Справа № 2-391/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

05 квітня 2011 року Павлоградський міськрайонний суд  Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді                                                               Токар Н.В.,

при секретарі                                                                       Хоменко Н.Ю.,

за участю представника позивача                              Кізенко С.І.,

за участю відповідача                                                   ОСОБА_2,

за участю представника відповідача                              ОСОБА_3,

за участю представника третьої особи                               ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Павлоградської міської ради до ОСОБА_2, третя особа –ОСОБА_5 про зобов’язання знести самовільно побудовані будівлі та споруди, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов’язати відповідача ОСОБА_2 засипати зливну яму (септик), яку остання без дозволу на виконання будівельних робіт та з порушенням діючих державних будівельних норм самовільно розмістила на земельній ділянці домоволодіння АДРЕСА_1.

В обґрунтування позову, позивач вказав на те, що власниця будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 за вказаною адресою, без дозволу на будівництво, самовільно виконала роботи щодо будівництва (розміщення) зливної ями (септика) на відстані 12 метрів від свердловини суміжного землевласника ОСОБА_5, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, в зв’язку з чим порушила санітарні норми, тому, позивач вимушений звернутися до суду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги,  просив позов задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві.   

Відповідач, її представник, кожна окремо, в судовому засідання заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність та законність розміщення зливної ями.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги, просила позов задовольнити, посилаючись на те, що відповідачем дійсно були порушені діючі державні будівельні норми щодо розміщення зливної ями (септика).

Вислухавши представника позивача, заперечення відповідача та її представника, доводи представника третьої особи, вислухавши свідка, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв’язку з наступним.

Згідно п. 3.25а, таблиці 3.2а Державних будівельних норм 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" - "... відстань від артскважин і колодязів до окремих будівель та споруд, а також до інших джерел забруднення слід застосовувати 20 метрів ".

Відповідно до п.7.10 Державних Санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністра охорони здоров’я №173 від 19 червня 1996 року, колодязі, свердловини в індивідуальних садибах повинні бути віддалені від джерел забруднення на відстань не менше 20 м.

Згідно ст.24 Закону України «Про планування та забудову територій», фізичні та юридичні особі, які мають намір здійснити будівництво об’єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов’язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об’єкта містобудування (дозвіл на будівництво).

Відповідно до вимог ст.29 Закону України "Про планування та забудову територій", дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об’єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.

Згідно п.3.11. Положення "Про надання дозволу на виконання будівельних робіт", індивідуальним забудовникам житлових будинків, господарських та побутових споруд дозволи на виконання будівельних робіт надаються на підставі заяви забудовника, документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, дозволу на будівництво об’єкта містобудування, який видається відповідним органом виконавчої влади, проектної документації, погодженої місцевими органами у справах містобудування і архітектури, а також зобов’язання виконавця робіт, якщо будівництво здійснюється підрядним способом.

Згідно ст.20 Закону України "Про планування і забудову територій", державні будівельні норми та інші нормативно-правові акти з питань планування і забудови територій (до яких належать регіональні і місцеві правила забудови) є обов'язковими для суб’єктів містобудування.

В судовому засіданні встановлено, що власником домоволодіння АДРЕСА_1 є ОСОБА_2, що підтверджено копією свідоцтва про право на спадщину за законом, копією технічного паспорту на житловий будинок та державним актом на право власності на земельну ділянку (арк.с.40-47).

Власником домоволодіння АДРЕСА_2 є ОСОБА_5, що підтверджено копією технічного паспорту на житловий будинок  (арк.с.61-65).

Згідно випису з рішення Виконавчого комітету Павлоградської міської ради  №135 від 14.02.2007 року ОСОБА_2 дозволена реконструкція житлового будинку з прибудовою до будинку розміром 2,60х2,27 метрів для розміщення санвузла; в приміщення І-1 влаштувати зовнішній дверний отвір на вулиці Короленко №10 (арк.с.48).

Проте, ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу Виконавчого комітету Павлоградської міської ради, самовільно, виконала роботи щодо розміщення зливної ями (септика) та трубчастого колодязю, на відстані 12 метрів від свердловини суміжного землевласника ОСОБА_5, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2.

Посилання відповідача та її представника на те, що для розміщення зливної ями (септика) та трубчастого колодязю вже достатньо рішення Виконавчого комітету Павлоградської міської ради  №135 від 14.02.2007 року, яке отримала ОСОБА_2, суд не приймає до уваги, оскільки воно не ґрунтується на законі.

