Справа № 22ц-11089/2006                                                       Головуючий у І інстанції:

Категорія 21 (1)                                                                          Валуєва В.Г.

Доповідач: Карнаух В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2006 року липня 27 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого:     - Михайлів Л.В.

Суддів:                  - Карнаух В.В., Барильської А.П.,

при секретарі: - Кобзєвій К.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 08 липня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про відшкодування моральної шкоди.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про відшкодування моральної шкоди і просив стягнути з відповідача 58000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 08 липня 2005 року позов задоволено частково, з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь позивача стягнуто у відшкодування моральної шкоди 17500 грн. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про зміну рішення суду, та призначення компенсації за причинену моральну шкоду в розмірі 58000 грн. з тих підстав, що, суд невірно застосував матеріальний закон при встановленні розміру моральної шкоди, не врахував вину підприємства в причинені шкоди здоров'ю позивача, не врахував, що по висновку лікарів, можливостей для повного одужання, при його хворобі, немає. Сума, яку стягнув суд не відповідає тим моральним стражданням та переживанням які переносив та переносе позивач.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач протягом тривалого часу працював в шкідливих умовах виробництва.

Відповідно до висновку МСЕК від 07.02.2005 року позивачу вперше встановлено 30% втрати професійної працездатності, та він визнаний інвалідом 3 групи строком з 01.02.2005 року по 01.02.2006 рік.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано керувався ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності", яка передбачає відшкодування Фондом моральної шкоди за наявності його факту спричинення.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з професійним захворюванням, встановлений в судовому засіданні. Позивач турбується за майбутнє своєї

сім'ї, за стан свого здоров'я, за те, що у своєму молодому віці може стати обузою для своєї сім'ї та близьких, за те, що не може матеріально забезпечити сім'ю. Турбується за збільшення витрат на лікування, за обмеження в спілкуванні з оточуючими людбми.

Висновок суду про відшкодування позивачу з боку відповідача відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 27.01.2004 року № 1-рп/2004 p., відповідно до якого, громадяни, котрим встановлена стійка втрата професійної працездатності, мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.

Розмір моральної шкоди визначений судом з урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 p., з подальшими змінами, „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної(немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставинам по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили. Суд при визначенні розміру спричиненої позивачу з боку відповідача моральної шкоди врахував, що вперше позивачу встановлено 30 % втрати професійної працездатності, суд врахував фізичні і моральні страждання позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини по справі, і наслідки, що наступили.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі про те, що суд невірно застосував матеріальний закон при встановленні розміру моральної шкоди, не врахував вину підприємства в причинені шкоди здоров'ю позивача, не врахував, що по висновку лікарів, можливостей для повного одужання, при його хворобі, немає. Сума, яку стягнув суд не відповідає тим моральним стражданням та переживанням які переносив та переносе позивач, не ґрунтуються на законі і спростовуються матеріалами справи та висновками суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд ухвалив рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального законодавства, і не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303,307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 08 липня 2005 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судці: