ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
12.05.11 р. Справа № 15/58
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “СВ-СМАРТ” м. Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 34885846)
до відповідача відкритого акціонерного товариства “Волноваський комбінат хлібопродуктів” м. Волноваха (код ЄДРПОУ 00957376)
про стягнення 140905,61 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 158–10–1 від 15.10.2010 р.
від відповідача: не з’явився
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “СВ-СМАРТ” м. Дніпропетровськ до відкритого акціонерного товариства “Волноваський комбінат хлібопродуктів” м. Волноваха про стягнення 140905,61 грн.
Ухвалою суду від 16.03.2011 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/58, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.
У порушення вимог ухвал суду від 16.03.2011 р., 30.03.2011 р., 19.04.2011 р. відповідач в судові засідання не з’явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи та відзив на позовну заяву до суду не надіслав.
Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи міститься витяг з ЄДР серії АЕ № 794419 станом на 08.02.2011 р., з якого вбачається, що ВАТ “Волноваський комбінат хлібопродуктів”, ідентифікаційний номер 00957376, має місцезнаходження за адресою: 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. 100 років Червоного Хреста, буд. 2. Саме така адреса відповідача вказана позивачем у позовній заяві та за цією адресою суд направляв відповідачу ухвали у даній справі. Факт отримання ухвал суду відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень з ухвалами господарського суду представнику відповідача.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
24.02.2009 р. сторони уклали договір поставки № 24/02/2009, згідно якого постачальник (позивач) зобов’язався передати у власність покупцю макуху соняшникову, а покупець (відповідач) зобов’язався прийняти вказаний товар та своєчасно оплатити його вартість згідно умов даного договору. Кількість, ціна та загальна вартість товару, а також умови поставки визначаються в специфікаціях, що є невід’ємною частиною даного договору.
Згідно п. 4.2 договору розрахунки по даному договору здійснюються протягом 15 банківських днів від дати отримання товару покупцем.
Пунктом 12.2 договору передбачено, що він вступив в силу з моменту підписання його сторонами та діяв до 31.12.2009 р. До договору сторони уклали специфікації № 1 від 24.02.2009 р., № 2 від 05.05.2009 р., в яких погодили найменування товару, його кількість, ціну за одиницю та загальну вартість, а також умови поставки. Спірний договір та специфікації до нього підписані представниками обох сторін та скріплені печатками, завірені копії додані до позову.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору № 24/02/2009 від 24.02.2009 р. з урахуванням специфікацій до нього позивач передав відповідачу товар за видатковими накладними за період з 27.02.2009 р. по 19.06.2009 р. на загальну суму 906968,19 грн. Факт отримання відповідачем даного товару за вказаними накладними підтверджується підписами відповідача в графі „Отримав” та відбитками печатки, а також довіреностями на отримання товарно–матеріальних цінностей, податковими накладними. Завірені копії видаткових накладних та довіреностей, а також оригінали податкових накладних містяться в матеріалах справи.
Позивач надав до суду письмові пояснення про відсутність рахунків на оплату у зв’язку з тим, що порядок оплати сторони погодили у спірному договорі.
Позивач в позовній заяві стверджує, що відповідач отриманий товар оплатив частково, в результаті чого загальна сума заборгованості склала 119168,19 грн. (частково неоплаченою залишилася видаткова накладна № РН–0000077 від 07.05.2009 р. на суму 37525,29 грн.; повністю неоплаченими залишилися видаткові накладні № РН–0000082 від 20.05.2009 р. на суму 23638,80 грн., № РН–0000091 від 15.06.2009 р. на суму 30858,30 грн., № РН–0000095 від 19.06.2009 р. на суму 27145,80 грн.). В підтвердження факту здійснення часткових оплат позивач надав до суду банківські виписки з відміткою банку про проведення платежу.
Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:
Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла згідно договору № 24/02/2009 від 24.02.2009 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов’язків, визначених ним та за своєю правовою природою містить усі необхідні та істотні умови для договору поставки.
Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними неоплаченими накладними був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 24/02/2009 від 24.02.2009 р. суд робить виходячи з того, що підставою поставки у видаткових та податкових накладних вказаний саме договір № 24/02/2009 від 24.02.2009 р. Крім того, характеристики товару, зазначені у спірних видаткових накладних, повністю відповідають тим, що вказані в специфікаціях до договору. Відповідач ствердження позивача в цій частині не спростував. Тобто, з цього питання спір між сторонами відсутній.
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Сторони в договорі № 24/02/2009 від 24.02.2009 р. передбачили здійснення оплати з відстроченням платежу на 15 банківських днів з моменту поставки товару. Відповідно до п. 3.5 договору датою поставки товару вважається дата підписання покупцем видаткової накладної постачальника на поставку товару.
