Справа № 308/6724/24

Р І Ш Е Н Н Я

       І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2024 року                                                                        місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Дергачової Н.В., за участі секретаря судового засідання Передерій Є.В., у присутності: представника позивача – ОСОБА_1 та представника відповідача – ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву позивача ОСОБА_3 до відповідача ОСОБА_4 , про стягнення збитків, завданих дорожнього транспортною пригодою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_4 за якою просить: стягнути з на свою користь суму завданих дорожньо-транспортною пригодою збитків в розмірі 207 944,45 грн., що складається з матеріальних збитків у розмірі 177 944,45 грн. та моральної шкоди у розмірі 30 000,00 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування позову позивач зазначив наступне.

Відповідно до страхового акту № ОЦВ-Х-23-07-94746/1, за наслідками розгляду поданої заяви про страхове відшкодування, HACK «ОРАНТА» від 16.10.2023 року було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 110 377,55 грн. (з врахуванням зменшення страхового відшкодування на суму франшизи) на рахунок потерпілої особи - Позивача.

Отже, сума страхового відшкодування, яка виплачена Позивачу страховою компанією була за мінусом фізичного зносу, втрати товарної вартості та франшизи. Виплачена страховою компанією сума відшкодування, як зазначив позивач, не може покрити збитки, які були завданні дорожньо-транспортною пригодою.

Позивач, як власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі фактичних витрат на відновлення транспортного засобу. З метою встановлення реальної суми матеріальних збитків та з метою встановлення суми необхідних фактичних витрат на відновлення транспортного засобу «FORD», номерний знак НОМЕР_1 , Позивач звернувся до експертів. Згідно Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяної ушкодженням транспортного засобу № 16-11-02/11/23 вартість майнової шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу «FORD», номерний знак НОМЕР_1 становить 285 822,00 грн.

Отже, позивач вважає, що враховуючи те, що ДТП відбулась з вини Відповідача, який керував транспортним засобом, та між його діями та наслідками, що настали є безпосередній причинний зв`язок (адже значні пошкодження автомобіля Позивача виникли у зв`язку з порушенням Правил дорожнього руху Відповідачем), то різниця суми матеріального збитку (285 822,00 грн. (розмір матеріального збитку згідно Звіту про оцінку вартості матеріального збитку №16-11-02/11/23 з відрахуванням вже заплаченої страховою компанією суми страхового відшкодування - 110 377, 55 грн.) = 175 444,45 грн. має бути стягнута саме з Відповідача.

Дорожньо-транспортна пригода та її наслідки, які привели до пошкодження транспортного засобу Позивача, порушили його нормальні життєві зв`язки і вимагають додаткових матеріальних затрат. У зв`язку із заподіянням шкоди транспортному засобу Позивача, останній переніс моральні страждання, які полягають у тому, що відповідальною за заподіяну шкоду особою відмовлено у повному та своєчасному відшкодуванні різниці заподіяних збитків транспортному засобу Позивача; внаслідок пошкодження майна та самого факту ДТП, в позивача виникла роздратованість, постійні переживання та турботи пов`язані із пошкодженням автомобіля, а також з необхідністю звернення до суду з метою захисту порушених грав та законних інтересів. З огляду на викладене позивач вважає, що справедливим та адекватним розміром відшкодування заподіяної моральної шкоди, яку слід стягнути з Відповідача, буде сума у розмірі 30 000,00 грн.

За ухвалою від 17.04.2024 року судом було залишено без руху зазначену позовну заяву.

За ухвалою суду від 10.05.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

28.05.2024 року до суду надійшов письмовий відзив відповідача – ОСОБА_4 на позовну заяву, за яким він просить: призначити у справі № 308/6724/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування збитків завданих ДТП, автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (м. Ужгород, вул. Слов`янська Набережна, 25).

На вирішення експертизи поставити наступні питання:

- яка ринкова вартість транспортного засобу «Ford Focus», 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , до дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 21 липня 2023 року;

- яка ринкова вартість транспортного засобу «Ford Focus», 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , після дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 21 липня 2023 року;

- яка вартість ремонтно-відновлюваних робіт з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу «Ford Focus», 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 .

На час проведення судової експертизи провадження у справі № 308/6724/24 - зупинити.

В обґрунтування цієї письмової заяви відповідач зазначив наступне.

Верховний Суд у складі суддів судової палати Касаційного цивільного суду у постанові № 643/4161/15-ц від 19.09.2018 року дійшов до висновку, що порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу який регламентовано статтею 30 Закону, у відповідності до статті 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватися не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. (Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 13.06.2018 року по справі №444/577/16-ц, від 20.03.2018 року №570/2461/16-ц, від 15.03.2018 року №564/2464/14-ц.)

Таким чином, доводи позивача про необхідність відшкодування збитків в сумі 285 822,00 грн. тобто всієї вартості автомобіля до ДТП /за винятком страхового відшкодування - 110377,55 грн./, є явно завищеними та такими, що не підлягають до задоволення у повному обсязі, а відтак ці питання підлягають до з`ясування через призначення судової експертизи.

Стороною позивача в повній мірі не зазначено в чому полягає заподіяна моральна шкода, які процеси життя були порушені та яким чином у подальшому дані обставини відобразилися у життєдіяльності позивача, а відтак вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 30000 грн. є також завищеними та необґрунтованими.

У судовому засіданні 10.10.2024 року судом було з`ясовано думки всіх учасників розгляду справи щодо цього клопотання.

Представник відповідача клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.

Представник позивача категорично заперечив проти задоволення судом цього клопотання, оскільки висновок страхової компанії та висновок незалежного експерта, залученого позивачем майже повністю співпадають, відповідачем не обґрунтовано наявність підстав задля призначення повторної експертизи у цій справі, тому просив суд відмовити у задоволенні цього клопотання.

У судовому засіданні 10.10.2024 року судом було протокольно відмовлено у задоволенні клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи, викладеного у письмовому відзиві відповідача – ОСОБА_4 від 28.05.2024 року, оскільки відповідачем не обґрунтовано наявність/ відсутність суперечностей у висновках, наявних у матеріалах справи та необхідність і доцільність призначення повторної експертизи.

Заслухавши представників сторін, дослідивши у судовому засіданні письмові докази, наявні у матеріалах справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та Єдиного державного реєстру судових рішень, а саме з: постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.09.2023 року у справі № 308/16167/23 (провадження № 3/308/7697/23) ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

При цьому судом встановлено, що ОСОБА_4 21.07.2023 року о 14.00 год. в с. Концово по вул. Миру, поблизу буд. № 52, керуючи транспортним засобом марки «SKODA», номерний знак НОМЕР_3 , не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожню обстановку та недотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з транспортним засобом марки «FORD», номерний знак НОМЕР_2 , який зупинився позаду транспортного засобу марки «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_4 , який мав намір здійснити маневр повороту ліворуч та надавав перевагу в русі зустрічному транспортному засобу. В результаті зіткнення транспортний засіб «FORD», номерний знак НОМЕР_2 відкинуло на транспортний засіб марки «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_4 , який зупинився попереду, після чого вже некерований транспортний засіб марки «SKODA», номерний знак НОМЕР_3 , здійснив виїзд на зустрічну смугу, де допустив зіткнення з транспортним засобом «MERCEDES», номерний знак НОМЕР_5 , який рухався по зустрічній смузі руху. Внаслідок ДТП всі транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, травмованих немає, чим порушив вимоги п.п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

У суді ОСОБА_4 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП визнав, не заперечив обставин викладених у протоколі, просив суворо не карати.

Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, окрім визнання ним вини, підтверджується і матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 127630 від 21.07.2023, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 21.07.2023, в якій зафіксована дорожня обстановка і місце розташування транспортних засобів, пошкодження, підписана усіма учасниками ДТП, жодних зауважень така не містить, письмовими поясненнями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 від 21.07.2023, рапортом інспектора ВП №1 від 21.07.2023.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки такі оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Враховуючи наведене, суд вважав, що в діях ОСОБА_4 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Зазначена постанова у апеляційному порядку не оскаржувалася та набула законної сили 06.10.2023 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак обставини, встановлені у постанові Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.09.2023 року у справі № 308/16167/23 щодо ОСОБА_4 суд вважає встановленими та такими, що не підлягають доказуванню у межах цієї справи.

Як вбачається з листа НАСК «Оранта» від 29.12.2023 року № 09-02-17/10741 на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно - правова відповідальність Відповідача (винуватця ДТП) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу марки «SKODA», номерний знак НОМЕР_3 була застрахована, відповідно до Закону України Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в Публічному акціонерному товаристві національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» згідно з договору обов`язкового врахування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 27.04.2023 року № 214314725.

