Дата документу 21.02.2022

Справа № 937/838/22

Провадження № 2-н/937/271/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«21» лютого 2022 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайоний суд Запорізької області у складі головуючого: судді - Сметаніної А.В., розглянувши заяву ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Мелітопольського міськрайонного району електричних мереж про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Представник ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Мелітопольського міськрайонного району електричних мереж звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 .

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає необхідним відмовити у видачі судового наказу, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 165 ЦПК України судом було направлено запит щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи-боржника.

Згідно відповіді відділу реєстрації місця проживання Департаменту реєстраційних послуг Мелітопольської міської ради Запорізької області № 960 від 08.02.2022, яка надійшла на адресу суду 14.02.2022, місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; особу знято з реєстрації місця проживання 25.12.2013 у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст.25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає в момент її народження. У випадках, установлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, установлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється в момент її смерті.

У ст.26 ЦК України визначено, що всі фізичні особи є рівними в здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має всі особисті немайнові права, установлені Конституцією та цим кодексом. Фізична особа здатна мати всі майнові права, що встановлені цим кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією, цим кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Відповідно до ч.2 ст. 42 ЦПК України при розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.

Відповідно до ч.1 ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Згідно ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Отже, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника (а не зміни боржника), однак лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю, після відкриття провадження у справі.

Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням права, свобод та інтересів третіх осіб.

Системний аналіз указаних норм права дає підстави дійти висновку, що на момент звернення з заявою до суду боржник у справі має бути живим. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите — підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п.1 ч.1 ст.186, п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України).

Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі.

Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, а й щодо національних судів («Diya 97 v. Ukraine», №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Мелітопольського міськрайонного району електричних мереж звернулось до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію 31 січня 2022 року, а боржник помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Оскільки діючим законодавством України не передбачено судового врегулювання спору з особою, яка на час звернення до суду є померлою та правоздатність якої, відповідно до вимог ч. 4 ст.25 ЦК України припинена, вважаю необхідним відмовити у видачі судового наказу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 165, 186, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Мелітопольського міськрайонного району електричних мереж про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 .

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду

Запорізької області: А.В. Сметаніна