ц
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 2-а-9285 /09/0470
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2010 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі :
головуючого судді: Турлакової Н.В.
при секретарі судового засідання: Каштан С.В.
за участю сторін:
представника позивача: Дубінін Д.В.
представника відповідача: Туболєва Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного Підприємства Підприємство Ігренського виправного центру управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області № 133
про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
в с т а н о в и в :
Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до Державного Підприємства Підприємство Ігренського виправного центру управління державного департаменту України з питань виконання покарання у Дніпропетровській області №133 з позовними вимогами про: - стягнення з Державного Підприємства Підприємство Ігренського виправного центру управління державного департаменту України з питань виконання покарання у Дніпропетровській області №133на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в розмірі 9615,75 грн.; - стягнення з відповідача на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 319,92 грн .
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач не забезпечив працевлаштування інвалідів у відповідній кількості та не сплатив вчасно адміністративно-господарські санкції за не здійснення працевлаштування інвалідів, в результаті чого порушено вимоги ст..19, 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, та завдано значної шкоди державним інтересам.
Представник відповідача позов не визнав, подав до суду письмові заперечення проти позову з проханням відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив, що підприємство створено відповідно до ст.ст. 60,118 Кримінально-виконавчого кодексу України з метою залучення до суспільно корисної праці засуджених і функціонує у складі ІВЦ № 133. У звіті за 2008 р. направленому до позивача була допущена помилка та вказано про відсутність інваліду, який фактично працює в установі відповідача. У 2008 р. інваліди для працевлаштування відповідними органами не направлялись. Вимоги чинного законодавства покладені на підприємство ним виконані. А обов’язок пошуку, підбору та направлення на роботу інвалідів та інших осіб, які потребують соціального захисту, чинним законодавством України покладений на державну службу зайнятості та її територіальні органи.
Представник позивача в судовому засідання адміністративний позов підтримав та просив його задовольнити посилаючись на обставини викладені в ньому.
У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на доводи викладені в запереченнях.
Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи та доводи осіб, які беруть участь у справі, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав .
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що згідно Довідки АА № 041299 з ЄДРПОУ державне підприємство Підприємство Ігренського виправного центру управління державного департаменту України з питань виконання покарання у Дніпропетровській області №133ідентифікаційний код 08679787 зареєстровано виконавчим комітетом дніпропетровської міської ради від 08.02.2008 року, що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію серія А01 № 046344. Види діяльності: - виробництво виробів з дроту; виробництво дроту; - загальні механічні операції і т.і.
Згідно Довідки № 2505 з ЄДРПОУ Ігренський виправний центр № 133 управління державного департаменту з питань виконання покарань в Дніпропетровській області ідентифікаційний код 08563027 зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради від 07.02.2006 року, що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію серія А00 № 417298. Вид діяльності, діяльність системи з виконання покарань.
Згідно Статуту державного підприємства Підприємство Ігренського виправного центру управління державного департаменту України з питань виконання покарання у Дніпропетровській №133підприємство засноване на державній власності і підпорядковане безпосередньо управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області, а також Державному департаменту України з питань виконання покарань, який здійснює права та виконує обов’язки засновника Підприємства щодо управління ним безпосередньо або через управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області. Згідно до п. 2.1 даного статуту підприємство створене з метою залучення до суспільно корисної праці засуджених і забезпечення їх професійно-технічного навчання. П. 5.1 вказаного статуту передбачено що підприємство планує свою діяльність за погодженням з вищестоящою організацією, відповідно до вимог ст.. 60 Кримінально-виконавчого кодексу України у частині забезпечення створення умов для залучення засуджених до обмеження волі до суспільно корисної праці на власному виробництві, з урахуванням створення достатньої кількості робочих місць для засуджених, які підлягають працевлаштуванню на цьому підприємстві, забезпечує обсягом робіт засуджених, достатнім для оплати вартості утримання із зароблених ними коштів.
Згідно Довідки про реєстрацію роботодавця у відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 10.10.2008 року № 2541 Ігренський виправний центр № 133 управління державного департаменту з питань виконання покарань в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 08563027) зареєстрований від 10.10.2008 року № 12/101/1358 Дніпропетровським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів.
Відповідно до Довідки про реєстрацію роботодавця у відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 10.10.2008 р. № 2541 державне підприємство Підприємство Ігренського виправного центру управління державного департаменту України з питань виконання покарання у Дніпропетровській області зареєстрований від 14.10.2008 року № 12/101/5571 Дніпропетровським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів.
Відповідно до п.6.1. Статуту ДП Підприємство Ігренського виправного центру управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області № 133управління Підприємством здійснює начальник Ігренського виправного центру (№133), начальник Ігренського виправного центру (№133) при необхідності та за погодженням з територіальним органом управління може дозволяти працівникам поєднання інших посад Підприємства і виправного центру.
Відповідно до копії Трудової книжки (вкладиш НОМЕР_1) ОСОБА_4, на посаду коменданта –техніка –доглядача групи інтендантського та господарського забезпечення призначена наказом № 33 о/с від 06.09.2005р., яка працює у вказаній установі станом на час розгляду справи.
Згідно з копією Довідки до акта огляду МСЕК Серії 10 ААА № 023021 ОСОБА_4 має з-ю групу інвалідності з 01.02.2010р., безстроково.
Чинним законодавством на відповідача покладено обов’язок щорічно до 1 березня року, що настає за звітним, подавати відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів, що відображається в звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів Форми 10-ПІ.
