У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 квітня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка З.І.
суддів Ковальчук Н.М., Мельника Ю.М.
секретар судового засідання Сеньків Т.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду від 1 березня 2011 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою Рівненського міського суду від 1 березня 2011 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні скарги на постанову державного виконавця Відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції від 18 серпня 2008 року, якою з метою забезпечення виконання виконавчого листа було накладено арешт на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_2, 1974 р. н., та заборонено здійснювати відчуження цього майна.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилалася на те, що вона є матір’ю боржника ОСОБА_2 і разом із ним співвласником квартири АДРЕСА_1 у рівних частках. Тому накладення державним виконавцем обтяження на це житлове приміщення зачіпає й її права. За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що вона не має права звертатися до суду зі скаргою на постанову державного виконавця, є безпідставним. Крім того, її попередні скарги на постанову державного виконавця були залишені без розгляду, а тому висновок суду першої інстанції про пропуск нею встановленого законом строку звернення до суду є помилковим.
Посилаючись на ці обставини, апелянт ухвалу місцевого суду вважала незаконною та необґрунтованою і просила апеляційний суд її скасувати і постановити у справі нову ухвалу про задоволення її скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з’явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні скарги на постанову державного виконавця Відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції від 18 серпня 2008 року, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідно до ст. 383 ЦПК України право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи, мають сторони виконавчого провадження, до числа яких ОСОБА_1 не відноситься.
Крім того, заявниця пропустила строки, що встановлені ст. 385 ЦПК України, і про їх поновлення суд не просила.
З оскаржуваної постанови державного виконавця вбачається, що вона не стосується майна заявниці, оскільки в ній ідеться лише про нерухоме майно, яке належить зовсім іншій особі –боржнику за виконавчим листом ОСОБА_2 (а. с. 4-5).
Якщо при виконанні постанови державного виконавця якимось чином будуть порушені права ОСОБА_1 як власника Ѕ частини квартири АДРЕСА_1, то вона відповідно до правил ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження»може звернутися до суду із відповідним позовом або ж з іншим позовом на захист свого порушеного права.
У зв’язку з викладеним колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, повно і всебічно з’ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом.
Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Рівненського міського суду від 1 березня 2011 року залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення. Вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді: