КОПІЯ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2007 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати з цивільних справ
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого судді Самчука П.П.
суддів: Гуменюк Н.І., Бережного С.Д.
при секретарі Козіцькій А.Б.
з участю: ОСОБА_3., ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-2006 за апеляційною скаргою відділення Державного казначейства України у Славутському районі Хмельницької області, підтриману представником Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області, на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 липня 2004 року по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, відділу Державної виконавчої служби Славутського міського управління юстиції, відділення Державного казначейства України у Славутському районі про стягнення втрати частини грошових коштів та відшкодування моральної шкоди.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1. в квітні 2004 року звернувся в суд з позовом, вказавши, що рішенням Славутського міського суду стягнуто з ОСОБА_2. на його користь 18515 грн. боргу і 01 липня 2002 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа по стягненню зазначеної суми. Проте ОСОБА_2. ухилявся від виконання рішення суду, не з'являвся на виклики державного виконавця, не допускав виконавців в своє помешкання, не оформляв документацію в БТІ на будинок, що належав йому на праві власності. В зв'язку з цим просив стягнути з ОСОБА_2. на його користь 4064,04 грн. компенсації втрати частини доходу та 3% річних за користування грошима на протязі 35 місяців існування заборгованості, а також відшкодувати моральну шкоду в сумі 10000 грн.
Ухвалою судді Славутського міськрайонного суду від 15 квітня 2004 року до участі в справі в якості третьої особи притягнуто відділ ДВС Славутського міського управління юстиції.
ОСОБА_1. в червні 2004 року подав в суд доповнення до позовної заяви, в якому просив провести відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 грн. солідарно з ОСОБА_2. та Славутського міського відділу ДВС.
Протокольною ухвалою Славутського міськрайонного суду від 02 липня 2004 року до участі в справі притягнуто в якості відповідача Славутське відділення Державного казначейства і рішенням суду від 07 липня 2004 року позов задоволено частково.
Головуючий у першій інстанції - Горщар А.Г. Справа №22ц-2006
Доповідач - Самчук П.П. Категорія 19
Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. 2435,80 грн. індексації за прострочення виконання грошового зобов'язання, 3% річних в сумі 1620 грн., 400 грн. відшкодування моральної шкоди і 34 грн. витрат по сплаті державного мита, а всього 4489,80 грн.
Стягнуто з відділення Державного казначейства у Славутському районі на користь ОСОБА_1. 1000 грн. відшкодування моральної шкоди і 34 грн. витрат по сплаті державного мита, а всього 1034 грн., а в решті позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 03 листопада 2004 року рішення Славутського міськрайонного суду від 02 липня 2004 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1. задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2. на його користь 2332,89 грн. втрат суми боргу за час прострочення виконання зобов'язань і 34 грн. витрат по сплаті державного мита. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1. моральну шкоду, заподіяну незаконною бездіяльністю Славутського районного відділу Державної виконавчої служби, по виконанню рішення суду через Славутське відділення Державного казначейства України в сумі 700 грн. і 34 грн. витрат по сплаті державного мита, а в решті позову відмовлено.
Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області, як суду касаційної інстанції, від 26 вересня 2007 року касаційну скаргу ОСОБА_2. відхилено, а касаційні скарги відділення Державного казначейства у Славутському районі Хмельницької області і ОСОБА_1. задоволено частково.
Рішення апеляційного суду Хмельницької області від 03 листопада 2004 року скасовано в частині стягнення із Державного бюджету України на користь ОСОБА_1. моральної шкоди, заподіяної незаконною бездіяльністю Славутського районного відділу Державної виконавчої служби по виконанню рішення суду, через Славутське відділення Державного казначейства України в сумі 700 грн. та 34 грн. сплаченого позивачем мита і в цій частині справу направлено на новий апеляційний розгляд.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відділення Державного казначейства України у Славутському районі Хмельницької області, підтримана представником Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області, підлягає частковому задоволенню, а рішення суду від 07 липня 2004 року в частині стягнення на користь ОСОБА_1. - 1000 грн. моральної шкоди - скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення із-за неправильного застосування норм матеріального і процесуального права.
Славутським міськрайонним судом встановлено, що через халатність працівників відділу ДВС ОСОБА_1. своєчасно не отримав присуджений йому борг, чим йому було заподіяно моральну шкоду, оскільки були порушені його права, як позивача та в його житті настали негативні наслідки. Зазначена обставина та визначений судом розмір моральної шкоди не оспорюється в апеляційній скарзі відділенням Державного казначейства України у Славутському районі Хмельницької області. Оспорюється лише те, що суд стягнув безпосередньо з відділення Державного казначейства у Славутському районі на користь ОСОБА_1. 1000 грн. відшкодування моральної шкоди, що, на думку апелянта, є неправильним.
Колегія суддів погоджується з думкою апелянта щодо неправильності рішення суду в цій частині із наступних підстав.
Згідно роз'яснень, даних з п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року №14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження”, при розгляді позовів фізичних осіб про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної діями (бездіяльністю) державного виконавця, суди повинні виходити з положень ст..11 Закону України „Про державну виконавчу службу”, ст..86 Закону України „Про виконавче провадження” і враховувати, що в таких справах відповідачами можуть бути відповідні державні виконавчі служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державного казначейства України.
Як вбачається, при ухваленні рішення від 07 липня 2004 року відповідачами були відповідний відділ Державної виконавчої служби та територіальне управління Державного казначейства України, тобто, вказаних вимог було дотримано.
У відповідності до ст..11 Закону України „Про державну виконавчу службу” шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави, тобто, за рахунок коштів державного бюджету України.
Також рішенням Конституційного Суду України від 03.10.2001 року №12-рп/2001 встановлено, що відшкодування шкоди (матеріальної чи моральної), завданої фізичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної виконавчої служби, їх посадовими та службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, покладається саме на державу, а не на зазначені вище органи державної влади.
Статтею 56 Конституції України також передбачено відшкодування шкоди в таких випадках за рахунок держави.
Згідно п.4 Положення про Державне казначейство України від 21.12.2005 року Казначейство відповідно до покладених на нього завдань проводить безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, за рішенням, яке було прийнято державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.
Статтею 33 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” також установлено, що виконання рішення, яке прийнято органом державної влади, що відповідно до закону має право на його застосування, про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, здійснюється Державним казначейством України за попереднім інформуванням Міністерства фінансів України. Суд є таким органом державної влади, що відповідно до закону вправі приймати рішення про стягнення коштів з державного бюджету.
Викладене свідчить, що стягнення коштів 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1. необхідно провести з Державного казначейства України за рахунок коштів Державного бюджету України. При цьому враховується, що на час розгляду справи апеляційним судом Славутське відділення Державного казначейства вже не є юридичною особою, а є структурним підрозділом Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області, яке, в свою чергу, уповноважене представляти в судах Державне казначейство України, тому після скасування частково рішення суду немає необхідності повертати справу в суд першої інстанції для притягнення останнього до участі в справі, а можливо ухвалити рішення, виходячи з наявних матеріалів справи, оскільки представник Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області приймає участь в засіданні апеляційного суду.
Керуючись ст..ст.307, 309, 314, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів:
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу відділення Державного казначейства України у Славутському районі Хмельницької області задоволити частково.
Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 липня 2004 року в частині стягнення на користь ОСОБА_1. 1000 грн. моральної шкоди скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.
Стягнути з Державного казначейства України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1000 грн. моральної шкоди.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Копія вірна: суддя апеляційного суду П.П. Самчук