УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

29 березня 2007 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого Фащевської Н.Є. Судців Жолудько Л.Д., Ходоровського М.В. при секретарі Мендрик Т.О.

з участю ОСОБА_3, представника ОСОБА_1 ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 31 січня 2007 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1звернулась з апеляційною скаргою на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 31 січня 2007 року, яким з неї в користь ОСОБА_3 стягнено 13 498 грн. шкоди, спричиненої нестачею товарно-матеріальних цінностей.

Апелянт вказала, що висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки її вини у виникненні нестачі товарно-матеріальних цінностей немає.

Вивчивши матеріали справив межах доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення ОСОБА_3, який не визнав скарги, колегія вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 вересня 2003 року між ОСОБА_1та приватним підприємцем ОСОБА_3. було укладено трудовий договір за № 3108, згідно якого позивачка зобов'язувалась виконувати роботу продавця промислових товарів та договір про повну матеріальну відповідальність ОСОБА_1

23 січня 2006 року під час проведення в магазині інвентаризації підзвітних ОСОБА_1товарно-матеріальних цінностей встановлено їх нестачу на суму 13 498 грн.

23 лютого 2006 року трудовий договір між ОСОБА_3. та ОСОБА_1було розірвано на підставі п.2 ст. 41 КзпП України в зв'язку з втратою довір'я до матеріально відповідальної особи.

Відповідно до висновку судово-бухгалтерської експертизи за № 1405 від 29 листопада 2006 року в період роботи ОСОБА_1з вересня 2005 року по січень 2006 року по магазині №23 встановлено нестачу товарно-матеріальних цінностей на суму 13 498 грн.

Справа № 22а-356                                       Головуючий у 1 -й інстанції - Щавурська Н.Б.

Категорія - 42                                               Доповідач - Фащевська Н.Є.

Відповідно до вимог ст.134 КЗпП працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяну з їх вини підприємству, установі, організації у випадку, коли між працівником і підприємством укладено письмовий договір про взяття працівником на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Враховуючи наведене, суд підставно задовольнив вимоги позивача і стягнув в його користь з відповідачки суму нестачі товарно-матеріальних цінностей.

Суд підставно не прийняв до уваги доводи позивачки щодо недостовірності даних, зазначених в інвентаризаційному описі від 23 січня 2006 року, як такі, що спростовуються висновком судової бухгалтерської експертизи.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачка погодилась із звільненням її по п.2 ст.41 КЗпП.

Згідно ст.10,11 ЦПК суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Посилання відповідачки на те, що суд не зменшив розмір шкоди з урахуванням її майнового стану - перебуванням на її утриманні хворої дитини, непрацездатних батьків, колегія не приймає до уваги, оскільки доказів, які б обґрунтовували ці обставини відповідачкою відповідно до вимог ст.11 ЦПК в судове засідання не подано.

Таким чином, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування та задоволення скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.304,307, 308, 314,315,319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 31 січня 2007 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання законної сили.