Зазначені обставини підтвердила допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, яка є інженером управління містобудування та архітектури м.Павлограда Дніпропетровської області і яка зазначила, що до них звернулась ОСОБА_2 з питання отримання дозволу на прибудову до будинку розміром 2,60х2,27 метрів для розміщення санвузла. Рішенням Виконавчого комітету Павлоградської міської ради  №135 від 14.02.2007 року було дозволено зробити лише прибудову до будинку –санвузол. Із заявою на розміщення зливної ями (септика) та трубчастого колодязю ОСОБА_2 не зверталась, і відповідно не отримувала на це дозволу Виконавчого комітету Павлоградської міської ради, отже, зливну яму (септик) та трубчастий колодязь вона розмістила –самовільно, з порушенням Державних Санітарних правил планування та забудови населених пунктів, якими передбачено, що колодязі, свердловини в індивідуальних садибах повинні бути віддалені від джерел забруднення на відстань не менше 20 м., у відповідача,  зливна яма (септик) розміщені на відстані 12 метрів від свердловини суміжного землевласника ОСОБА_5, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2.

З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідком. Даних про її заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, її показання об’єктивно підтверджуються зібраними у справі доказами.

Відділом містобудування та архітектури Павлоградської міської ради 09 червня 2010 року ОСОБА_2 був направлений припис №155 з вимогою засипати вигрібну яму, яка побудована на відстані від сусідньої свердловини 12 метрів (арк.с.8).

Також, Відділом містобудування та архітектури Павлоградської міської ради на ім’я ОСОБА_2, 15 червня 2010 року був повторно винесений припис №170 з вимогою засипати вигрібну яму, яка побудована на відстані від сусідньої свердловини 12 метрів, у зв’язку з тим, що згідно ДБН 360-92, відстань від свердловин та колодців до окремих будівель ат споруд, а також до інших джерел забруднення необхідно приймати 20,0 метрів (арк.с.7).

Листом головного державного санітарного лікаря м.Павлограда Дніпропетровської області ОСОБА_7 за №2/1-43-2308 від 09.06.2010 року ОСОБА_2 було роз’яснено, що станом на 07.06.2010 року зливна яма розміщена без погодження з органами комунального підприємства проектно –виробничого   архітектурно –планувального бюро м. Павлограда на відстані 6 метрів до житлового будинку та 12 метрів до свердловини індивідуального використання громадянина ОСОБА_5, при нормі згідно вимог ДНБ 360-92 п.3.2а, згідно яких «… відстань від зливної ями до житлового будинку становить 5 метрів, до джерела водопостачання 20 метрів»(арк.с.9).

Отже, позивач, відповідно до вимог ст.10 ЦПК України, довів за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст.57-59 ЦПК України, зазначені ним обставини самовільного розміщення відповідачем зливної ями (септика) та трубчастого колодязю, без відповідного дозволу Виконавчого комітету Павлоградської міської ради.

Відповідач та її представник, в судовому засіданні,  зазначених обставин  щодо правомірності розміщення  ОСОБА_2 зливної ями (септика) та трубчастого колодязю не довели, чим не виконали вимоги ст.10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.  

Відповідно до п.7 ст.376 Закону України "Про планування і забудову територій", у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов’язати особу, яка здійснила будівництво, повести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила будівництво.

Оскільки, ОСОБА_2 не виконує приписи Відділу містобудування та архітектури Павлоградської міської ради, а також в зв’язку з тим, що розміщена зливна яма (септик) та трубчастий колодязь  ОСОБА_2 порушує існуючі Державні Санітарні правила планування та забудови населених пунктів, суд вважає необхіднім зобов’язати відповідача засипати зливну яму (септик), яку вона без дозволу на виконання будівельних робіт та з порушенням діючих державних будівельних норм самовільно розмістила на земельній ділянці домоволодіння АДРЕСА_1.

Інші посилання відповідача та її представника є безпідставними, спростовуються наведеними обставинами, а докази, на які посилаються останні, не ґрунтуються на законі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача повинно бути стягнено сплачений судовий збір у розмірі 08 грн. 50 коп. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн. 50 коп., а  разом  -  46 грн. 00 коп.

На підставі викладеного і керуючись Законом України «Про планування та забудову територій»,  Положенням "Про надання дозволу на виконання будівельних робіт", ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Виконавчого комітету Павлоградської міської ради до ОСОБА_2, третя особа –ОСОБА_5 про зобов’язання знести самовільно побудовані будівлі та споруди –задовольнити.

Зобов’язати ОСОБА_2 засипати зливну яму (септик), яку вона без дозволу на виконання будівельних робіт та з порушенням діючих державних будівельних норм самовільно розмістила на земельній ділянці домоволодіння АДРЕСА_1.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь Виконавчого комітету Павлоградської міської ради судовий збір у розмірі 08 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн. 00 коп., а всього –45 (сорок п’ять) грн. 50 (п’ятдесят) коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачи апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:Н. В. Токар