Згідно зі страховим актом № ОЦВ – Х-23-07-94746/1 та відповідно до поданої заяви про страхове відшкодування, НАСК «Оранта» 16.10.2023 року було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 110 377,55 грн. на рахунок потерпілої особи – ОСОБА_3 .

З розрахунку страхового відшкодування вбачається, що вартість відновлювального ремонту (без врахування зносу деталей, що замінюються) становить 233 576,97 грн., а розмір матеріального збитку (з врахуванням зносу деталей, що замінюються у 70%) становить 112 877,55 грн., що після відрахування франшизи складає 110 377,55 грн.

На підтвердження проведених розрахунків суду надані ремонтна калькуляція від 30.07.2023 року, протокол огляду транспортного засобу від 25.07.2023 року.

Позивачем також самостійно було залучено суб`єкта оціночної діяльності ПП ОСОБА_8 , якою складено звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяної ушкодженням транспортного засобу № 16-11-02/11/23 від 16.11.2023 року, згідно якого вартість майнової шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу «FORD», номерний знак НОМЕР_1 становить 285 822,00 грн., тобто у розмірі ринкової вартості ТЗ до пошкодження.

З огляду на викладене позивач просить суд стягнути з відповідача майнову шкоду у розмірі 285 822,00 грн., тобто у розмірі ринкової вартості ТЗ до пошкодження, за відрахуванням отриманої ним виплати страхового відшкодування у розмірі 110 377,55 грн., що складає 175 444,45 грн., проте у прохальній частині позовної заяви зазначено 177 944,45 грн. з урахуванням розміру франшизи 2500,00 грн.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 28 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі – Закон) визначено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

У статті 30 цього ж Закону надані визначення шкоді, пов`язаній з фізичним знищенням транспортного засобу, а саме зазначено, що: транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

У цій справі згідно наданого суду Звіту про оцінку від 16.11.2023 року вартість відновлювального ремонту ТЗ складає 558 007,06 грн., а ринкова вартість ТЗ до пошкодження складає 285 822,00 грн., тобто витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу майже у 2 рази (коефіцієнт складає 1,95) перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди, що свідчить про фізичне знищення транспортного засобу, оскільки його ремонт вважається економічно необґрунтованим.

В постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 січня 2023 року у справі № 211/3277/20 як і у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 серпня 2018 року у справі № 209/3145/15-ц та від 05 серпня 2020 року у справі № 362/3680/17, за обставин визнання транспортного засобу фізично знищеним, коли сума страхової виплати не покривала у повному обсязі заподіяної шкоди, Верховний Суд виходив з того, що винні в ДТП особи зобов`язані відшкодувати потерпілим різницю між розміром завданої шкоди (при тому, що до цього розміру не входить вартість залишків транспортного засобу) і сумою страхової виплати.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що оскільки вина відповідача ОСОБА_4 вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП доведена за постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.09.2023 року у справі № 308/16167/23. У день ДТП - 21.07.2023 року о 14.00 год. було завдано пошкодження транспортному засобу позивача марки «FORD», номерний знак НОМЕР_2 . Позивач отримав страхове відшкодування від НАСК «Оранта» у розмірі 110 377,55 грн. з відрахуванням фізичного зносу, втрат товарної вартості та франшизи. При цьому ТЗ повивача марки «FORD», номерний знак НОМЕР_2 у розумінні вищенаведеного законодавства вважається фізично знищеним, оскільки його ремонт вважається економічно необґрунтованим. Відтак винна в ДТП особа – відповідач зобов`язана відшкодувати потерпілому – позивачу різницю між розміром завданої шкоди і сумою страхової виплати, тобто 285 822,00 грн. (розмір ринкової вартості ТЗ до пошкодження) - 110 377,55 грн. (сума страхового відшкодування), що складає 175 444,45 грн., тому позов саме в цій частині підлягає задоволенню. При цьому суд вважає, що позивач помилково включає додатково до цієї суми розмір франшизи у 2500,00 грн., оскільки ця різниця між розміром завданої шкоди і сумою страхової виплати вже включає всі витрати, які не були оплачені страховиком, тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Що ж стосується моральної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно із ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У цій справі позивач зазначив, що дорожньо-транспортна пригода та її наслідки, які привели до пошкодження транспортного засобу, порушили його нормальні життєві зв`язки і вимагають додаткових матеріальних затрат. У зв`язку із заподіянням шкоди транспортному засобу позивача, останній переніс моральні страждання, які полягають у тому, що відповідальною за заподіяну шкоду особою відмовлено у повному та своєчасному відшкодуванні різниці заподіяних збитків транспортному засобу позивача; внаслідок пошкодження майна та самого факту ДТП, в позивача виникла роздратованість, постійні переживання та турботи пов`язані із пошкодженням автомобіля, а також з необхідністю звернення до суду з метою захисту порушених прав та законних інтересів.

