УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2007 року. м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді - Вотьканича Ф.А., суддів - Стана І.В., Дідика В.М., за участю прокурора - Фотченка СІ., захисника - адвоката ОСОБА_2., засудженогоОСОБА_1. та його законного представникаОСОБА_3., розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями, які подали помічник прокурора Іршавського району та захисник ОСОБА_2. в інтересах неповнолітнього засудженогоОСОБА_1. на вирок Іршавського районного суду від 26 грудня 2007 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець с Білки мешканецьАДРЕСА_1, українець, гр. України, учень 11 класу Імстичівської ЗОНІ І-ІП ступенів, не одружений, не судимий,
засуджений за ч. 3 ст. 187 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України на п'ять років позбавлення волі.
На підставі ст. 104 КК України ОСОБА_1. звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.
Речові докази: переданий на зберігання у кімнату речових доказів Іршавського РВ УМВС України в Закарпатській області кухонний ніж постановлено знищити, а 2 мобільні телефони «Моторола V-3» та «Самсунг Е-800» і зарядний пристрій до мобільного телефону «Моторола V-3» - повернути власникуОСОБА_4.
Згідно вироку, ОСОБА_1. визнаний винним і засуджений за вчинений злочин при таких обставинах.
15 листопада 2006 року приблизно о 12 - й годині 50 хвилин неповнолітній ОСОБА_1.,
з метою відкритого заволодіння чужим майном, з корисливих спонукань, шляхом вільного
доступу, в робочий час, зайшов до приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташований за
адресою: АДРЕСА_2й належить приватному підприємцюОСОБА_4., де у той час
Справа: № 11- 198 /07
знаходилась продавець ОСОБА_5. і попросив останню надати йому з вітрини два мобільні телефони «Моторола V-3» та «Самсунг Е-800» й зарядний пристрій до одного з них. Надалі, скориставшись тим, що ОСОБА_5. відволіклась, сховав їх у заздалегідь взятий із собою рюкзак, а потім, коли ОСОБА_5. звернулась до нього про необхідність сплатити за товар, ОСОБА_1. повідомив, що гроші за товар платити не буде, тому, що це пограбування. При цьому, з метою полегшити відкрите викрадення чужого майна, а саме, залякати ОСОБА_5., витягнув з кишені заздалегідь взятий із собою ніж, продемонстрував його перед нею, чим самим застосував до неї психічне насильство, а коли побачив, що продавець натиснула на кнопку тривоги для виклику працівників міліції, кинув ніж на підлогу, вибіг із приміщення й з викраденим утік з місця події.
В апеляції помічник прокурора, що приймала участь у розгляді справи, не заперечуючи правильності встановлення судом фактичних обставин справи та юридичної кваліфікації злочину, вказує про те, що засудженому ОСОБА_1призначено занадто м'яке покарання, що при призначенні покарання судом не враховано, що вчинений злочин є особливо тяжким, -скоєний із застосуванням ножа та поєднаний із застосування психічного насильства над потерпілою. Просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі.
Захисник адвокат ОСОБА_2. в апеляції вказує про те, що висновки суду про наявність у діяхОСОБА_1. ознак злочину передбаченого ч. З ст. 187 КК України не грунтуються на матеріалах справи, - з яких вбачається, що засуджений у приміщення магазину проник не з метою вчинення розбою, а з метою придбання мобільних телефонів і намір про їх викрадення у нього виник під час знаходження в приміщенні. Окрім цього, під час скоєння злочину ОСОБА_1. ножем свідку ОСОБА_5не погрожував і не вимагав від неї грошей, а тільки продемонстрував його з метою ухилення від затримання після закінченого злочину.
Просить вирок суду змінити, - перекваліфікувати діїОСОБА_1. з ч. З ст. 187 КК України на ч. 1 ст. 186 КК України та пом'якшити йому покарання.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, про основні доводи апеляції, заслухавши міркування прокурора, який просив задовольнити апеляцію, яку подав помічник прокурора, що приймав участь у розгляді справи й відхилити апеляцію, яку подала захисник ОСОБА_2., пояснення захисника ОСОБА_2., засудженогоОСОБА_1. та його представникаОСОБА_3., які просили вирок суду змінити, перекваліфікувати дії засудженого й пом'якшити йому покарання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія судців вважає, що вирок суду підлягає до скасування з таких підстав.
У відповідності до вимог ст. 299 КПК України головуючий у суді першої інстанції, виконавши вимоги ст. 298 цього кодексу з'ясовує думку учасників процесу про те, які докази треба дослідити та про порядок дослідження доказів. Суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.
При розгляді справи щодоОСОБА_1. указані вимоги кримінально-процесуального закону були порушені, внаслідок чого допущена неповнота та неправильності, які не можуть бути усунуті при апеляційному розгляді справи й можуть бути та повинні бути усунуті при розгляді справи судом першої інстанції.
Так, з матеріалів справи вбачається, що дослідження доказів у суді першої інстанції було обмежено допитом підсудногоОСОБА_1. та його законного представникаОСОБА_3.. З вироку суду також убачається, що підсудний ОСОБА_1. вину у вчиненні злочину визнав повністю, у скоєному розкаявся.