Згідно звіту відповідача Про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008рікза формою 10-ПІ від 25.02.2008р. середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві - 12 осіб; фонд оплати праці –223,1 тис.грн..; середньорічна заробітна плата штатного працівника –18592 грн.; кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів, згідно нормативу –1; кількість працевлаштованих інвалідів –0.
Згідно інформації наданої Самарським районним Центром зайнятості м. Дніпропетровська лист від 17.06.2009р. № 2123, відповідачем протягом 2008р. не надавались звіти 3-ПН . На протязі 2008 року на підприємство відповідача для працевлаштування безробітних інвалідів не направлялись .
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україніпідприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.
Частиною 3 ст. 18 Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст..20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україніпідприємства (об’єднання, установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, встановлено нормативом, передбаченим ч.1 ст.19 цього Закону , щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об’єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Для підприємств (об’єднань), установ організацій незалежно від форми власності та господарювання, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір штрафних санкцій за робоче місце, не зайняте інвалідом , визначається в розмірі половини середньої річної заробітної платина відповідному підприємстві (об’єднанні), у відповідній установі, організації. Згідно с.3 ст.20 наведеного Закону сплату штрафних санкцій підприємства (об’єднання) установи і організації провадять за рахунок прибутку, який залишається їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов’язкових платежів).
Відповідно до п. 10 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314 - працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК. При цьому місцеві органи соціального захисту населення виявляють інвалідів, які бажають працювати і спроможні реалізувати свої здібності та можливості на підставі індивідуальних програм реабілітації.
Пунктом 11, 12 Положення місцеві органи соціального захисту населення: виявляють інвалідів, які бажають працювати і спроможні реалізувати свої здібності та можливості на підставі індивідуальних програм реабілітації; щомісячно надсилають державній службі зайнятості списки інвалідів, які виявили бажання працювати, із зазначенням професій, спеціальностей; подають державній службі зайнятості заявки на професійне навчання інвалідів; ведуть інформаційний банк даних про інвалідів, які працюють і бажають працювати.
Державна служба зайнятості: веде облік інвалідів, які звернулися за допомогою у працевлаштуванні; веде облік робочих місць підприємств, на які можуть бути працевлаштовані інваліди; сприяє працевлаштуванню інвалідів, які звернулися з таким проханням, з урахуванням рекомендацій МСЕК; щоквартально подає місцевим органам соціального захисту населення інформацію про працевлаштування інвалідів.
З огляду на приписи статті 238 Господарського кодексу України , до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, та за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин відповідно до статті 218 цього Кодексу є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відтак, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.
Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.
Так, згідно до статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" , забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. В силу частини 3 статті 18-1 цього Закону державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Згідно ч.1 ст.102 Кримінально-виконавчого Кодексу України режим у виправних і виховних колоніях –це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарання, який забезпечує ізоляцію засуджених; постійний нагляд за ними; виконання покладених на них обов’язків; реалізацію іїхініх прав і законних інтересів; безпеку засуджених і персоналу; роздільне тримання різних категорій засуджених; різні умови тримання засуджених залежно від виду колонії; зміну умов тримання засуджених.
Ч.1 Ст.118 Кримінально-виконавчого Кодексу України передбачено, що засуджені до позбавлення волі повинні працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії. Засуджені залучаються до суспільно корисної праці з урахуванням наявних виробничих потужностей, зважаючи при цьому на стать, вік, працездатність, стан здоров'я і спеціальність. Засуджені залучаються до праці, як правило, на підприємствах, у майстернях колоній, а також на державних або інших форм власності підприємствах за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції. Адміністрація зобов'язана створювати умови, що дають змогу засудженим займатися суспільно корисною оплачуваною працею .
Із матеріалів справи вбачається, що інваліди на підприємство відповідача для працевлаштування не направлялись, що підтверджується листом Самарського районного Центру зайнятості м. Дніпропетровська лист від 17.06.2009р. № 2123 .
Позивач не надав суду доказів, що компетентні органи, які займаються направленням інвалідів для працевлаштування направляли інвалідів до відповідача для працевлаштування і мали місце випадки відмови в такому працевлаштування.
Крім того, при прийнятті рішення судом враховано вимоги Ст.ст. 102,118 Кримінально-виконавчого Кодексу України, а також те, що підприємство відповідача Згідно до п. 2.1 Статуту створене з метою залучення до суспільно корисної праці засуджених і забезпечення їх професійно-технічного навчання. П. 5.1 вказаного статуту передбачено що підприємство планує свою діяльність за погодженням з вищестоящою організацією, відповідно до вимог ст.. 60 Кримінально-виконавчого кодексу України у частині забезпечення створення умов для залучення засуджених до обмеження волі до суспільно корисної праці на власному виробництві, з урахуванням створення достатньої кількості робочих місць для засуджених, які підлягають працевлаштуванню на цьому підприємстві, забезпечує обсягом робіт засуджених, достатнім для оплати вартості утримання із зароблених ними коштів.
В матеріалах справи наявні докази того, що наказом №33/ок від 06.09.2005 року на підприємство відповідача прийнята інвалід 3 групи ОСОБА_4, яка працювала також і протягом 2008 року.
З урахуванням сукупності викладених обставин, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову.
Щодо клопотання про стягнення судових витрат з відповідача суд зазначає наступне. Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 160, 162, 163 КАС України суд, -
п о с т а н о в и в:
В задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного Підприємства Підприємство Ігренського виправного центру управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області № 133про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені , - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складений 29 листопада 2010 року.
Суддя Н.В. Турлакова