Справа № 1-144/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2011 року                                                                                         м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючого судді                                  Рогозіна С.В.

при секретарі                                                       Кулик Т.М.

з участю прокурора                                          Станкевича О.К.

захисника                                                   ОСОБА_1

потерпілих                                                   ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника цивільного позивача                    ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Рівне, громадянки України, українки, освіта - неповна середня, яка навчається в ЗОШ № 18, не одруженої, проживаючої за адресою  АДРЕСА_1, раніше не судимої

за  ч. 1 ст. 185 КК України, -

                                                  В С Т А Н О В И В  :

ОСОБА_5, 25.09.2010 року в обідню пору в квартирі АДРЕСА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, скориставшись неуважністю мешканців квартири, таємно викрала на кухні квартири золоту каблучку, що належали ОСОБА_2, чим завдала останній майнової шкоди на загальну суму 700 гривень, та золоту печатку ОСОБА_3, чим завдала останньому майнової шкоди на суму 1710 гривень, а всього викрала з їх квартири золотих прикрас на загальну суму 2410 гривень

Допитана судом ОСОБА_5 повністю визнала себе винною у вчиненні злочину за обставин, вказаних у вироку, та показала, що вона вчинила крадіжку золотих прикрас у квартирі ОСОБА_6, коли вони всі разом були у неї в гостях. Скориставшись тим, що вона залишилася на кухні сама викрала два золоті вироби, каблучку та печатку. Потім вона пішла в центр міста Рівне, де підійшла в ломбард «Європейський», що на Театральній площі. Біля ломбарду вона зустріла двох незнайомих хлопців і звернулася до них, щоб вони продали в ломбарді золоті вироби, вони погодились на її пропозицію, та домовились, що вона їм дасть за це 200 гривень. Через пару хвилин вони вийшли з ломбарду, та дали їй гроші в сумі 500 гривень, а собі залишили 200 гривень. Ці гроші, вона витратила на придбання собі одягу: куртки, штанів, кросівок.

Крім повного визнання вини підсудною її вина також підтверджується показами потерпілих та свідків.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2, показала, що 24.09.2010 року вона прибирала дома, та під час домашньої роботи зняла свою золоту каблучку, та поклала її в вазу-ракушку, що стояла на музичному центрі, який знаходився в кухні, що суміщається з кімнатою. У вазі на той час вже лежала золота печатка її чоловіка, та інші золоті вироби. 25.09.2010 року вона була на роботі. 27.09.2010 року вона мала намір одягнути свою золоту каблучку, але у вазі каблучка була відсутня, там також не було й печатки її чоловіка. Її донька розповіла, що до неї в гості 25.09.2010 року приходили її подруги: ОСОБА_5, якій 15 років, ОСОБА_7, якій 13 років, ОСОБА_8, якій 13 років. Каблучку, яка зникла з вази, їй подарував чоловік десь три роки тому назад. На даний час один грам золота коштує 300 гривень, вага її каблучки була 2,10 грам, що підтверджується біркою, яку вона надала для долучення до справи. Відповідно, крадіжкою їй завдано майнову шкоду на суму 700 гривень. Крім того підтримала свій цивільний позов.

Допитаний судом потерпілий ОСОБА_3, показав, що 27.09.2010 року вони з дружиною збиралися в гості, на день народження до її подруги. Він хотів одягнути свою золоту печатку, яку він клав у вазу-ракушку, що стояла на музичному центрі на кухні. Однак, печатки у вазі не виявив. Також з вази пропала золота каблучка його дружини, яку він подарував три роки тому назад. Їх донька ОСОБА_6 була в цей час в школі, дружина їй подзвонила та попросила прийти додому. Донька, прийшовши додому, розповіла, що 25 вересня 2010 року до неї в гості приходили її подруги, коли їх не було дома. У нього зникла золота печатка, 585 проби, 20 розміру, оздоблена камінцями-цирконієм ( 5 чи 6 камінців), вагою 5.7 грам, що підтверджується біркою та товарним чеком, які він надав для прилучення до матеріалів кримінальної справи. Дану печатку він придбав у 2004 році, за 370 гривень. На даний час він оцінює її, виходячи з ваги - по 300 гривень за 1 грам золота, всього на 1710 гривень, та за сам виріб у суму 3590 гривень, всього він оцінює дану печатку на суму 5300 гривень.

