Справа № 2-509/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

(заочне)

          23 березня 2011р.                                                                      м.Бердянськ

          Бердянський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді  Прінь І.П.,

при секретарі   Бевз О.А.,

за участю: позивача ОСОБА_1

          розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на Ѕ частку приміщення,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2010 р. позивач  звернувся до суду із позовом про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на Ѕ частку приміщення, зазначивши, що 27.11.1982 р. був зареєстрований шлюб з відповідачем, який 26.06.2007 р. розірвано. За час спільного проживання на підставі договору купівлі-продажу від 21.07.2004 р. ними було придбано ціле убудоване приміщення, що розташоване по АДРЕСА_1. Право власності на вказане приміщення зареєстроване за відповідачем. Просив визнати ціле убудоване приміщення їх з відповідачем спільною сумісною власністю, визнати за ним право власності на Ѕ частку зазначеного приміщення.

Позивач позов підтримав в повному обсязі, суду пояснив, що в період спільного проживання з ОСОБА_2 ними було придбано ціле убудоване приміщення загальною площею 99,7 кв.м., розташоване по АДРЕСА_1 в м. Бердянську, Запорізької області. Зазначене приміщення було куплена за рахунок коштів, отриманих від зайняття  підприємницькою діяльністю. Договір купівлі –продажу зазначеного приміщення був оформлений на відповідача, однак позивач давав свою згоду на його укладення. Відповідач добровільно поділити це майно  не хоче, тому просить  визнати придбане нежитлове приміщення спільною сумісною власністю і визнати за ним право власності на Ѕ частку цього приміщення.

Відповідач у судове засідання не з'явилась, про слухання справи повідомлений належним чином. Не повідомив суд про причини неявки, не подав заяви про розгляд справи за його відсутності.

Згідно зі ст.ст.169, 224 ЦПК України суд, за згодою позивача,  розглядає справу за відсутності відповідача на підставі наявних у ній даних та доказів, постановляє заочне рішення.

Вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 60,61 СК України, майно,  набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові  на  праві  спільної  сумісної  власності незалежно від того,  що один з них не мав з поважної причини (навчання,  ведення домашнього   господарства,   догляд   за   дітьми,  хвороба  тощо) самостійного заробітку (доходу). Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

За правилами ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності  подружжя,  частки  майна дружини та чоловіка є рівними, якщо  інше  не  визначено  домовленістю  між  ними   або   шлюбним договором.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 27.11.1982 р. по 26.06.2007 р. Зазначені обставини підтверджуються копією свідоцтва про розірвання шлюбу ( а.с.5), копією паспорта (а.с.4).

Ціле убудоване приміщення загальною площею 99,7 кв.м., розташоване по АДРЕСА_1 в м. Бердянську, Запорізької області належить відповідачу ОСОБА_2, що підтверджується договором.

Таким чином суд вважає доведеним, що в період шлюбу подружжям було придбано ціле убудоване приміщення загальною площею 99,7 кв.м., розташоване по АДРЕСА_1 в м. Бердянську, Запорізької області і визнає це майно спільною сумісною власністю подружжя.

Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

За таких підстав, суд вважає встановленим, що частки в праві спільної власності співвласників ОСОБА_2 і ОСОБА_1  є рівними, тобто по 1/2 частині за кожним, оскільки інше не встановлено домовленістю між ними чи законом.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про  визнання цілого  убудованого приміщення, що розташоване по АДРЕСА_1,  спільною сумісною власністю подружжя і визнання за позивачем права власності на  Ѕ частку цього приміщення підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2,10,15,60,88,169,208,212-215,224-228, ЦПК України, ст.ст. 60,61,70 СК України,  372 ЦК України,

В И Р І Ш И В:

          Позовну заяву задовольнити.

          Визнати  ціле вбудоване приміщення  загальною площею 99,7 кв.м. по АДРЕСА_1 в м. Бердянську Запорізької області спільною сумісною власністю ОСОБА_1 і ОСОБА_2.  

          Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку  цілого  вбудованого приміщення  загальною площею 99,7 кв.м. по АДРЕСА_1 в м. Бердянську Запорізької області.

          Згідно зі ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за письмовою  заявою відповідачів, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя:І. П. Прінь