Справа № 22 ц - 351 /2006 Головуючий у їй інстанції - Зайцева В.В.
Категорія - 42 Доповідач -Лаченкова О.В.
Р I Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2007 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Петренко І.О.
суддів - Болтунової Л.М., Лаченкової О.В.
при секретарі - Шило С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля», 3-тя особа: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Першотравенськ про перерахунок сум відшкодування шкоди в зв'язку з ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2001 року позивач звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» про перерахунок сум відшкодування шкоди здоров'ю з проханням стягнути суд з відповідача на свою користь 23 700 грн. 95 коп. в рахунок недорахованих щомісячних сум відшкодування шкоди, 13 350 грн. 50 коп. - в рахунок недонарохованої одноразової допомоги, а також 27 грн. 25 коп. - витрати пов'язані з розглядом справи.
В обгрунтування своїх вимог вказував на те, що перебував із відповідачем у трудових відносинах. 25 вересня 1995 року МСЕК йому було встановлено 50% втрати працездатності, в подальшому ОСОБА_1 неодноразово був оглянутий на МСЕК і кожного разу ступінь утрати працездатності не змінно становив 50%. Починаючи з 25 вересня 1995 року відповідач проводив виплати відшкодування шкоди з порушенням правил діючого законодавства. Тому позивач просив суд ртягнути з відповідача недоплачену суму 23 700 грн. 95 коп. в рахунок
2
недорахованих щомісячних сум відшкодування шкоди за період з 25 вересня по 01 квітня 2001 року, 13 350 грн. - в рахунок недонарохованої одноразової допомоги.
Представник відповідача ВАТ "Павлоградвугілля" позов ОСОБА_1 не визнав.
Рішенням Першотравенського міського суду від 28 квітня 2006 року позов ОСОБА_1 був задоволений у повному обсязі і з ВАТ «Павлоградвугілля» стягнуто в рахунок не донарахованих та невигшачених щомісячних платежів починаючи з 25 вересня 1995 року по 01 квітня 2001 року 23 700 грн. 95 коп., в рахунок не донарахованої одноразової допомоги 13 350 грн. 50 коп. , а також 27 грн. 25 коп. в рахунок витрат на додаткові витрати, а всього 37 078 грн. 70 коп. З ВАТ "Павлоградвугілля" стягнуто державне мито в сумі 370 грн. 80 коп. на користь держави.
В апеляційній скарзі ВАТ "Павлоградвугілля" ставить питання про скасування рішення суду, як необгрунтованого, оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні з наступних підстав.
Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що позивач з 08 жовтня 1990 року по 25 вересня 1995 року працював на шахті "Сташкова" ВО "Павлоград вугілля" (а.с. 6). Під час роботи ОСОБА_1 отримав професійне захворювання - полірікулопатія про що свідчить акт розслідування хронічного професійного захворювання (а.с. 7-8). Відповідно до висновку МСЕК 25 вересня 1995 року ОСОБА_1 було встановлено 50% втрати працездатності, в подальшому ОСОБА_1 неодноразово був оглянутий на МСЕК і кожного разу ступінь утрати працездатності не змінно становив 50% (а.с. 9-11).
З часу встановлення втрати професійної працездатності позивачу відповідач проводив \.виплати відшкодування шкоди (а.с. 13-17).
Але, як свідчать матеріали справи та висновок експертизи - розрахунку від 25 грудня 2006 року, який було призначено судом по справі, відповідач визначав і проводив перерахунок відшкодування шкоди ОСОБА_1 з посиланням на Правила відшкодування..., затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.94р. №492 і роз'ясненнями до Доповнень і змін до Угоди по тарифах від 9.12.93р. Проте аналіз наказів про призначення і перерахунку розміру відшкодування свідчить про те, що ні Правила відшкодування, ні Доповнення і зміни до Угоди при цьому не були використані, а був використаний свій механізм розрахунку.
А саме: відповідно до п. 12.27 вищеназваних Доповнень до Угоди для визначення розмірів відшкодування потерпілому втраченого заробітку (або його частини) береться середній заробіток по відповідній професії (посаді), яка склалась на момент виплати, при умові, що розмір середньомісячного заробітку буде не менше визначеного по Правилах відшкодування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.93р. №472. Використав з цього для визначення розміру відшкодування шкоди першу частину відповідач не провів порівняння з розміром обчисленим по Правилах відшкодування, що привело до заниження виплат з самого початку.
Крім того, самі норми Угоди в частині відшкодування шкоди потерпілим на виробництві відповідно до діючого законодавства в Україні недійсні з наступних обставин. З одного боку, введена Угодою норма щодо начислення розміру відшкодування шкоди потерпілому із середнього заробітку по відповідній професії (посаді) при умові, що розмір середньомісячного заробітку буде не меншим визначеного по Правилах відшкодування являється більш пільговою і відповідає законодавчим актам України, з другого боку, Угодою введена уточнююча норма, згідно з якою перерахований розмір відшкодування шкоди не може перевищувати середньомісячний заробіток по відповідній професії (посаді), який склався після
3
підвищення, що суперечить законодавчим актам України. А умови колективного договору або Угоди, які погіршують згідно з чинним законодавством становище працівників відповідно до ст.5 Закону України „Про колективні договори і угоди" є недійсними.
Виходячи з вимог позовної заяви розмір одноразової допомоги і щомісячного втраченого заробітку позивачем необхідно визначати із його середньомісячної заробітної плати за три останні повні календарні місяці роботи, що передували стійкій втраті працездатності з коригуванням на коефіцієнт підвищення тарифних ставок на день встановлення МСЕК ступеня втрати професійної працездатності. Обчислений таким чином середньомісячний заробіток являється базовим для подальших перерахунків відповідно до п.28 Правил відшкодування..., затверджених постановою Кабінету міністрів України від 23.06.93р. №472 з внесеними змінами і доповненнями постанови від 18.07.94р. №492 і від 3.10.97р. №1100. При цьому подальший перерахунок згідно з роз'ясненнями Міністерства праці і соціальної політики України, якому кабінет Міністрів надав таке право, проводиться шляхом множення розміру відшкодування шкоди, який склався на час чергового підвищення тарифних ставок, на коефіцієнт їх фактичного підвищення, якщо колективним договором або Угодою не передбачались більш пільгові умови перерахунку. І ні Правилами відшкодування..., ні постановами Кабінету міністрів України, які зобов'язували підприємства проводити перерахунок відшкодування, не передбачались ніякі обмеження щодо отриманого в результаті перерахунку розміру відшкодування шкоди в залежності від фактичного росту заробітної плати з цього періоду, наявного фонду оплати праці і т. і. І лише постановою Кабінету Міністрів України від 3.10.1997р. №1100 п.28 правил відшкодування... був доповнений абзацом шостим такого змісту: «Перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи». Ця норма постанови була введена в дію з 25 жовтня 1997 року (з моменту її опублікування).
Тобто законних підстав у відповідача для незастосування коефіцієнту підвищення тарифних ставок 2,38 з квітня 1996 року при перерахунку розміру відшкодування шкоди ОСОБА_1 не має.
Виходячи з викладеного і матеріалів справи про розмір заробітної плати ОСОБА_1 за три останні повні календарні місяці роботи до встановлення ступеня втрати професійної працездатності (а.с. б/н), коефіцієнтів росту тарифних ставок по шахті (а.с. 97), відсотку втрати професійної працездатності (а.с. 9-12), довідки про середню заробітну плату по професії ГРОЗ 5 розряду за липень 1998, вересень 1999 і липень 2000 року (а.с. 82) і довідки про фактично виплачені суми відшкодування шкоди (л.с.80) розмір одноразової допомоги, щомісячного відшкодування шкоди і його недоплата за період з 25 вересня 1995 по 1 квітня 2001 року становить:
Відкоригований на коефіцієнт підвищення тарифних ставок станом на 25.09.95р. заробіток позивача за три останні повні календарні місяці роботи січень, листопад і грудень 1994 року складає
січень 4100270,30x3,0x0,67x2,0x3.17x1.1x1,364=78397977
листопад 7394270,04X3,17x1, їх 1,3 64-3 5169130
грудень 10125832,14x3.17x1,1x1,364=48161171
Середньомісячний заробіток становить
(78397977+35169130+48161171):3=53909426 крб. Відкоригована на день встановлення МСЕК ступеня втрати працездатності 1/12 винагороди за вислугу років за 1994 рік становить 6098000x3,17x1,1x1,364:12=2416976 крб.
4
Виходячи з цього базовий розмір середньомісячної заробітної плати для визначення розміру відшкодування ОСОБА_1 станом на 25.09.95р. становить
53909426+2416976=56326402 крб., що в гривневому еквіваленті відповідає 563,26 грн. (56326402:100000).
