КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-209/09

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2009 року м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївка Донецької області у складі

головуючий суддя Ситенко А.І.

при секретарі Розсоха О.М.  Дубовій Ю.Ю.

за участю позивачки ОСОБА_1

представника відповідача Братанова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання дій неправомірними, перерахунок розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнення суми недоплаченої грошової допомоги,

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду із уточненим під час розгляду справи адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради (далі - Управління) про визнання протиправними дій та стягнення недоплачених сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня по 31 грудня 207 року мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем її конституційного права на отримання соціальних виплат на дитину у гарантованому законом розмірі. У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги, в обгрунтування яких послалася на обставини, викладені у позовній заяві, та зазначила, що вона є матір’ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, до народження дитини не працювала. На підставі норм Закону України «Про допомогу сім’ям з дітьми» їй на дитину була нарахована відповідна державна соціальна допомога, розмір якої у 2007 році був безпідставно визначений у розмірах, визначених відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України» на 2007 рік. Наведеним законом була зупинена дія частини першої ст. 15 Закону «Про допомогу сім’ям з дітьми». Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення деяких статей, зокрема абзацу третього частини другої статті 56 Закону «Про Державний бюджет України» визнані неконституційними і втратили чинність з дня ухвалення цього рішення. Рішення Конституційного Суду у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, та є обов’язковими до виконання на території України.

Позивачка зазначила, що сума соціальної допомоги визначена відповідачем відповідно до нормативно-правових актів, які є неконституційними, тому на підставі вимог частини третьої статті 46 Конституції України розмір соціальної допомоги має бути не нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Просить стягнути на свою користь з управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради суму недоплаченої у зв"язку з цим їй допомоги на дитину.

Позивачка вважає, що строк звернення з адміністративним позовом до суду нею пропущений з поважних причин, оскільки службові особи органу виконавчої влади безпідставно переконували її у правомірності своїх дій з посиланням на норми неконституційного законодавства, тому про їх порушення вона дізналася тільки наприкінці 2008 року. Крім того, після народження дитини вона була зайнята її вихованням та доглядом та не мала можливості слідкувати за змінами у чинному законодавстві, тим паче, що є юридично необізнаною людиною. Через недотримання чинного законодавства посадовими особами відповідача до теперішнього часу її соціальні права не захищені, у зв’язку з чим просить поновити їй строк звернення з позовом до адміністративного суду за захистом порушеного права.

Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради позов ОСОБА_4 не визнало, пославшись на його безпідставність. У судовому засіданні представник відповідача - Братанов А.О., не погоджуючись з позовними вимогами, стверджував, що соціальні виплати у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку Управлінням позивачці визначені з 26 лютого 2007 року і виплачені в розмірі та в порядку, передбачених відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік", у межах бюджетного фінансування. Вважає, що службові особи Управління діяли у відповідності з чинним законодавством, законні права та інтереси позивачки при цьому порушені не були, тому просить суд у задоволені позову ОСОБА_1 відмовити. Крім того, відповідно до вимог статей 99, 100 Кодексу Адміністративного судочинства України позивачкою пропущений річний строк звернення до суду, встановлений цим Кодексом.

Представник відповідача - Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області в судове засідання не з"явився. Від нього надійшов лист про розгляд справи у його відутність.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 представника відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази в межах заявлених позовних вимог ( ст. 11 КАС України), суд установив наступне.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, є матір’ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданого 12 січня 2007 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції. Позивачка до народження дитини не працювала.

Оскільки ОСОБА_1 не є застрахованою особою, правовідносини, пов’язані з призначенням та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей врегульовані нормами статтей 13, 15 Закону України від 22 березня 2001 року № 2334-111 (далі Закон№ 2334-111), , Про Державну допомогу сім"ям з дітьми", якими передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має не застрахована особа в системі загальнообов"язкового державного соціального страхування особа(один із батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід, інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до положень статей 4 та 5 Закону № 2334-111 покриття витрат на виплату державної допомоги сім"ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенції до місцевих бюджетів органами соціального захисту населення за місцем проживання батьків(усиновителі в, опі куна, піклувальника).

ОСОБА_1 на обліку в управлінні праці на соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради, як отримувач державної допомоги по догляду за дитиною до трьох років, перебуває з 26 лютого 2007 року.

Закони є актами єдиного органу законодавчої влади - Верховної Ради. Конституція не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмету правового регулювання. Немає також закону, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Статтею 95 Конституції України визначено, що виключно Законом України «Про Державний бюджет України» визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. У статті 4 Бюджетного кодексу України передбачено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням цього Кодексу та Законам України «Про Державний бюджет України».

