Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-1937/11 Головуючий у 1 інстанції: Холод Р.С.
Суддя-доповідач: Дзярук М.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И
11 квітня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Полякова О.З.
Суддів: Дзярука М.П.
Дашковської А.В.
При секретарі: Черненко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2011 року у справі за позовом прокурора Комунарського району м. Запоріжжя в інтересах ОСОБА_1 до Державного підприємства «Придніпровська залізниця»про стягнення середнього заробітку за весь час затримки фактичного розрахунку та компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати, -
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2007 року прокурор Комунарського району м. Запоріжжя в інтересах ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ДП «Придніпровська залізниця»про стягнення середнього заробітку за весь час затримки фактичного розрахунку та компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що підставою звернення прокуратури з зазначеним позовом є неспроможність ОСОБА_1., 1947 р.н., яка є інвалідом 2 групи, страждає на захворювання ніг, через свій фізичний та матеріальний стан самостійно захистити своє право на своєчасне одержання винагороди за працю.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02.04.2007 року встановлено, що ОСОБА_1. працювала на Запорізькій дитячій залізниці ДП «Придніпровська залізниця»керівником дитячого гуртка «Ляльковий театр»з 26.08.1988 року по 01.03.2002 року. При звільненні, заробітна плата їй була виплачена у меншому розмірі ніж був встановлений діючим законодавством. З метою виконання вказаного рішення суду, 15.05.2007 року ДВС Дніпропетровської області до Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ був направлений виконавчий лист №2-182/07 про стягнення з ДП «Придніпровська залізниця»на користь ОСОБА_1. заборгованості із заробітної плати та 19.06.2007 року настав момент фактичного розрахунку між сторонами.
Враховуючи, що ОСОБА_1. була звільнена 01.03.2002 року, а фактично розрахунок з нею проведений лише 19.06.2007 року вважає, що стягненню з відповідача на її користь підлягає сума середнього заробітку за час затримки фактичного розрахунку, яка складає 9921,60 грн. та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати, що складає 2070,60 грн.
Крім того, прокурор зазначив, що прокуратура вже зверталася з таким позовом до Комунарського районного суду Запорізької області, але ухвалою цього суду від 24.09.2007 року позовна заява повернута позивачеві, при цьому прокуратура району не була належним чином повідомлена про результати розгляду позову, а заяву разом з доданими матеріалами було повернуто ОСОБА_1., тому строк на звернення до суду з даним позовом пропущено з поважних причин.
З огляду на зазначене, прокурор просив поновити строк на звернення до суду з позовом, стягнути з ДП «Придніпровська залізниця» на користь ОСОБА_1. середній заробіток за весь час затримки фактичного розрахунку в сумі 9921,60 грн. та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати в розмірі 2080,60грн.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2011 року в задоволенні позову прокурора Комунарського району м. Запоріжжя в інтересах ОСОБА_1. відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.
Вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставин справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1. задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ч.1 п.1 ст.307 ЦПК України апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишає рішення без змін.
Відповідно до ст. 308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки необхідністю застосування позовної давності щодо позовних вимог.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Так, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про порушення прав позивача ОСОБА_1. з боку ДП «Придніпровська залізниця»у зв»язку з несвоєчасною виплатою їй заробітної плати та виникнення у неї права на стягнення середнього заробітку за весь час затримки фактичного розрахунку.
Згідно ст.117 КзпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 Кз пП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа , організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
За правилами ст.233 КзПП України працівник може звернутись з заявою про вирішення трудового спору до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права.
Як вбачається з матеріалів справи прокурор в інтересах позивача ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом після спливу встановленого тримісячного строку.
Всім доказам, які були досліджені в судовому засіданні, суд першої інстанції надав належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення.
У зв’язку з вищевикладеним, судова колегія вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі щодо поважності пропуску строку позовної давності, були предметом розгляду суду першої інстанції, та їм дана належна оцінка. Висновків суду першої інстанції вони не спростовують.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дос лідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тому судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення суду.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2011 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: