Справа №2o-157-l/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня  2007 року                                                              м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді                 КирилюкГ.М.

при секретарі                                  Обухівському О.В.

з участю заявника                                             ОСОБА_1

представника заявника                                    ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: відділ реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції м. Києва, Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва, Дванадцята Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту батьківства ,-

встановив:

В квітні 2007 р. заявник звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт батьківства ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що помер ІНФОРМАЦІЯ_2, відносно його, ОСОБА_1.

Посилається на ті підстави, що з весни 1974 року його мати, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з його батьком, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Під час їх сумісного проживання, ІНФОРМАЦІЯ_4, народився він, ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Київським міським Палацом новонароджених.

Прізвище, ім'я та по батькові його батька у Книзі реєстрації народжень і, відповідно, у Свідоцтві про народження було записано зі слів матері, у відповідності до ч.2 ст.55 Кодексу про шлюб та сім'ю України. В графі «батько» було записано прізвище матері -«ОСОБА_1» та, з її слів, ім'я та по батькові батька - «ОСОБА_3».

В заяві зазначив, що проживав разом з батьком, як член сім'ї, в гуртожитку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1.

Разом з ними проживала й мати, ОСОБА_4. Батьки вели спільне господарство, несли спільні витрати по дому, разом харчувались, надавали спільну допомогу один одному, придбавали спільні речі домашнього вжитку, спільно займались його вихованням та утриманням. ОСОБА_3 визнавав його своїм батьком, виявляв турботу , займався його вихованням, робив подарунки, давав гроші. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер.

Встановлення факту батьківства йому необхідно для документального підтвердження факту батьківства його батька ОСОБА_3, оформлення спадщини та визнання права користування жилим приміщенням.

В судовому засіданні заявник та його представник заяву підтримали.

Представники заінтересованих осіб: ВРАЦС Святошинського РУК, м. Києва, Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори, КПУЖГ Святошинського району м. Києва, в судове засідання не з'явилися. Про час слухання справи повідомлені належним чином, просять слухати справу в їх відсутність.

Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи, вважає необхідним заяву задовольнити з таких підстав.

Згідно 4.1-2 ст.130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Заява про встановлення факту батьківства приймається судом , якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4в м. Києві. Матір'ю заявника є ОСОБА_4., ІНФОРМАЦІЯ_3.

При народженні заявника, його мати не перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень було проведено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові батька дитини записано за її вказівкою.

Вказана обставина підтверджується листом ВРАЦС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 18.04.2007 р.(а.с.19).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер.

Факт батьківства ОСОБА_3 відносно сина ОСОБА_1 встановлено на підставі досліджених в судовому засіданні доказів.

Так, свідок ОСОБА_4, мати заявника, суду показала, що з 1974 року проживала однією сім'єю з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народився син ОСОБА_1 ОСОБА_3 забирав дитину з пологового будинку, до своєї смерті опікувався ним, надавав матеріальну допомогу.

Свідок ОСОБА_9, суду показала, що ОСОБА_3 знала з 1974 року. Останній з 1974 року проживав разом з ОСОБА_4., а в 1981 році у них народився син ОСОБА_1 ОСОБА_3 був радий народженню сина, надавав матеріальну допомогу на його утримання.

Свідок ОСОБА_10 суду показала, що ОСОБА_3 запрошував її в гості з приводу народження у нього сина. Останній постійно займався його вихованням та матеріально утримував. Коли останнім часом ОСОБА_3 захворів, заявник в свою чергу доглядав його та надавав необхідну допомогу.

Свідок ОСОБА_11 суду показала, що знає сім'ю заявника з 1993 року. Підтвердила, що він, його мати та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю в гуртожитку АДРЕСА_1. ОСОБА_3 визнавав заявника як свого сина, любив його та займався його вихованням.

Свідок ОСОБА_8 суду показала, що матір та батько заявника проживали разом в одній кімнаті гуртожитку. Коли заявник був ще маленький, батько турбувався про нього, вони ходили разом на прогулянки. Коли ОСОБА_3 захворів, заявник також постійно знаходився поруч, купував ліки та продукти харчування.

Судом встановлено, що до цього часу жодна конкретна особа не записана батьком заявника відповідно до статей 126-128 СК України.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, давши їм оцінку в сукупності, прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 130 СК України, ч.2 ст. 256, п.5 ч.2 ст. 234 , ст. ст..257-259 ЦПК України, суд-

Вирішив:

Заяву ОСОБА_1  задовольнити.

Встановити факт батьківства ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що помер ІНФОРМАЦІЯ_2, стосовно сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4народження.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви проапеляційне оскарження.