Справа № 22ц - 1870/06                                     Головуючий у 1 інстанції:

Категорія:                                                           Строцька Н.М.

Доповідач: Маляренко І.Б.

УХВАЛА Іменем України

" 16 " серпня 2006 року                                  колегія суддів судової палати з цивільних

справ апеляційного суду Луганської області у складі: Головуючого: Маляренко І.Б. Судців: Яресько А.В., Борисова Є.А. За участю секретаря: Форощука О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 27 квітня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди; зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про повернення гонорару за неякісне надання юридичних послуг, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

05 травня 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом до ОСОБА_2, мотивуючи тим, що 26.04.2004 року той звернувся до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Луганської області зі скаргою, де посилався на його непрофесіоналізм та неналежне виконання обов'язків по наданню йому юридичної допомоги, що не відповідає дійсності та поплюжить його честь, гідність та ділову репутацію. При цьому посилався на те, що що він повністю виконав взяті на себе обов'язки відносно надання ОСОБА_2 юридичних послуг при розгляді справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна, за що відповідач сплатив йому гонорар у сумі 1500 грн., після того як ОСОБА_2 відмовився укласти з ним угоду про участь у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна і її зустрічним позовом і, відповідно, оплатити його послуги, він відмовився брати участь по останній справі. Просив суд визнати зазначені відомості недійсними, зобов'язати ОСОБА_2 письмово спростувати викладені в його скарзі до КДКА в Луганській області неправдиві відомості та стягнути з відповідача на його користь на відшкодування моральної шкоди 1500 гр.

19.05.2004 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом про повернення гонорару за неякісне надання юридичних послуг до позивача ОСОБА_1, які неодноразово уточнював і остаточно послався на те, що між ним та позивачем 7 червня 2002 року було укладено угоду про надання позивачем відповідачеві юридичних послуг у якості адвоката при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до нього про розподіл спільного майна та цивільної справи за його позовом до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна. При цьому ОСОБА_1 гарантував, що буде брати участь у всіх його справах до остаточного розподілу майна з ОСОБА_3 У якості оплати ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 у два прийоми 1500 гривень. На виконання вказаного зобов'язання позивач виготовив кілька заяв, заперечень, позовів та клопотань від його імені, кілька разів був присутній у судових засіданнях. При цьому вів себе, на думку ОСОБА_2, некваліфіковано, внаслідок чого умовив його по справі за позовом ОСОБА_3 укласти кабальну для нього мирову угоду, внаслідок якої він втратив житло та ще й сплатив позивачці 5650 гр. По справі за позовом позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна у ході розгляду справи після кількох судових засідань, на яких позивач вів себе, як він вважає, пасивно, не знайомився з протоколами судових засідань, не вимагав арешту спільного майна, виклику необхідних свідків до судового засідання, пропонував сфальсифікувати покази свідків, підготувати подарунок судді, неодноразово зустрічався без його відома з відповідачкою ОСОБА_3, давав їй консультації. Коли він вказав ОСОБА_1 на всі недоліки, останній відмовився від подальшого надання йому юридичних послуг. Відповідач ОСОБА_2 вважав, що позивач ОСОБА_1 не виконав своїх зобов'язань, і тому просив суд стягнути з позивача ОСОБА_1 1500 гр. сплаченого йому гонорару у зв'язку з відсутністю вигідного для нього результату розгляду справи та відмовою від участі у цивільній справі №2-175/04р. про розподіл сумісного подружнього майна, а також стягнути моральну шкоду у розмірі 1700 гр., заподіяну бездіяльністю і неякісним, на його думку, наданням юридичних послуг, оскільки відповідач ОСОБА_2 мав надію, що позивач виконає свій обов'язок належним чином, але останній цього не зробив, і ОСОБА_2 змушений був самостійно відстоювати свої права у суді, що потягло для нього моральні навантаження, та, як наслідок, погіршення стану його здоров'я .

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Луганська від 20.05.2005р. обидва позови було об'єднано в одне провадження.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 27 квітня 2006 року суд частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2: стягнув з ОСОБА_1 на його користь на повернення одержаного гонорару 500 грн., витрати, пов"язані з оплатою правової допомги адвоката- 100 грн., і судовий збір у сумі 51 грн., а всього 651 грн.; в задоволенні інших вимог ОСОБА_2 відмовив за їх необґрунтованістю; у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд відмовив у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 27 квітня 2006 року і прийняття нового рішення про задоволення заявлених ним вимог і відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 з тих підстав, що, на думку апелянта, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судом допущено порушення вимог цивільного процесуального права, не взято до уваги вимог ст.ст. 15-17 Правил адвокатської етики;

суд безпідставно прийшов до висновку про те, що правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України „Про захист прав споживачів";

суд дав невірну оцінку викладеним ОСОБА_2 у його скарзі до КДКА в Луганській області відомостям, не взявши до уваги того, що вони є не оціночними, а такими, що не відповідають дійсності, і ОСОБА_2 не зміг довести у суді їх правдивості.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідача, пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Так, згідно із статтею 213 ЦПК України,рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як випливає з матеріалів справи,07.06.2002 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено угоду про надання юридичних послуг у якості адвоката при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна.

