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого Фащевської Н.Є.

Суддів Жолудько Л.Д., Ходоровський М.В.

при секретарі  Мендрик Т.В.

з участю сторін

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 2 лютого 2007 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1звернулась з апеляційною скаргою на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 2 лютого 2007 року, яким в задоволенні її позову про виселення ОСОБА_2з квартири за АДРЕСА_1 відмовлено.

Апелянт вказала, що суд безпідставно прийшов до переконання, що вона в судовому засіданні не довела факту порушення відповідачем правил співжиття.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши доповідача, пояснення сторін колегія вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підста.

Відмовляючи позивачці у виселенні ОСОБА_2. з квартири, суд виходив з того, що в судовому засіданні не здобуто доказів систематичного порушення останнім правил співжиття.

Такий висновок суду відповідає вимогам закону і встановленим обставинам справи.

Так, судом встановлено, що позивачка є власницею 2/3 частини квартири по вул.О.Польового в місті Тернополі, з яких 1/3 частину цієї квартири їй подарував відповідач згідно договору дарування, посвідченому 10 березня 2003 року.

Згідно записів в будинковій книзі в спірній квартирі прописані сторони та їх дочка. Згідно ч.І ст.116 ЖК якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають з ним систематично руйнують чи псують жиле приміщення або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу запобіганню і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавці

Справа №22а- 352                                       Головуючий у 1 -й інстанції - Мартиць О.І.

Категорія - 30                                               Доповідач - Фащевська Н.Є.

або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Враховуючи те, що позивачкою у судовому засіданні не доведено фактів, передбачених ст.116 ЖК як підстави для виселення відповідача, суд підставно відмовив у задоволенні позовних вимог.

Суд підставно не прийняв до уваги постанову про відмову у порушенні кримінальної справи проти відповідача з приводу його дій по заміні замків в квартиру, та зроблене відповідачу з приводу зазначених обставин офіційне застереження, оскільки дана постанова винесена 3 травня 2005 року, а інших випадків порушення правил співжиття відповідачем після винесення даної постанови, позивачкою не наведено.

Колегія не приймає до уваги посилання апелянта на те, що вона розірвала шлюб з відповідачем, а тому не може проживати з ним в одній квартирі, колегія не приймає до уваги, оскільки даний факт правового значення для вирішення даного спору немає.

Посилання апелянта на те, що вона, як власник квартири, вправі вимагати виселення інших осіб, колегія не приймає до уваги, оскільки даний факт сам по собі не може бути підставою для виселення колишнього члена сім'ї з підстав передбачених ст.116 ЖК України.

Керуючись ст.ст. 304,30, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити, а рішення Тернопільського міськрайонного суду'від 2 лютого 2007 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в

касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання

законної сили.