Проаналізувавши матеріали справи, з урахуванням значного розміру завданої відповідачем матеріальної шкоди, глибини душевних страждань позивача внаслідок фактично повного знищення майна, з урахуванням вимог розумності і справедливості, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині відшкодування заподіяної моральної шкоди є обґрунтованою у розмірі 20 000,00 грн., в задоволенні решти вимог слід відмовити.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху було помилково зазначено про необхідність сплати судового збору за одну позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 968,96 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 4 ст. 134 ЦПК України суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Аналогічна норма міститься і у ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» відповідно до якої, у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Як зазначено у п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою або фізичною особою – підприємцем підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.п. 5 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди судовий збір складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи із резолютивної частини позовної заяви позивачем заявлено:

-одну позовну вимогу майнового характеру про стягнення майнової шкоди у розмірі 177 944,45 грн. з якої слід було сплатити судовий збір у розмірі 1 779,44 грн.;

-одну позовну вимогу майнового характеру про стягнення моральної шкоди у розмірі 30 000,00 грн. з якої слід було сплатити судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. (в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки 1,5 відсотка від суми 30 000,00 грн. менше ніж розмір прожиткового мінімуму).

Відтак загальна сума судового збору, яка підлягала сплаті за дві позовні вимоги немайнового характеру складає 4 807,44 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак остаточна сума судового збору, яка підлягала сплаті за дві позовні вимоги немайнового характеру при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі складає 4 807,44 грн. * 0,8 = 3 845,95 грн.

Представником позивача за платіжною інструкцією від 01.05.2024 року № 0.0.3620370661.1 було сплачено при зверненні до суду судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Відтак недоплачена сума судового збору складає 3 845,95 грн. – 968,96 грн. = 2 876,99 грн., яка підлягає достягненню з позивача на користь Державного бюджету України.

Як зазначено у ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У цій справі суд визнав обґрунтованими позовні вимоги позивача в частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 175 444,45 грн. та моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн.

Відтак пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди 1 403,55 грн. судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача (175 444,45 * 1% * 0,8), а в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн. – у розмірі 1 615,01 грн. ((3 028,00 грн. * 0,8)*66,67%), а всього 3 018,56 грн.

Решта витрат із сплати судового збору у розмірі 827,39 грн. (3 845,95 грн. - 3 018,56 грн.) слід покласти на позивача у зв`язку з відмовою у позові в цій частині.

Керуючись ст. ст. 13, 76 - 80, 89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву позивача ОСОБА_3 до відповідача ОСОБА_4 , про стягнення збитків, завданих дорожнього транспортною пригодою, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , паспорт НОМЕР_7 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , паспорт НОМЕР_9 , матеріальну шкоду у розмірі 175 444,45 грн. та моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн., а всього 195 444,45 грн. (сто дев`яносто п`ять тисяч чотириста сорок чотири гривні 45 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , паспорт НОМЕР_9 , на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 876,99 грн. (Дві тисячі вісімсот сімдесят шість гривень 99 копійок) недоплачений при зверненні до суду із цим позовом.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , паспорт НОМЕР_7 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , паспорт НОМЕР_9 , витрати із сплати судового збору у розмірі 3 018,56 грн. (три тисячі вісімнадцять гривень 56 копійок) пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Решту витрат із сплати судового збору у розмірі 827,39 грн. покласти на позивача у зв`язку з відмовою у позові в цій частині.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , паспорт НОМЕР_9 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , паспорт НОМЕР_7 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику)учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Повний текст рішення складений 16.10.2024 року.

Суддя                                                                                Н.В. Дергачова