В процесі розгляду справи сторони звернулися до суду із заявою про затвердження мирової угоди, відповідна судова ухвала набрала чинності.

У зв"язку з тим, що розгляд вищезазначеної справи не забрав багато часу, а частина майна залишилася неподіленою, ОСОБА_2 наполіг на тому, щоб ОСОБА_1 у рахунок раніше сплаченого гонорару продовжував вести у суді справу вже за його позовом.

ОСОБА_1 на ці умови, як вважає судова колегія, дав згоду, оскільки про це свідчать його

подальші дії.

Заперечення ОСОБА_1 судова колегія до уваги не бере, виходячи з наступного.

12 серпня 2002 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про

розподіл майна, правова допомога з цього питання надавалася йому ОСОБА_1

Ним же було підготовлено заперечення на позовну заяву ОСОБА_3

З матеріалів дослідженої в судовому засіданні цивільної справи 2-175/04 видно, що на а.с. 22 знаходиться заява ОСОБА_1 від 04.12.2002 р., де він посилається на те, що як адвокат

представляє інтереси ОСОБА_2 по справі за його позовом до ОСОБА_3 і за зустрічним

позовом.

Далі, як зазначено в протоколі судового засідання від 27.02.2003 року (а.с. 32-36), ОСОБА_1 як адвокат ОСОБА_2 бере участь у судовому засіданні.

На а.с. 42 наявна власноруч складена ОСОБА_1 заява від 07.10.2003 року, де він знов

зазначає себе як адвокат, що представляє інтереси ОСОБА_2 по справі за позовом до

ОСОБА_3 і за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл майна.

08.12.2003 року ОСОБА_1 також як адвокат ОСОБА_2 бере участь у судовому

засіданні (а.с. 44).

Згідно із п.4 ч.1 статті 113 ЦПК України (в ред. 1963 р.),повноваження представників сторін і третіх осіб - адвокатів на ведення справи в суді повинні бути стверджені ордером.

Оригінали документів, зазначених у цій статті, або копії з них приєднуються судом до справи.

Згідно із ст.12 Закону України „Про адвокатуру", оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

На обгрунтування своїх доводів ОСОБА_2 послався на те, що в матеріалах цивільної справи 2-175/04 була наявна його заява про допуск до участі у справі в якості адвоката ОСОБА_1 (а.с. 10).

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає за можливе погодитися з наведеними доводами ОСОБА_2, оскільки суд не міг допустити ОСОБА_1 для здійснення представництва інтересів сторони в судовому засіданні без законодавчо визначених документів.

ОСОБА_1 як адвокат надавав правову допомогу ОСОБА_2 у період з вересня 2002 року по грудень 2003 року.

В подальшому між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникли розбіжності відносно виконання позивачем своїх обов'язків по наданню юридичної допомоги і розмірів її оплати, внаслідок чого позивач відмовився від надання відповідачеві таких послуг.

Пославшись на порушення ОСОБА_1 умов досягнутої між сторонами угоди, суд зобов"язав його повернути ОСОБА_2 другу частину суми гонорару у розмірі 500 грн. Відповідно суд стягнув на користь останнього витрати, пов"язані з оплатою правової допомоги адвоката(частково), і судовий збір.

Між тим, помилковим, на думку судової колегії, є посилання суду на те, що виниклі між сторонами правовідносини регулюються Законом України „Про захист прав споживачів", оскільки ОСОБА_1 є адвокатом, а не підприємцем, як-то передбачено зазначеним Законом.

Згідно з частиною п'ятою статті 55 Конституції України, "кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань".

Повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та її палат регламентовано розділом ПІ Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого Указом Президента України „Про Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури та Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури" від 05.05.1993 року № 155/93 (з подальшими змінами).

Ст. 15 розділу Ш вищезазначеного Положення передбачено, що дисциплінарна палата

кваліфікаційно- дисциплінарної комісії розглядає скарги громадян... на дії адвокатів; вирішує питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, розглядає порушені з цих питань справи приймає рішення про застосування дисциплінарного стягнення або про відмову у притягненні адвоката до дисциплінарної відповідальності...

З огляду на викладене судова колегія вважає, що звернення громадянина із скаргою з метою перевірки викладених у ній відомостей до уповноваженого на це органу не може вважатися поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію особи.

Крім того, суд 1 інстанції вірно дійшов висновку про те, що зміст скарги ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Луганської області не містить якихось неправдивих відомостей відносно адвоката ОСОБА_1, які потребували б спростування.

Про це свідчить і відповідь з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Луганської області, де зміст скарги характеризується як посилання заявника на допущені адвокатом ОСОБА_1 порушення діючого законодавства, а не на якісь конкретні факти(а.с.236).

За таких обставин судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги і, відповідно, скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 316-317 ЦПК України,

колегія суддів-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити; рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 27 квітня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди; зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про повернення гонорару за неякісне надання юридичних послуг, стягнення моральної шкоди - залишити без змін, виключивши з мотивувальної частини рішення посилання суду на Закон України „Про захист прав споживачів". Ухвала набирає чинності негайно, але протягом двох місяців може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.