Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська    

                            Справа № 2-744/11

Номер рядка звіту 26

У Х В А Л А

25.02.2011 року                                                                       м. Дніпродзержинськ

          Суддя Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області                    Федоріщев С.С., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «Приватбанк»в особі представника  Янсон Є.В. звернулось до суду з заявою про забезпечення позову.

ПАТ КБ «Приватбанк»у заяві просить накласти арешт на майно (грошові кошти), що належить відповідачу і знаходиться у нього або в інших осіб, обмежити відповідача у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань: заборонити відділу у справах громадянства. Міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Дніпропетровській області видачу відповідачу паспорту/проїзного документу; адміністрації Державної прикордонної служби України, вжити заходів щодо тимчасового затримання та вилучення наявних у відповідача паспортів/проїзних документів, обмежити особу (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов’язань; вжити заходи до термінового виконання ухвали суду про забезпечення позову.

На обґрунтування причин забезпечення позову стверджує, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Тому є необхідність накладення арешту на майно, що належать відповідачу і знаходяться у нього. Також,  з огляду на те, що відповідач може покинути (виїхати) територію України і як наслідок не сплатити борг, виникає необхідність у обмеженні права відповідача виїзду за межі України.

Частина 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України, п. 8 Правил перетинання державного кордону громадянами України, визначають, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо діють невиконані договірні зобов'язання - до виконання зобов'язань».

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ст. 152 ч.3 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими  позивачем вимогами.

Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року №9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача…..

Оскільки позивачем не зазначено на яке саме майно повинно бути накладено арешт, кому воно належить і на якій підставі, не надано суду будь яких доказів та не зазначено причини у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов, не обґрунтовано  необхідність його застосування крім формального посилання на те, що невжиття заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, або, що відповідач може виїхати за межі України, зважаючи на то, що цей вид забезпечення позову є не співмірним із заявленими позивачем вимогами, суд вважає заяву про забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 151 -153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви про забезпечення позову Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»–відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.  

Суддя                                                                                         С.С. Федоріщев