Справа № 2-832/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2011 р. року  Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

          Головуючого, судді –Логвінко О. А.,

          при секретарі –Карпович І.М.                                                       

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Джанкой цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Джанкойський виконавчий комітет   про встановлення додаткового строку для подачи заяви до держнотконтори   

                                                                                                                                                                                                                                       встановив:

          Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою до Джанкойського міського виконавчого комітету про визначення  додаткового строку, достатнього для подання  до нотаріальної контори  заяви про прийняття спадщини, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року помер ОСОБА_2, після його смерті залишилося спадкове майно – ? частки квартири, за адресою АДРЕСА_5. Це майно належало йому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власність на житло від 12.03.1998 року. В цієї квартирі проживала його дружина, та її мати  ОСОБА_3, яка була    власником другої частини  даної квартири. Після смерті матері – ОСОБА_3- ІНФОРМАЦІЯ_5 року вона знайшла в  документах останньої заповіт складений матір’ю на її ім’я на ? частки квартири, що належала їй, а також заповіт ОСОБА_2 складений також на її ім’я на іншу частину квартири,  посвідчений 27.01.1999 року Джанкойською державною конторою за реєстром 2.188. Звернувшись до Джанкойської державної нотаріальної контори за оформленням спадщини, отримала відмову стосовно частки, що належала ОСОБА_2, в зв’язку з пропуском встановленого законом шестимісячний строк для звернення до нотаріальної контори.   Про існування заповіту ОСОБА_2 вона не знала, вважала що спадщина перейшла її матері   ОСОБА_3 Вважає що пропустила строк з поважних причин. Просить визначити додатковий строк, достатній  для подання заяви про прийняття спадщини.

          В судовому засіданні позивач, представник позивача  позов підтримали, просили позов задовольнити.  Позивач додатково пояснила, що хоч і доглядала постійно за батьками, але про існування заповітів не знала. До суду була вимушена звернутися після відмови нотаріуса прийняти заяву про прийняття спадщини після ОСОБА_2 З такою заявою вона звернулася восени. Якщо би знала про існування заповіту, то давно переоформила на себе спадщину і не допустила   такого прострочення часу.    

       Відповідач у судове засідання не з’явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, заяв про розгляд справи за його відсутності суду не надав, причини не явки не повідомив.

         Судом відповідно до ст. 224 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Свідок ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у судовому засіданні пояснила, що вона мешкає за адресою АДРЕСА_1,  ОСОБА_1 знає, бо живуть в одному дворі. Позивачка доглядала за своїми батьками, бо ті була інваліди, та потребували догляду.   

        Свідок ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 у судовому засіданні пояснила, що вона мешкає за адресою АДРЕСА_3 ОСОБА_1 - знає, бо вона є її сусідкою та подругою. Знає її 30 років. ОСОБА_3 була мати ОСОБА_1, а ОСОБА_2 –вітчим. ОСОБА_1 мешкала за адресою АДРЕСА_2, але постійно доглядала за батьками. ОСОБА_2 був вітчимом, але усі думали, що він батько, бо з малку виховував її.   Після смерті ОСОБА_2 його дружина ОСОБА_3 осліпла. Її донька ОСОБА_1 доглядала за матір’ю до її смерті. Про  існування заповіту ОСОБА_6  не знала. Після  смерті матері, ОСОБА_1  перебираючи документи, знайшла два заповіту, про що повідомила подруг.     

      Свідок ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, що мешкає за адресою АДРЕСА_4 у судовому засіданні пояснила, що з батьками вона спілкувалася рідко, може раз на місяць. Після смерті батька ОСОБА_2 її сестра залишилася з матір’ю. Про існування заповіту ніхто з батьків ніколи не говорив. Знайшли заповіти тільки після смерті матері.

         Заслухавши пояснення  позивача, свідків,  дослідивши  надані письмові докази, суд прийшов до висновку, що  позов обґрунтований  і підлягає    задоволення з наступних підстав.

       Судом встановлено, що на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 12 березня 1998 року (розпорядження № 11) виданого начальником ПМК № 134 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у рівних частках належала квартира загальною площею 27,3 м2  за адресою АДРЕСА_5, про що Джанкойським БТІ зроблений відповідний запис № 2п-12, реєстр № 1615 (а.с.10).