Допитана судом свідок ОСОБА_6, показала, що 25.09.2010 року вона перебувала вдома сама, біля 15.00 години до неї прийшли в гості її подруги, з якими вона навчається разом у ЗОШ № 18: ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8. Дівчата одразу ж зайшли в її кімнату, та посиділи там біля години часу, вони грали в ігри на комп’ютері. Потім вона сказала дівчатам, що їй потрібно помити посуд і пішла на кухню квартири. Зверху на полиці з дисками знаходилася ваза-ракушка, в якій знаходилися золоті вироби. Коли вийшла з ванної кімнати, то ОСОБА_5 гралася з собакою в залі квартири, а ОСОБА_8 та ОСОБА_7 гралися за комп’ютером. Потім вони пішли гуляти, а ОСОБА_5 гуляти не пішла, тому що вона по телефону скаржилася, що буде дома, бо погано себе почуває. 27.09.2010 року вранці вона побачила ОСОБА_5 в новому одязі - тепла жилетка, кофта, джинси, кросівки. Того самого дня, коли вона знаходилася в школі на уроках, до неї зателефонувала мати та повідомила, що з вази-ракушки на кухні квартири зникло дві золоті прикраси: каблучка та перстень-печатка. Мати запідозрила дівчат, що були у неї в гостях напередодні, бо крім них у квартирі останнім часом нікого чужого не було. При розмові ОСОБА_5 їй розповідала, що вона взяла золоті вироби.

Крім показів потерпілих та свідка винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину доводиться дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

Протоколом виїмки від 04.11.2010 року, згідно якого у потерпілої ОСОБА_2 вилучено бірку на придбану нею золоту каблучку, яка була у неї викрадена в квартирі 25.09.2010 року, підтверджується наявність вкраденого майна (а.с. 24).

Протоколом виїмки від 04.11.2010 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_3 вилучено бірку та товарний чек на придбану ним золоту печатку, яка була у нього викрадена в квартирі 25.09.2010 року, підтверджується наявність вкраденого майна (а.с. 26).

Протоколом огляду речових доказів від 04.11.2010 року, згідно якого оглянуто речові докази по справі - дві бірки та товарний чек на придбані потерпілими золоті речі, що було викрадено у них в квартирі. Згідно даного протоколу огляду підтверджено факт придбання потерпілими викрадених у них золотих прикрас, встановлено дату придбання, місце їх купівлі, їх ознаки - вагу, пробу золота, тощо (а.с. 29).

Аналізуючи докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку про їх належність, допустимісь та достатність для підтвердження винності підсудної у вчиненому злочині. Дії підсудної ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Стосовно визначення вартості викраденої з квартири золотої печатки, що належить ОСОБА_3 в сумі 5300 гривень, суд вважає таку вартість частково доведеною, оскільки в досліджених матеріалах справи відсутні докази визначення вартості печатки в сумі 5300 гривень і такі докази не були здобуті під час судового слідства. Дослідивши матеріали справи суд вважає, що вартість викраденої золотої печатки становить 1710 гривень. Приходячи до такого висновку, суд виходить з того, що вага викраденої золотої печатки становить 5,7 грам, вартість 1 грама золота згідно довідки (а.с. 63) становить 300 гривень. 300 гривень х 5,7 грам = 1710 гривень. Пояснення потерпілого ОСОБА_3 в частині визначення вартості викраденої печатки, суд відхиляє, оскільки вони непідтверджені жодним доказом.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної, а саме те, що вчинений ОСОБА_5 злочин, є злочином середньої тяжкості, за місцем проживання підсудна характеризується посередньо, за місцем навчання негативно, на „Д” обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, є неповнолітньою особою.

До обставин, які пом’якшують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить повне визнання вини, щире каяття в скоєному, сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітньою особою.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України судом невстановлені.

Крім того суд вважає за можливе частково задоволити цивільні позови ОСОБА_2, ОСОБА_3 виходячи з наступного.

Внаслідок вчинених ОСОБА_5 протиправних дій, потерпілі понесли матеріальні збитки, ОСОБА_2 –700 гривень, ОСОБА_3 -1710 гривень.

Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.

У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 є неповнолітньою особою, якій виповнилося п’ятнадцять років, законним представником ОСОБА_5 є її мати ОСОБА_9.

Крім того судом встановлено, що підсудна ОСОБА_5 особистого заробітку немає, оскільки вона навчається у школі, майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди ОСОБА_5 теж немає, що підтверджено довідками з БТІ (а.с. 77) та Державтоінспекції (а.с. 78).

За таких обставин, суд вважає за можливе, враховуючи її матеріальний стан, стягнути з матері неповнолітньої ОСОБА_9 на користь потерпілої ОСОБА_2 –700 гривень, на користь потерпілого ОСОБА_3 -1710 гривень матеріальної шкоди та стягнути на користь ОСОБА_2 –500 гривень, на користь потерпілого ОСОБА_3 -1000 гривень моральної шкоди, що на думку суду відповідає критеріям розумності, справедливості та достатності.

Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, ст. ст. 1166, 1179 ЦК України суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі один рік.

На підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_5 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 до вступу вироку у законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

Речові докази по справі, що зберігаються в матеріалах справи –залишити в матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_2 1200 (одна тисяча двісті) гривень.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_3 2710 (дві тисячі сімсот десять) гривень.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженому в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя                                                                                                                                 Рогозін С.В.