Справа  № 2-а-1136/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 грудня 2011 року                                                                 Бердянський міськрайонний  суд

                                                                                                              Запорізької області

у складі головуючого-судді:        Пахоменка О.Г.,

при секретарі:                                Димовій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Бердянськ справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Бердянської міської ради Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування в частині, -

ВСТАНОВИВ:

21.06.2010 року позивач звернулась до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати пункт 3.99 рішення Бердянської міської Ради № 17 вісімдесятої сесії V скликання від 31.03.2010 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), земельної ділянки орієнтовною площею 0,1га, розташо ваної по вулиці Літке-Невельського, для індивідуального дачного будівництва. Також просила зобов’язати Бердянську міську раду розглянути питання, на підставі наявної заяви та технічних документів, про надання дозволу їй, ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення названої земельної ділянки, яка знаходиться за вищезазначеною адресою, для індивідуального дачного будівництва.

Ухвалою від 21.07.2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов’язання відповідача розглянути питання про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки  для індивідуального дачного будівництва, на підставі заяви представника позивача ОСОБА_3, залишена без розгляду.

У обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 31.03.2010 року відповідач - Бердянська міська рада на вісімде сятій сесії V скликання прийняла рішення № 17, де у пункті № 3 зазначила: „Розглянувши клопотання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення: 3.99. - ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) земельної ділянки орієнтовною площею 0,1га, розташованої по вулиці Літке-вулиці Невельського, для індивідуального дачного будівництва. Підстава: заява від 11 березня 2010 року та рішення постійної комісії з питань регулювання земельних відносин від 29 березня 2010 року № 75-2-226”.

Як повідомила позивач, вказаним вище рішенням надана незаконна перевага ОСОБА_2 перед по зивачем тим, що з заявою про виділення зазначеної земельної ділян ки ще 08.02.2010 року вона звернулась до виконкому Бердянської міської ради, а третя особа по справі –ОСОБА_2, якщо його заява не підроблена, як інші технічні до кументи,  звернувся  лише 11.03. 2010 року.

08.02.2010 року за підписом заступника міського голови виконкому Бердянської міської ради позивачу надійшло повідомлення, що "..заява та матеріали щодо надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки площею 0,0650га, розташованої за адресою: вул. Літке, для індивідуального дачного будівництва, передані на розгляд постійній комісії міської ради з питань регулювання земельних відносин".

22.02.2010 року постійна комісія Бердянської міської ради з питань регулювання земельних відносин під головуванням ОСОБА_4 прийняла рішення: „Рекомендувати управлінню земельних ресурсів виконкому... при вирішенні питання ОСОБА_1 стосовно надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки площею 0,065га, розташованої по вул. Літке, для індивідуального дачного будівництва та передачі її у приватну власність. Після отримання усіх необхідних матеріалів, винести їх на розгляд чергової сесії міської ради 25.03.2010р.".

До позовної заяви позивач приклала схему розташування спірної земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, виготовлену приватним підприємством "Аркада5" у січні 2010 року, у якій зазначений розмір проекту земельної ділянки 0,0650 га.

Позивач наполягала, що третя особа по справі ОСОБА_2 подав до Бердянської міської ради підроблену схему розташування земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, що підтверджується грубо зробленим виправленням на схемі попереднього прізвища замовника –позивача по справі з ОСОБА_1, яке було виконане друкованим шляхом, на прізвище ОСОБА_2, яке виконане рукописним текстом та ще й з помилкою у написанні прізвища - „ОСОБА_2”, і ці виправлення очевидні.

Також у цій же схемі зазначена проектна площа земельної ділянки - 0,0650га, а у рішенні міської ради 0,1га, що також підтверджує підготовку рішення не на основі схеми, тобто технічних документів, а  невмотивовано і безпідставно, що на думку позивача є порушенням закону.

Листом від 30.04.2010 року за підписом директора приватного підприємства "Аркада 5" надана відповідь, що ОСОБА_1 отримала у підприємстві схему розташування земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва по вулиці Літке / Невельського і зазначений проект був узгоджений в управлінні архітектури та містобудування. Третьою особою по справі ОСОБА_2 не виготовлявся проект і він до вказаного підприємства з замовленням на виготовлення проекту не звертався.

На думку позивачки рішення Бердянської міської ради є протиправним, тому що і надало перевагу ОСОБА_2 перед позивачем, яка має переважне право на отримання рішення Бердянської міської ради про дозвіл і розроблення проекту землеустрою у зв’язку з тим, що вона раніше звернулась з заявою до Бердянської міської ради та надала необхідні документи і отримала про це позитивні відповіді.

Окрім працівників органу владних повноважень, ОСОБА_2 не мав доступу до проекту відведення земельної ділянки і незаконне виправлення проекту стало можливим лише у зв’язку з незаконними діями суб’єкта владних повноважень при підготовці документів для і винесення на сесію Бердянської міської ради. Також, на погляд позивачки, рішення є неза конним і тому, що воно базується на підроблених документах, і навіть у рішенні не співпадає розмір земельної ділянки, який значиться у підробленому проекту земельної ділянки.

Прийняття незаконного рішення сталося під час знаходження документів позивача у відповідача, органу владних повноважень, якому було відомо про переважне право позивача, як першого заявника на отримання дозволу Бердянською міською радою на розроблення проекту.

Позивачка посилалася і на статтю 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.  Гадає, що Бердянсь ка міська рада прийняла незаконне рішення і тому, що порушила принци пи рівності, закладені у Конституції України, надавши переваги ін шому громадянину, який пізніше звернувся з заявою про надання доз волу на вироблення проекту відводу земельної ділянки. Розгляд заяв проводиться по мірі їх надходження і відповідно першою підлягає розгляду заява позивача. Окрім цього, Бердянська міська рада прийня ла рішення на підставі підроблених документів, які нашвидкуруч були перероблені з документів позивача ОСОБА_1 шляхом підчисток та внесенням фіктивних написів.

В судовому засіданні  позивач та її представник адвокат ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали і просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, з письмовими запереченнями проти позову не звернувся, направив заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність та  у задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши матеріали справи,  допитав свідків  ОСОБА_5 та ОСОБА_6, суд приходить до наступного.

Згідно вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом 21.06.2010 року, про що свідчить штамп канцелярії суду, тобто в межах строків, передбачених ст. 99 КАС України (а.с.1).

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.        

У своєму рішенні від 09.09.2010 року N 19-рп/2010 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності  Конституції України (конституційності) положень Закону України "Про внесення змін до деяких  законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами", Конституційний Суд України  зазначив, що  при вирішенні спорів у порядку адміністративного судочинства, з метою реалізації   такого   завдання адміністративного судочинства, як захист прав, свобод та інтересів фізичних  осіб,  у  цьому  виді  судового  провадження діє принцип офіційності,  за  яким  суд  вживає  передбачені  законом  заходи, необхідні  для  з'ясування  всіх  обставин у справі,  зокрема щодо виявлення і витребування доказів з власної ініціативи.  Суд  може вирішувати справу також на основі наявних доказів, якщо особа, яка бере участь у справі, не надасть на  його  пропозицію  докази  для підтвердження  обставин,  на які вона посилається.  Обов'язок щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності покладається   на   суб'єкта  владних  повноважень,  якщо  він  як відповідач заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ухвали від 23.06.2010 року судом запропоновано відповідачу, відповідно до вимог п.5 ч.5 ст. 107 КАС України, у строк до 21.07.22010 року надати письмові заперечення проти позову та всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті ним рішення і вчинені дії, з приводу яких подано позов (а.с.15). Також, листом вихідний № 2а-2908/110 від 17.12.2010 року, суд зобов’язав відповідача у  строк до 21.01.2011 року, направити для дослідження в судовому засіданні оригінали документів, на які в своєму  позові і при наданні своїх пояснень посилався позивач та опитані свідки (а.с.47).

Але відповідач на підтвердження правомірності своїх дій та прийнятого ним рішення, яке є предметом дослідження по даній справі, ніяких доказів, не надав. Лише після закінчення розгляду цієї справи і оголошення резолютивної частини рішення суду по даній справі, 26.01.2011 року від відповідача надійшов лист № 05-0384/37 від 24.01.2011 року, в якому останній повідомив про неможливість надання витребуваних доказів (а.с.54).

Таким чином, відповідно до змісту названих норм закону, суд оцінює як доказ лише пояснення позивача, свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також наданими позивачем письмовими доказами, якими  в повному обсязі найшли своє підтвердження вищезазначені в позові обставини та події.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Але відповідач в судове засідання не з’явився, не надав доказів правомірності прийнятого рішення та не спростував доводи позивача.

Таким чином, на підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.   

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 55 Конституції України, ст.ст. 2, 8, 11, 69-71, 94, 99, 158-164, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги  ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати пункт 3.99 рішення Бердянської міської ради Запорізької області № 17 вісімдесятої сесії V скликання від 31.03.2010 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1), земельної ділянки орієнтовною площею 0,1 га., розташованої по АДРЕСА_2, для індивідуального дачного будівництва.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її отримання в повному обсязі.

Сторони можуть отримати повне рішення суду з  28.01.2011р. з 15-00 годин.