1.Одноразова допомога По розрахунку 563,26x50=28163,00 грн. Фактично виплачено 14235,50 грн. Недоплата 28163,00-14235,50=13927,50 грн.
2. Щомісячний розмір втраченого заробітку базовий розмір відшкодування 563,26х50%=281,63 грн. Починаючи з 25 вересня 1995 року ОСОБА_1 необхідно було виплачувати вересень 1995р. 281,63:30x6=56,32 жовтень 1995 - березень 1996р. 281,63х6міс.=1689,78 квітень 1996 - червень 1998р. 281,63x2.38=670,28
670,28х27міс.=18097,56 липень 1998 - серпень 1999р. 670,28x1,1458=768,01
Але з цього періоду необхідно виконувати вимоги п.28 Правил відшкодування..., в редакції затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 3.10.1997р. №1100. Визначений до перерахунку розмір відшкодування 670,28 грн. в перерахунку на 100 відсотків втрати працездатності становить 1340,56 грн. (670,28:50%х 100%), що перевищує фактичну заробітну плату по професії ГРОЗ 5-го розряду за липень 1998 року 565,02 грн. Тобто підстав для підвищення розміру відшкодування шкоди ОСОБА_1 з липня 1998 року немає і він залишається 670,28 грн. до наступного перерахунку
670,28Х14міс.=9383,92 вересень 1999-червень 2000р. 768,01x1,286=987,66
Аналогічно попередньому періоду розмір залишається незмінним так як середня заробітна плата по професії ГРОЗ 5-го розряду за вересень 1999 року 581,44 грн. не перевищує не тільки перерахований на 100 відсотків розмір відшкодування, а й розмір який підлягає виплаті до перерахунку 670,28х10міс.=6702,80
липень 2000 - березень 2001р. 987,66X1,367=1350,13
Аналогічно попереднім періодам розмір залишається незмінним 670,28 грн. 670,28х9міс.=6032,52
Таким чином за період з 25 вересня 1995 по 1 квітня 2001 року ОСОБА_1 необхідно було виплатити
56,32+1689,78+18097,56+9383,92+6702,80+6032,52=41962,90 грн. Фактично за цей період виплачено (а.с. 80)
467,20+2567,67+2482,47+3042,30+3307,04+4426,44+447,02x3 =17634,18 грн. Недоплата за період з 25 вересня 1995 по 1 квітня 2001 року становить 41962,90-17634,18=24328,72 грн. Станом на 1 квітня 2001 року розмір страхової виплати ОСОБА_1 становить 670,28 грн.
Виходячи з розрахунків виплати відшкодування шкоди за період з 25 вересня 1995 по 1 квітня 2001 року розмір відшкодування ОСОБА_1 за період з 13 серпня 1998 по 12 серпня 2001 року становить.
Підлягає до виплати:
13-31.08.98р. 670,28:31x19=410,82
вересень 1998 - серпень 1999р. 670,28x12 міс =8043,36
5
вересень 1999 - червень 2000р. 670,28x10 міс.=6702,80
липень 2000 - липень 2001р. 670,28X13 міс =8713,64
1-12.08.2001р. 670,28:31x12=259,46 Всього 410,82+8043,36+6702,80+8713,64+259,46=24130,08 Фактично виплачено (а.с. 80).
12-31.08.1998р. 267:31x19=163,64
вересень-грудень 1998р. 1070,31
січень-грудень 1999р. 3307,04
січень-грудень 2000р. 4426,44
січень-липень 2001р. 3129,14
1-12.08.200Гр. 447,02:31x12=173,04 Всього 163,64+1070,31+3307,04+4426,44+3129,14+173,04=12269,61
Недоплата за період з 13 серпня 1998 по 12 серпня 2001 року складає 24130,08-12269,61=11860,47 грн.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню і винесення рішення яким,на користь позивача необхідно стягнути недоплату відшкодування шкоди за останні три роки, що передували моменту його звернення до суду, яка становить 11 860 грн. 47 коп..
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 218, 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апежщйну скаргу відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" задовольнити частково.
Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2006 року - скасувати.
Стягнути з ВАТ "Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_1 в рахунок недоплачених щомісячних платежів по відшкодуванню шкоди за період з 13 серпня 1998 року по 12 серпня 2001 року 11 860 грн. 47 коп.
Стягнути з ВАТ "Павлоградвугілля" судові витрати по справі в рахунок держави 57 грн. 30 коп. та на користь ОСОБА_2 за проведення експертизи-розрахунку 982 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення , однак , може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.