2"a"-296/07

                     ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ                                           УКРАЇНИ

17 квітня 2007 року Суворовський районний суд м. Херсона

у складі головуючої судді                                       В.М. Палькової

при секретарі                                                                             І.В. Липовській

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Херсонського обласного військового комісаріату про стягнення заборгованості по виплаті грошової компенсації замість продовольчого пайка, -

встановив   :

ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Херсонського обласного військового комісаріату, мотивуючи тим, що він у суб'єкта владних повноважень проходив службу до 20.02.07р., звідки звільнений наказом Головного командування ЗСУ № 54 від 26.01.2007 року, та на день звільнення безперервна служба в ЗС України  в  нього  складала  понад  21   рік.

Під час проходження служби відповідач не в повному обсязі провів з ним розрахунок по грошовому забезпеченню, а саме не в повному обсязі виплатив грошову допомогу на оздоровлення за 2005 рік і щомісячна надбавка за безперервну службу у ЗС України, право на отримання якої у розмірі 50 та 7 0 відсоток від грошового забезпечення він мав на підставі п.1 Указу Президента України від 05.05.03 р. № 38 9 « Про надбавки військовослужбовцям у ЗС України, МВС України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління Державної охорони України за безперервну  службу».

В період з 01.09.2004 р. по 28.02.2005 р. та з 01.08.2005 р по 01.01.2006 р. відповідач безпідставно не в повному обсязі виплачував йому зазначену надбавку, а саме 10, 40 та 5 відповідно відсотків від його грошового забезпечення. Свою відмову у виплаті вказаної надбавки за ці періоди в розмірах встановлених "Указом" (50 відсотків від грошового забезпечення), відповідач пояснює тим, що здійснення розрахунку виплати грошового забезпечення керувався телеграмами Міністра оборони України від 26.05 2003 р. № 146/2095  І  від 17.01.2004 р.   № 146/1/11/26.

Але з березня по липень 2005 року відповідач зазначену надбавку

виплачував    йому    у    повному    обсязі,       при    цьому    знову    таки    керуючись    не

положеннями "Указу" , а телеграмами Міністра оборони України від 14.11.2003р. N' 146/1/11/463, від. 17.01.2004 р. № 146/1/11/26, від 27.07.2004 р. № 145/1/11/641.

Грошову допомогу на оздоровлення за 2003 та 2004 роки відповідач, також виплачував з урахуванням 20 відсотків надбавки від грошового забезпечення.

Згідно довідки від 09.06.2005 року № 670 та розрахунку йому до теперішнього часу не виплачені наступні суми грошового забезпечення : щомісячне грошове забезпечення у розмірі 1793,90 грн., та компенсація частини доходів у звязку з несвоєчасною виплатою у розмірі 393 грн.69 коп., у звязку з чим просить постановити рішення, яким стягнути з Херсонського обласного військового  комісаріату на його користь  2177  гривень  80  коп.

2

заборгованості по грошовому забезпеченню за період з 01.09.2004 р. по 28.02.2005 р.   та з 01.08.2005 по  31.01.2006 року.

В судовому засіданні позивач позов підтримав на підставах в  ньому  зазначених.   Позовні  вимоги просив  задовольнити

Представник Херсонського обласного військового комісаріату, заперечував проти позову, вважаючи його необгрунтованним, та просив відмовити в його задоволенні.

Дослідивши матеріали  справи,     заслухавши пояснення позивача,   суд вважає  позов  підлягаючим задоволенню з  наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді начальника відділу фінансового та соціального забезпечення Херсонського обласного військового комісаріату, по теперішній час. На протязі тривалого часу, ' позивач, до моменту звільнення, отримував грошове забезпечення. Починаючи з вересня 2004 року, відповідач сплачував позивачеві грошове забезпечення не в повному обсязі, в порушення вимог п.1 Указу Президента України від 05.05.03 р. № 389 « Про надбавки військовослужбовцям у ЗС України, МВС України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління Державної охорони України за безперервну службу», , та на момент звільнення сплатив позивачеві 7276 грн.72 коп., не доплативши надбавку за безперервну службу в ЗСУ у розмірі 1303,23 грн., та премію 33,3% - у розмірі 433,.98 грн. а разом 17 93,90 грн., а з урахуванням компенсації нарахованих доходів з порушенням строків їх виплати, станом на 01.03.07р., розрахункова сума компенсації становить 383,69 грн.

Відповідно до ст. 71 КАС України - в адміністративних справах, про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд   вважає,    що   відповідачем   не   надано   суду   доказів   в   частині

спростування     вимог     позивача,      оскільки     при                        нарахуванні     та

виплаті позивачеві в період служби надбавки за вислугу років та 33,3 % премії, відповідач порушив вимоги п.1 Указу Президента України від 05.05.03 р. № 389 « Про надбавки військовослужбовцям у ЗС України, МВС України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління Державної охорони України за безперервну службу», пункти 1.2. Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу у Збройних Силах України , затвердженої наказом Міністра оборони України від 26.05.2003 р. № 149, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.05.2003 р. за № 411/7732, Конституцію України, ЗУ "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ст. 15 Закону України "Про оплату праці", ст.ст. 1.2.23 Всесвітньої декларації прав людини, якими передбачено, що "Кожна працююча людина має право на справедливу та задовільну винагороду"; та "Кожна людина повинна володіти всіма правами та усіма свободами, які проголошені Декларацією, без яких би то не було відмінностей, як то у відношенні раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового чи іншого положення".

Підтвердження обмеження відповідачем прав позивача щодо отримання повного, передбаченого Законом грошового забезпечення у зазначений  в  позовній  заяві  період є  порушення  стосовно  позивача

3

вимог Європейського права, насамперед прав людини, задекларованих у  "Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод" .

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, та знаходить їх такими що підлягають задоволенню.

Керуючись Конституцією України, ЗУ "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ст. 15 Закону України "Про оплату праці", Указом Президента України від 05.05.2003 р. № 389 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну служби", Інструкцією про порядок і ум ви виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу у Збройних Силах України, 10,11,71, 159, 160-163КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ   :

Адміністративний   позов   ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Херсонського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1 2177 грн.80 коп., (дві тисячі сто сімдесят сім) грн.80 коп. в рахунок заборгованості по грошовому забезпеченню за період з 01.09.04р. по 28.02.05 р. та з 01.08.05р. по 31.01.06 р.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Суворовського районного суду м. Херсона протягом 10 днів. Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Апеляційного суду Херсонської області через Суворовський райсуд м. Херсона протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.