Суддя:                                                                          О.Г. Пахоменко

21 грудня 2011 року                                                                 Бердянський міськрайонний  суд

                                                                                                              Запорізької області

у складі головуючого-судді:        Пахоменка О.Г.,

при секретарі:                                Димовій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Бердянськ справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Бердянської міської ради Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування в частині, -

ВСТАНОВИВ:

21.06.2010 року позивач звернулась до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати пункт 3.99 рішення Бердянської міської Ради № 17 вісімдесятої сесії V скликання від 31.03.2010 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), земельної ділянки орієнтовною площею 0,1га, розташо ваної по вулиці Літке-Невельського, для індивідуального дачного будівництва. Також просила зобов’язати Бердянську міську раду розглянути питання, на підставі наявної заяви та технічних документів, про надання дозволу їй, ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення названої земельної ділянки, яка знаходиться за вищезазначеною адресою, для індивідуального дачного будівництва.

Ухвалою від 21.07.2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов’язання відповідача розглянути питання про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки  для індивідуального дачного будівництва, на підставі заяви представника позивача ОСОБА_3, залишена без розгляду.

У обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 31.03.2010 року відповідач - Бердянська міська рада на вісімде сятій сесії V скликання прийняла рішення № 17, де у пункті № 3 зазначила: „Розглянувши клопотання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення: 3.99. - ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) земельної ділянки орієнтовною площею 0,1га, розташованої по вулиці Літке-вулиці Невельського, для індивідуального дачного будівництва. Підстава: заява від 11 березня 2010 року та рішення постійної комісії з питань регулювання земельних відносин від 29 березня 2010 року № 75-2-226”.

Як повідомила позивач, вказаним вище рішенням надана незаконна перевага ОСОБА_2 перед по зивачем тим, що з заявою про виділення зазначеної земельної ділян ки ще 08.02.2010 року вона звернулась до виконкому Бердянської міської ради, а третя особа по справі –ОСОБА_2, якщо його заява не підроблена, як інші технічні до кументи,  звернувся  лише 11.03. 2010 року.

08.02.2010 року за підписом заступника міського голови виконкому Бердянської міської ради позивачу надійшло повідомлення, що "..заява та матеріали щодо надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки площею 0,0650га, розташованої за адресою: вул. Літке, для індивідуального дачного будівництва, передані на розгляд постійній комісії міської ради з питань регулювання земельних відносин".

22.02.2010 року постійна комісія Бердянської міської ради з питань регулювання земельних відносин під головуванням ОСОБА_4 прийняла рішення: „Рекомендувати управлінню земельних ресурсів виконкому... при вирішенні питання ОСОБА_1 стосовно надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки площею 0,065га, розташованої по вул. Літке, для індивідуального дачного будівництва та передачі її у приватну власність. Після отримання усіх необхідних матеріалів, винести їх на розгляд чергової сесії міської ради 25.03.2010р.".

До позовної заяви позивач приклала схему розташування спірної земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, виготовлену приватним підприємством "Аркада5" у січні 2010 року, у якій зазначений розмір проекту земельної ділянки 0,0650 га.

Позивач наполягала, що третя особа по справі ОСОБА_2 подав до Бердянської міської ради підроблену схему розташування земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, що підтверджується грубо зробленим виправленням на схемі попереднього прізвища замовника –позивача по справі з ОСОБА_1, яке було виконане друкованим шляхом, на прізвище ОСОБА_2, яке виконане рукописним текстом та ще й з помилкою у написанні прізвища - „ОСОБА_2”, і ці виправлення очевидні.

Також у цій же схемі зазначена проектна площа земельної ділянки - 0,0650га, а у рішенні міської ради 0,1га, що також підтверджує підготовку рішення не на основі схеми, тобто технічних документів, а  невмотивовано і безпідставно, що на думку позивача є порушенням закону.

Листом від 30.04.2010 року за підписом директора приватного підприємства "Аркада 5" надана відповідь, що ОСОБА_1 отримала у підприємстві схему розташування земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва по вулиці Літке / Невельського і зазначений проект був узгоджений в управлінні архітектури та містобудування. Третьою особою по справі ОСОБА_2 не виготовлявся проект і він до вказаного підприємства з замовленням на виготовлення проекту не звертався.

На думку позивачки рішення Бердянської міської ради є протиправним, тому що і надало перевагу ОСОБА_2 перед позивачем, яка має переважне право на отримання рішення Бердянської міської ради про дозвіл і розроблення проекту землеустрою у зв’язку з тим, що вона раніше звернулась з заявою до Бердянської міської ради та надала необхідні документи і отримала про це позитивні відповіді.