Між тим, зі змісту показаньОСОБА_1., що викладені в мотивувальній частині вироку та протоколі судового засідання вбачається, що ОСОБА_1. вину визнав частково, показавши, що знаходячись у м. Іршаві на вулиці знайшов ніж. У приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташований за адресою: АДРЕСА_2й належить приватному підприємцюОСОБА_4. зайшов з метою придбання нового мобільного телефону. Знаходячись у приміщенні попросив продавця ОСОБА_5. надати йому з вітрини два мобільні телефони й зарядний пристрій до одного з них. Після того, як продавець ОСОБА_5відволіклась, сховав їх у рюкзак. На вимогу останньої сплатити за товар, у нього в руках з'явився ніж і він заявив : «Це по грабунок» і втік з місця події.
Вказані показанняОСОБА_1. свідчать про те, що ОСОБА_1. не визнає вину в скоєнні злочину за обставин, які органом досудового слідства пред'явлені йому в обвинувачення, - тобто не визнає вину в тому, що в приміщення магазину зайшов саме з метою відкритого заволодіння майном, що товар сховав у заздалегідь взятий із собою рюкзак і ніж застосував з метою доведення злочину до кінця.
Указане свідчить про те, що висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1. у вчиненому щиро розкаявся й повністю визнав вину не ґрунтується на матеріалах справи і є передчасним, що судом першої інстанції необгрунтовано обмежено дослідження доказів у справі допитом підсудного, оскільки таке дослідження доказів у справі у відповідності до вимог ст. 299 КПК України могло бути при повному визнанні вини підсудним у вчиненні злочину, - тобто при умові, що фактичні обставини справи ним би не оспорювались.
Ці порушення вимог кримінально-процесуального закону привели до порушення прав як засудженогоОСОБА_1. так і потерпілого.
Отже, оскільки судове слідство проведено однобічно та неповно, а висновки викладені у вироку не підтверджені доказами, тому вирок підлягає скасуванню у відповідності до вимог ст. ст. 376, 368 та 369 КПК України.
Колегія суддів вважає допущені порушення вимог ст. 299 КПК України істотними і такими, що виключали можливість постановления вироку і які у відповідності до вимог ст. 370 цього закону є безумовною підставою для його скасування, а у відповідності до вимог ст. 374 цього закону тягнуть направлення справи на новий судовий розгляд.
Окрім цього, з мотивувальної частини вироку суду вбачається, що судом не умотивовані висновки суду про наявність у діяхОСОБА_1. ознак злочину передбаченого ст. 187 КК України, - а з резолютивної - що у вироку не вказується за якою статтею кримінального кодексу України ОСОБА_1призначено покарання.
Новий розгляд справи необхідно провести з точним дотриманням вимог кримінально-процесуального закону і, в залежності від здобутого прийняти рішення по суті справи.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що доводи апеляції захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженогоОСОБА_1. про перекваліфікацію дій останнього з ч. З ст. 187 КК України на ч. 1 ст. 186 цього ж кодексу та пом'якшення йому покарання не можуть бути задоволені, оскільки судом у справі не досліджувались й не оцінювались докази й ці доводи підлягають до ретельної перевірки й належної оцінки в сукупності з усіма матеріалами кримінальної справи.
Доводи апеляції помічника прокурора про те, що за ч. З ст. 187 КК України ОСОБА_1призначено занадто м'яке покарання, колегія суддів задовольняє.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не враховано вищенаведене, тому висновки суду про те, що ОСОБА_1. вину у вчиненні злочину визнав повністю, розкаявся, не грунтуються на матеріалах справи й не узгоджуються з вимогами закону. У вироку суду також не вказується в чому саме полягало активне сприяння ОСОБА_1. розкриттю злочину, - не умотивовано висновок про те на підставі чого суд прийшов до переконання, що залишення засудженого без нагляду батьків, оскільки такі через безробіття виїхали на заробітки за межі області, визнано обставиною, що пом'якшує його покарання.
Не умотивовано також висновок й про те, на підставі чого суд прийшов до переконання, що поведінкаОСОБА_1. поза межами судового засідання свідчить про те, що він зробив для себе належні висновки, - а з наявних у справі характеристик щодо нього вбачається, що такі видані на час розслідування кримінальної справи, - а також не враховано, що інкримінований ОСОБА_1злочин відноситься до особливо тяжких.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляція, яку подала помічник прокурора Іршавського району, що приймала участь у розгляді справи підлягає до повного задоволення, а апеляція, яку подала захисник ОСОБА_2. - до часткового.
Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого орган досудового слідства обвинувачуєОСОБА_1. запобіжний захід щодо нього залишити попередній - підписка про невиїзд.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
апеляцію, яку подала помічник прокурора Іршавського району задовольнити повністю, а апеляцію, яку подала захисник ОСОБА_2. в інтересах неповнолітнього засудженогоОСОБА_1. задовольнити частково.
Вирок Іршавського районного суду Закарпатської області від 26 грудня 2006 року щодо засудженого щодо ОСОБА_1скасувати, а кримінальну справу направити на новий розгляд до цього ж суду в іншому складі.
Запобіжний захід щодоОСОБА_1. залишити попередній - підписка про невиїзд.