Виходячи з того, що за спірними видатковими накладними товар був отриманий відповідачем ще у травні–червні 2009 р., строк оплати на день подачі позову до суду, тобто 14.03.2011 р., наступив та почалося прострочення виконання грошового зобов’язання по цих партіях товару.
Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав, участі у судовому процесі не прийняв, тобто не скористався своїм правом на судовий захист. Будь–яких платіжних документів (платіжних доручень або банківських виписок з відміткою банку про проведення платежу), які б свідчили про погашення заборгованості, відповідач до суду не надав.
Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов’язання оплатити в установлений договором строк вартість отриманого товару на суму 119168,19 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.
У зв’язку з простроченням оплати позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу за період з 16.03.2009 р. по 09.02.2011 р. інфляцію в сумі 15775,67 грн., 3% річних в сумі 5961,75 грн. (розрахунки додані до позову).
Пунктом 6.4 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов’язань сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.
Перевіркою розрахунків позивача щодо інфляції та 3% річних судом встановлено, що позивач допустив помилки в частині визначення початку періоду прострочення по кожній спірній видатковій накладній, а також кількості днів прострочення та сум заборгованості. Крім того, позивач здійснював нарахування не тільки на спірні видаткові накладні, а і на інші накладні, які не є спірними у даній справі. Таким чином розрахунок позивача є цілком невірним та судом до уваги не приймається. За власними розрахунками суду 3% річних нараховуються окремо по кожній спірній видатковій накладній: 1) за видатковою накладною № РН–0000077 від 07.05.2009 р. за період з 30.05.2009 р. по 09.02.2011 р. складає (56620,24 грн. х 3% х 17 днів : 365 днів) + (37525,29 грн. х 3% х 604 днів : 365 днів) = 1942,01 грн., розрахунок здійснений з урахуванням часткової оплати товару за цією накладною 15.06.2009 р. на суму 19094,95 грн.; 2) за видатковою накладною № РН–0000082 від 20.05.2009 р. за період з 11.06.2009 р. по 09.02.2011 р. складає 23638,80 грн. х 3% х 609 днів : 365 днів = 1183,24 грн.; 3) за видатковою накладною № РН–0000091 від 15.06.2009 р. за період з 08.07.2009 р. по 09.02.2011 р. складає 30858,30 грн. х 3% х 582 дні : 365 днів = 1476,13 грн.; 4) за видатковою накладною № РН–0000095 від 19.06.2009 р. за період з 14.07.2009 р. по 09.02.2011 р. складає 27145,80 грн. х 3% х 576 днів : 365 днів = 1285,15 грн. Загальна сума 3% річних за розрахунком суду складає 5886,53 грн. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 5961,74 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 5886,53 грн. В частині стягнення 3% річних на суму 75,21 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.
За власними розрахунками суду інфляція нараховуються окремо по кожній спірній видатковій накладній з урахуванням рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі Верховного Суду України № 62–97р від 03.04.1997 р.: 1) за видатковою накладною № РН–0000077 від 07.05.2009 р. за період з червня 2009 р. по лютий 2011 р. складає 37525,29 грн. х 118,38% = 6897,15 грн.; 2) за видатковою накладною № РН–0000082 від 20.05.2009 р. за період з червня 2009 р. по лютий 2011 р. складає 23638,80 грн. х 118,38% = 4344,81 грн.; 3) за видатковою накладною № РН–0000091 від 15.06.2009 р. за період з липня 2009 р. по лютий 2011 р. складає 30858,30 грн. х 117,09% = 5273,68 грн.; 4) за видатковою накладною № РН–0000095 від 19.06.2009 р. за період з липня 2009 р. по лютий 2011 р. складає 27145,80 грн. х 117,09% = 4639,22 грн. Загальна сума інфляції за розрахунком суду складає 21154,86 грн. За розрахунком позивача інфляція складає 15775,67 грн. Але суд при винесенні рішення згідно ст. 83 ч. 1 п. 2 ГПК України не може виходити за межі заявлених позовних вимог без наявності клопотання про це самого позивача. Такого клопотання до суду не надходило, тому задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення інфляції на суму 15775,67 грн
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог – на відповідача, в частині відмови в задоволенні позову – на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Волноваський комбінат хлібопродуктів” (юридична адреса: 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. 100 років Червоного Хреста, буд. 2; код ЄДРПОУ 00957376; рахунок 260050101054 в ТОВ КБ „Фінансова ініціатива” м. Київ, МФО 380054) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “СВ-СМАРТ” (юридична адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 104, кв. 55; код ЄДРПОУ 34885846; рахунок 26000019100012 в ВАТ „Піреус банк МКБ” м. Київ, МФО 300658) суму 140830,39 грн. (а саме: основний борг на суму 119168,19 грн., інфляцію в розмірі 15775,67 грн., 3% річних в сумі 5886,53 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 1408,30 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,87 грн.
Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних на суму 75,21 грн.
У судовому засіданні 12.05.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складено 13.05.2011 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Богатир К.В.