Справа №2-а-1489/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2011 року                                       Жовтневий районний суд  м. Дніпропетровська

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська –Шелестов К.О. розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС управління ДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області старшого сержанта міліції Сухого Анатолія Анатолійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

          ВСТАНОВИВ:

            27 січня 2011 року позивач  звернувся з даним позовом до суду.

Позивач у позовній заяві посилався на те, що 04.01.2011 року відповідачем щодо нього було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення згідно якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 230 грн. за правопорушення передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП. Позивач з даною постановою не згоден, оскільки вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубим порушенням законодавства, тому просить її скасувати.

Позивач у судове засідання не з’явився, про день та годину розгляду справи у судовому засіданні повідомлявся належним чином, надав заяву з проханням справу розглядати за його відсутністю в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день та годину розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

   За таких обставин, вважаю можливим розглянути даний адміністративний позов, згідно ч. 4 ст. 122 КАС України за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

  Дослідивши матеріали даної адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку.

  Судом встановлено, що 04 січня 2011 року відповідачем у відношенні позивача було винесено постанову серії АЕ1 № 128739 по справі про адміністративне правопорушення, де відповідач зазначив, що 04 січня 2011 року о 17 годині 30 хвилин позивач, керуючи автомобілем Фольксваген Гольф-2 д/н НОМЕР_1 по вул. Героїв Сталінграду  в м. Дніпропетровську здійснив рух в зоні дії дорожнього знаку 3.21 - "В'їзд заборонено", чим порушив вимоги п. 8.1 Правил дорожнього руху. Згідно даної постанови на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 260 грн., що підтверджується зазначеною вище постановою, наявною в матеріалах справи.

У своїх поясненнях позивач з даною постановою не згодна, оскільки вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубим порушенням законодавства.

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Правил дорожнього руху, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП передбачено, що може бути оскаржено постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, в районний у місті, міський чи  міськрайонний суд,  у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими  законом.

Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення  може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок  щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 6 ст. 71 КАС України передбачено, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази  на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

          Пунктом 24 постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

           Таким чином, оцінюючи усі докази, які були досліджені у судовому засіданні у їх сукупності та враховуючи відсутність у постанові та протоколі  належних  доказів наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення,  що тягне за собою неправомірність дії вчиненої посадовою особою при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що спірну постанову по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на позивача за ч.1 ст. 122  КУпАП, слід скасувати.

           На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 70-71, 158-163  КАС України,  суд,

ПОСТАНОВИВ:

           Постанову серії АЕ1 № 128739 від 04.01.2011 року, винесену інспектором ДПС БДПС управління ДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області старшим сержантом міліції Сухим А.А. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122  КУпАП - скасувати.

           Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП –закрити.

Постанова оскарженню не підлягає.

   Суддя                                                                                                         К.О. Шелестов