Справа №1-129/07

ВИРОК

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

7 травня 2007 р. Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Сержанюка А.С., з участю секретарів Завальнюк О.І., Жук О.В., прокурора Шаповалова В.Г., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3, її представника - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, підсобного робітника на приватному будівництві, зареєстрованого і мешкаючого АДРЕСА_1, раніше судимого:

13.11.1998 р. Жовтневим райсудом м. Києва за ст. 140 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки,

30 березня 1999 р. Ленінградським райсудом м. Києва за ст.ст. 42,140 ч. З, 229-6 ч. 1 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого умовно-достроково 5 листопада 2001 р. на підставі ухвали Волинського райсуду Івано-Франківської області на 1 рік З місяці 23 дні

03.06.2003 р. Святошинським районним судом м. Києва за ст.ст. 71, 309 ч.2 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі за відбуттям покарання 9 червня 2005 p.,

за ст. 115 ч. 1 КК України ВСТАНОВИВ:

25.11.2006 p., близько 18 години 25 хвилин, ОСОБА_5, перебуваючи в нетверезому стані, на прохання свого племінника ОСОБА_7, підійшов до раніше незнайомого ОСОБА_6, який розмовляв із своїми друзями на порозі школи № 281, розташованої по вул. Зодчих 18-А в м. Києві, з метою розібратись в конфлікті, який виник між ними.

При цьому, між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виникла сварка, яка переросла в бійку, під час якої у ОСОБА_5, на грунті раптово виниклих неприязнених стосунків виник умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_6

Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на умисне позбавлення життя ОСОБА_6, діючи умисно і послідовно, ОСОБА_5 витягнув із кишені своїх джинсів ніж, який не є холодною зброєю і раптово наніс ним удар в життєво-важливий орган - грудну клітину ОСОБА_6, заподіявши останньому одне колото-різане поранення грудей з ушкодженням лівого третього ребра, лівої легені і серця, яке згідно висновку судово-медичної експертизи № 460/4703 від 22.12.2006 р. має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя.

В результаті отриманого ножового поранення, через короткий проміжок часу, ОСОБА_6 помер.

Між колото-різаним пораненням грудей у ОСОБА_6 та настанням його смерті існує прямий (причинно-наслідковий) зв'язок.

Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразились у вбивстві ОСОБА_6, тобто протиправному заподіянні смерті іншій людині, скоїв злочин передбачений ч. 1 ст. 115 КК України.

В судовому засіданні підсудний свою вину і розмір моральної шкоди визнав повністю. При цьому, пояснив, що дійсно 25.11.2006 року, приблизно о 18 годині 25 хвилин, на прохання племінника, пішов на територію школи №281, що по вул. Зодчих 18А м. Києва, щоб поговорити з хлопцями, які образили ОСОБА_7

Там, підійшов до ОСОБА_6, після розмови з яким у них виникла сварка та почалась бійка, зачинщиком якої був потерпілий.

Захищаючись від останнього та ще двох хлопців, які були з ним, він, в нагнутому положенні витягнув із задньої кишені ніж, обороняючись та бажаючи налякати їх, викинув руку вперед і наніс удар в груди потерпілому. При цьому, не відчув, що наніс комусь удар.

Заявлений цивільний позов визнає в сумі 100 000 грн.

Оспорює стан алкогольного сп'яніння, оскільки ще в 8 годин 30 хвилин випив лише сто грам горілки.

Не дивлячись на те, що ОСОБА_5 винним себе в інкримінованому йому діянні визнав, по суті, частково, остання повністю підтверджується зібраними та дослідженими по справі доказами.

Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що їй 25 листопада 2006 р. подзвонили друзі сина - ОСОБА_6 і повідомили, що його зарізав підсудний.

Пізніше, вони розповіли, що син знаходився на території школи і до нього підійшов підсудний і вдарив ножем в серце.

Просить покарати підсудного за скоєне суворо та стягнути моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.

ОСОБА_9, допитана в судовому засіданні в якості свідка, пояснила, що 25 листопада 2006 р. вона із друзями знаходилась на території школи. До них підійшов ОСОБА_7 з підсудним і жінкою.

ОСОБА_7 показав на ОСОБА_6 і ОСОБА_5 побіг на нього та став його бити. Друзі стали їх розбороняти, а ОСОБА_7 став перешкоджати цьому.

Коли хлопці побігли, вона побачила у підсудного ножа і почула як він сказав: „Кого ще підрізати". Пізніше зрозуміла, що ОСОБА_5 наніс поранення потерпілому ОСОБА_6, якого знає лише з позитивної сторони.

Аналогічні пояснення суду дали свідки ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 вказав, що його неодноразово били та ображали ОСОБА_6 та ОСОБА_11, в зв'язку з чим він 25 листопада 2006 р. по телефону поскаржився на них своєму дядьку - ОСОБА_5 з метою отримати від нього допомогу. При цьому, він сказав останньому, що зазначені особи небезпечні, ходять з бітами.

Зустрівшись з дядьком та його дружиною близько 18 години, вони втрьох пішли до школи, де на ОСОБА_5 напали ОСОБА_6 та ОСОБА_11, від яких він його обороняв.

Пізніше, дядько провів його додому. По дорозі він витягнув ножа, який був в крові і він зрозумів, що ОСОБА_5 когось підрізав.

Вважає, що ініціатором всього, що сталось, являється ОСОБА_6 і не підтверджує свої пояснення на досудовому слідстві, що його дядько першим вдарив потерпілого.

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що взнала про скарги ОСОБА_7 на ОСОБА_6 та його компанію 25 листопада 2006 р. десь о 17 годині із слів чоловіка.