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489 від 19.12.2006 року дію частини першої статті 15 зупинено на 2007 рік, і статтею 56 цього Закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"... здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду від 09.07.2007 визнано неконституційними положення статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

З моменту визнання норми неконституційною, вона втрачає чинність, а тому з 09.07.2007 року відновлено дію статті частини 1 статті 15 Закону України в редакції, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

За таких підстав, право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виникає за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Рішення Конституційного Суду України (п. 5) є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Незважаючи на відновлення Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року дії статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім"ям з дітьми » з виплати допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей до 6 років, орган соціального захисту населення продовжував виплачувати державну грошову допомогу сім’ям з дітьми у розмірі 90 грн., передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 "Деякі питання призначення і виплати допомоги сім"ям з дітьми".

Основи соціального захисту відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначаються виключно законами, а статтею 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала право парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

В частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та в пункті п’ятому постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР), закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому їх звуження підзаконними актами -постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 (в редакції постанови КМУ від 11 липня 2007 р. № 900) змісту та обсягу права, наданого Законом, є безпідставними.

За змістом частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Таким чином, виходячи із встановленого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами - постановами Кабінету Міністрів України, суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору, підлягають застосуванню з 9 липня 2007 року положення частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», якою передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

З огляду на наведене бездіяльність посадових осіб управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради з невиконання вимог закону визнається судом протиправною, такою, що порушує конституційні права позивачки на гарантований державою рівень соціальних виплат.

Прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років на 2007 рік відповідно до статті 62 Закону від 19 грудня 2006 р. № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» затверджено: з 1 квітня - 463 грн., з 1 жовтня - 470 грн.

З урахуванням викладених обставин суми недоплаченої позивачці грошової допомоги становлять: липень -268, 47 грн.(463:31) х 23 - (101, 16: 31)х 23);серпень-359, 59грн.(463-103, 41);вересень-358, 15грн.(463-104, 85); жовтень 365, 15 грн.(470-104, 85);листопад 362, 27грн.(470 -107, 73);грудень 359, 12грн.(470 -110, 88), а всього в загальній сумі -2072, 75 грн.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу положень частини першої статті 71 КАС України докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивачки недоотриманої нею суми грошової допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку за зазначений період у розмірі 2072, 75 грн.

Доводи представника відповідача про здійснення виплат у межах фінансування, передбаченого державним бюджетом та відсутність у бюджеті спеціального фінансування на виплату за 2007 рік державної допомоги на дитину у розмірах, визначених статті 15 Закону № 2811-XII, суд визнає безпідставними з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм чинного законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату соціальної допомоги, оскільки згідно приписів частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави, тому органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх публічних зобов’язань (рішення Європейського суду з прав людини - справа «Кечко проти України»), Наведені представником відповідача аргументи не є підставою для звуження існуючого у позивачки права на отримання соціальної пільги - державної грошової допомоги на дитину і для звільнення відповідача від виплати такої допомоги у передбаченому Законом розмірі.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що отримуючи щомісячну допомогу на дитину до досягнення нею трирічного віку, у неї юридично необізнаної людини, не було сумнівів щодо законності виплат відповідачем допомоги, тому підстав звертатися до суду за захистом порушеного права у неї не було. Наприкінці 2008 року вона дізналася про порушення її прав з боку відповідача, що стало підставою звернення її до суду за захистом порушеного права.

Відповідно до вимог статей 99, 100 Кодексу Адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність існування у суб"єктивного права і факт його порушення, враховуючи, що до теперішнього часу держава не виконала своїх соціальних зобов’язань перед позивачем відносно виплат допомоги на утримання дитини за 2007 рік у повному розмірі, судом причина пропуску строку звернення позивачем до суду з адміністративним позовом визнається поважною і відповідно до вимог статей 100, 102 КАС України судом цей строк поновляється.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 3, 8, 19, 22, 75, 83, 87, 90 92 Конституції України, статтями 9, 11, 71, 88, 158, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України статями 4, 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", суд

ПОСТАНОВИВ:

Пропущений ОСОБА_1 з поважних причин строк звернення з адміністративним позовом за захистом порушеного права поновити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради задовольнити частково.

Визнати бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради з виплати ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року на підставі нормативно-правового акту Кабінету Міністрів України протиправними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України (код тимчасової функціональної класифікації видатків 090303; реєстраційний рахунок № 35413024001500 в ГК ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЕДРПОУ 25953988 на користь ОСОБА_1 недоотриману нею в 2007 році допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 2072, 75 грн.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подано Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення постанови без попереднього подання заяви.