Окрім працівників органу владних повноважень, ОСОБА_2 не мав доступу до проекту відведення земельної ділянки і незаконне виправлення проекту стало можливим лише у зв’язку з незаконними діями суб’єкта владних повноважень при підготовці документів для і винесення на сесію Бердянської міської ради. Також, на погляд позивачки, рішення є неза конним і тому, що воно базується на підроблених документах, і навіть у рішенні не співпадає розмір земельної ділянки, який значиться у підробленому проекту земельної ділянки.

Прийняття незаконного рішення сталося під час знаходження документів позивача у відповідача, органу владних повноважень, якому було відомо про переважне право позивача, як першого заявника на отримання дозволу Бердянською міською радою на розроблення проекту.

Позивачка посилалася і на статтю 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.  Гадає, що Бердянсь ка міська рада прийняла незаконне рішення і тому, що порушила принци пи рівності, закладені у Конституції України, надавши переваги ін шому громадянину, який пізніше звернувся з заявою про надання доз волу на вироблення проекту відводу земельної ділянки. Розгляд заяв проводиться по мірі їх надходження і відповідно першою підлягає розгляду заява позивача. Окрім цього, Бердянська міська рада прийня ла рішення на підставі підроблених документів, які нашвидкуруч були перероблені з документів позивача ОСОБА_1 шляхом підчисток та внесенням фіктивних написів.

В судовому засіданні  позивач та її представник адвокат ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали і просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, з письмовими запереченнями проти позову не звернувся, направив заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність та  у задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши матеріали справи,  допитав свідків  ОСОБА_5 та ОСОБА_6, суд приходить до наступного.

Згідно вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом 21.06.2010 року, про що свідчить штамп канцелярії суду, тобто в межах строків, передбачених ст. 99 КАС України (а.с.1).

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.        

У своєму рішенні від 09.09.2010 року N 19-рп/2010 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності  Конституції України (конституційності) положень Закону України "Про внесення змін до деяких  законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами", Конституційний Суд України  зазначив, що  при вирішенні спорів у порядку адміністративного судочинства, з метою реалізації   такого   завдання адміністративного судочинства, як захист прав, свобод та інтересів фізичних  осіб,  у  цьому  виді  судового  провадження діє принцип офіційності,  за  яким  суд  вживає  передбачені  законом  заходи, необхідні  для  з'ясування  всіх  обставин у справі,  зокрема щодо виявлення і витребування доказів з власної ініціативи.  Суд  може вирішувати справу також на основі наявних доказів, якщо особа, яка бере участь у справі, не надасть на  його  пропозицію  докази  для підтвердження  обставин,  на які вона посилається.  Обов'язок щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності покладається   на   суб'єкта  владних  повноважень,  якщо  він  як відповідач заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ухвали від 23.06.2010 року судом запропоновано відповідачу, відповідно до вимог п.5 ч.5 ст. 107 КАС України, у строк до 21.07.22010 року надати письмові заперечення проти позову та всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті ним рішення і вчинені дії, з приводу яких подано позов (а.с.15). Також, листом вихідний № 2а-2908/110 від 17.12.2010 року, суд зобов’язав відповідача у  строк до 21.01.2011 року, направити для дослідження в судовому засіданні оригінали документів, на які в своєму  позові і при наданні своїх пояснень посилався позивач та опитані свідки (а.с.47).

Але відповідач на підтвердження правомірності своїх дій та прийнятого ним рішення, яке є предметом дослідження по даній справі, ніяких доказів, не надав. Лише після закінчення розгляду цієї справи і оголошення резолютивної частини рішення суду по даній справі, 26.01.2011 року від відповідача надійшов лист № 05-0384/37 від 24.01.2011 року, в якому останній повідомив про неможливість надання витребуваних доказів (а.с.54).

Таким чином, відповідно до змісту названих норм закону, суд оцінює як доказ лише пояснення позивача, свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також наданими позивачем письмовими доказами, якими  в повному обсязі найшли своє підтвердження вищезазначені в позові обставини та події.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Але відповідач в судове засідання не з’явився, не надав доказів правомірності прийнятого рішення та не спростував доводи позивача.

Таким чином, на підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.   

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 55 Конституції України, ст.ст. 2, 8, 11, 69-71, 94, 99, 158-164, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги  ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати пункт 3.99 рішення Бердянської міської ради Запорізької області № 17 вісімдесятої сесії V скликання від 31.03.2010 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1), земельної ділянки орієнтовною площею 0,1 га., розташованої по АДРЕСА_2, для індивідуального дачного будівництва.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її отримання в повному обсязі.

Сторони можуть отримати повне рішення суду з  28.01.2011р. з 15-00 годин.

Суддя:                                                                          О.Г. Пахоменко