Вони зустрілись біля ринку „Дніпро" і пішли до школи, де побачили кривдників племінника чоловіка.

ОСОБА_5 пішов до них, а ОСОБА_7 залишився з нею біля входу.

Побачивши бійку, ОСОБА_7 побіг розбороняти. Вона також підійшла і просила припинити бійку, пригрозивши викликом міліції.

Коли проводили племінника, то чоловік витягнув ножа на якому була кров і сказав, що мабуть кого-то підрізав. Коли він його взяв не бачила.

Зранку чоловік випив 50 грам горілки.

Місце, обставини та механізм заподіяння смерті ОСОБА_6, при встановлених судом обставинах, підтверджуються протоколами огляду місця події від 25 листопада 2006 року (а с 7), фототаблицями до нього (а. с 8-9), явкою з повинною ( а.с. 12-13 ), висновком експерта №460/4703 від 22 грудня 2006 р. ( а.с. 84-85 ), згідно яких ОСОБА_5 на території СЗОШ №281, що по вул. Зодчих, 18А м. Києва заподіяв одне колото-різане поранення грудей з ушкодженням лівого третього ребра, лівої легені і серця від якого та розвитку крововтрати настала смерть.

Заподіяння тілесного ушкодження ОСОБА_6, ймовірно, клинком ножа, вилученого згідно протоколу огляду місця події від 26 листопада 2006 р. по місцю мешкання підсудного - АДРЕСА_1 ( а.с. 10-11 ), підтверджується висновком експерта №351-МК від 20 грудня 2006 р. ( а.с. 101-104 ), фототаблицями до нього (а.с. 105-106).

Осудність ОСОБА_5, відсутність у нього будь-якого аффективного стану в період скоєння інкримінованого йому діяння, підтверджується актами амбулаторної судового-наркологічної та психолого-психіатричної експертиз, відповідно, №371 та №1845 від 21 грудня 2006 року ( а.с. 123-124, 128-132 ).

Пояснення підсудного, потерпілої, свідків, за виключенням тверджень ОСОБА_5 про те, що хотів поговорити з хлопцями та налякати їх, від них він оборонявся, зачинщиком бійки був потерпілий, він не був в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_7 - ініціатором всього, що сталось, являється ОСОБА_6 і оспорює, що його дядько першим вдарив потерпілого, висновки експертів, інші докази по справі щодо встановлених обставин заподіяння смерті ОСОБА_6, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності, оскільки вони, в зазначеній частині, послідовні, непротиречиві між собою і, по суті, не оспорюються першим.

Зазначені пояснення ОСОБА_5 про те, що хотів поговорити з хлопцями та налякати їх, від них він оборонявся, зачинщиком бійки був потерпілий, він не був в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_7 - ініціатором всього, що сталось, являється ОСОБА_6 і оспорює, що його дядько першим вдарив потерпілого, повністю спростовуються доказами, які суд відніс до числа достовірних.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку про обґрунтованість пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення і його винність у скоєнні установленого судом кримінально-караного діяння та правильності кваліфікації дій підсудного за ст. 115 ч.І КК України, оскільки він своїми навмисними діями протиправно заподіяв смерть ОСОБА_6

Однак, з пред'явленого обвинувачення суд вважає за необхідне виключити нанесення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень ОСОБА_6 у вигляді трьох саден на пальцях лівої кисті та синця на першому пальці правої кисті, як надлишкового до ст. 115 ч. 1 КК України та такого, що не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи. Як вказала потерпіла ОСОБА_3, зазначені останніми тілесні ушкодження син отримав за день до смерті. Будь-яких доказів, на спростування цих тверджень, в ході розгляду справи судом не встановлено, а тому вони приймаються за достовірні.

Таким же чином необхідно виключити із обвинувачення вказівку щодо заподіяння смерті ОСОБА_5 „на ґрунті неприязнених стосунків" як надлишкового, що не утворює складу злочину і не є кваліфікуючою ознакою ст. 115 ч. 1 КК України.

При обранні підсудному міри покарання, судом враховується характер та ступінь тяжкості, суспільної небезпеки скоєного, особистість та характеристику ОСОБА_5, склад його сім'ї, стан здоров'я як його самого, так і членів сім'ї.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного, судом визнається явка з повинною, а обтяжуючою - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочинів.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що для досягнення мети покарання, виправлення підсудного, йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, строком в тринадцять років.

Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження нових злочинів.

Заявлені позовні вимоги потерпілої, на думку суду, підлягають задоволенню в повному об'ємі, оскільки розмір моральної шкоди для неї, у зв'язку з втратою сина, становить 100 000 грн., який не оспорює і сам підсудний.

Окрім цього, з ОСОБА_5 необхідно стягнути витрати на проведення судових експертиз, що становлять 353,08 грн.

Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним за ст. 115 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу залишити йому попередню - тримання під вартою в Київському СІЗО №13 УДДВП по м. Києву та Київській області.

Строк покарання засудженому рахувати з 28 листопада 2006 року і в строк відбуття покарання зарахувати йому період знаходження в Святошинському РУ ГУ МВС України з 26 по 27 листопада 2006 p., включно.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, зареєстрованого і мешкаючого АДРЕСА_1, на користь потерпілої

ОСОБА_3, прож. АДРЕСА_2, заподіяну моральну шкоду в розмірі 100 000 (сто тисяч) грн.,

НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, установа банку - УДК у\Київській області, р/р 35221100105031, код 25575285, МФО 821018, - за проведення криміналістичної експертизи - 353,08 грн.

Речові докази по справі: столовий кухонний ніж, що знаходиться в камері схову прокуратури Святошинського району м. Києва - знищити.

Вирок може бути оскаржено доАпеляційного суду м. Києва протягом 15 діб.