      27.01.1999 року ОСОБА_2 складено заповіт, згідно якого на випадок його смерті належна йому частка в квартирі АДРЕСА_5 заповідається ОСОБА_1 (а.с.7).

        ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_2 помер про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблений запис № 425 та видане свідоцтво про смерті серії НОМЕР_1 (а.с.8).

Після його смерті відкрилася спадщина.

        Згідно відповіді про надання інформації № 317/01-16 від 16.03.2011 року Джанкойської міської  державної нотаріальної контори та витягу зі Спадкового реєстру від 15.03.2011 року спадкова справа після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року не заводилася, заповіт дійсно був посвідчений за реєстром № 2-188 (а.с. 22-24).

          ІНФОРМАЦІЯ_5 року померла ОСОБА_3 про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблений запис № 137 та видане свідоцтво про смерті серії НОМЕР_2 (а.с.9).

        Згідно заповіту від 27.01.1999 року ОСОБА_3 залишила спадщину на частку квартири за адресою АДРЕСА_5 на ім’я ОСОБА_1 (а.с. 6).

       Згідно довідки Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Союз-1» № 44 від 15.03.2011 року ОСОБА_1 здійснювала догляд за ОСОБА_2 – інвалідом ВВВ 2 групи та матір’ю ОСОБА_3 – інвалідом по зору 1 групи з  1994 року по день їх смерті (а.с.32). Наявність інвалідності у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується також довідками РМЕК (а.с.33,34).

     Згідно показань свідків про наявність заповіту ОСОБА_2 позивач дізналася після смерті матері ОСОБА_3.    

         Суд вважає що до даних правовідносин слід застосувати як положення Цивільного Кодексу в редакції 1963 року, зокрема ст. 549, 550 ЦК України, бо час відкриття спадщини становить ІНФОРМАЦІЯ_4 року, так і ст. 1272 ЦК України в редакції 2003 року.

      Застосовуючи ст.. 1272 ЦК України (2003р.) суд виходить з частини 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України де визначено, що правила книги шостої  Цивільного Кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.  

       Судом встановлено, що єдиним спадкоємцем, щодо спадщини яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_4, після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_1. Про наявність заповіту вона як спадкоємець дізналася тільки після смерті іншого спадкодавця ОСОБА_3.

       За період з 2002 року по 2010 рік ОСОБА_1 проживала за адресою АДРЕСА_2., заяв про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подавала.

           Як ст.. 550 ЦК України в редакції 1963 року, так і ст.. 1272 ЦК України в редакції 2003 року передбачено що строк пропущений з поважних причин може бути продовжений судом.

       Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» (п. 24) передбачено, що суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття  спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК    України    для прийняття спадщини. Крім того, визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну  контору,  після  чого  вважається  таким, що  прийняв  спадщину.   

      Оскільки зібрані  у справі докази вказують на наявність пропуску встановленого законом строку для прийняття спадщини з причини, яка  може  бути  визнана  поважною, суд  вважає  за  необхідне  визначити  позивачці  додатковий строк  для  прийняття спадщини.     

      Суд вважає, що період, який буде достатнім для подання заяви позивачкою про прийняття спадщини за заповідом  складає  два місяці після набрання рішенням суду законної сили.   

        Судові витрати понесені позивачкою  по сплаті судового збору у розмірі 8 гривень 50 копійок та витрат на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 37 гривень за вимогою позивачки не підлягають стягненню з відповідача.   

        Керуючись ст. 549, 550 ЦК України (1963р.), ст. 1272 ЦК України (2003р.) п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2003р.), ст.10, 212-214, 224  Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

                                                              вирішив:

          Позовну заяву ОСОБА_1   до Джанкойського міського виконавчого комітету про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини – задовольнити.

          Визначити ОСОБА_1  додатковий строк 2 (два) місяці  для подання заяви про прийняття спадщини  за заповітом після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року.  з дня набрання  рішенням суду законної сили.

       Рішення  може бути оскаржено в Апеляційний суд  Автономної Республіки Крим  через Джанкойський  міськрайонний суд Автономної Республіки Крим   протягом 10 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.   

      Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СуддяОСОБА_8