УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа №22ц-20179/11                                       Головуючий в 1 інстанції – Грищенко Н.М.

Категорія 24 (1)                                                                        Доповідач – Братіщева Л.А.

У Х В А Л А

Іменем України

«16» березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у  складі:

головуючого судді:     Братіщевої Л.А.

суддів:                          Савіної Г.О., Турік В.П.

при секретарі:                Бадалян Н.О.

за участю:  позивача -  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №8» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 18 серпня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №8» про порушення договірних зобов’язань, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

          У березні 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся із позовом до КП «ЖЕО №8» про порушення договірних зобов’язань, стягнення матеріальної та моральної шкоди і в обґрунтування своїх  позовних вимог вказав, що  виконавцем послуг з утримання будинкової та при будинкової території  було КЖП №3, а з березня 2009 року змінився виконавець по наданню цих послуг на КЖП №8.

          Договір про надання послуг КЖП №8 був укладений з ним 28.05.2009р., яким був встановлений розмір щомісячної плати за надані послуги в сумі 70,5грн. Оскільки він є ветераном військової служби, вважає, що йому повинні були нараховуватися послуги в сумі 35,25грн., а не в повному обсязі. У період з лютого 2009 року  йому безпідставно було нараховані послуги в сумі 338,37грн.

          Крім того, незаконними діями відповідача йому зазначена моральна шкода, яку він оцінює в сумі 1000грн.

          Неодноразово змінюючи свої позовні вимоги ОСОБА_1 просив суд  скасувати надлишково нараховані житлово-комунальні послуги у період з 01.02.2009р. по 01.07.2010р.  в сумі 357,88грн., зобов’язати КП «ЖЕО» №8 провести перерахунок грошових коштів станом на  01.07.2010р. з урахуванням сум сплачених ним по квитанціям та перерахованих від КЖП№3 на його особистий рахунок, які становлять 100,2грн.; стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 1000грн.

          Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 18 серпня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано надлишково нараховані кошти ОСОБА_1 за період з 01.02.2009р. по 01.07.2010р. за житлові послуги в сумі  357,88грн., зобов’язано КП «ЖЕО №8» провести перерахунок грошових коштів з 01.02.2009р. по 01.07.2010р. з урахуванням суми сплачених ОСОБА_1 по квитанціям, та перерахованих від КЖП №3 в сумі 100,02грн., стягнуто з КП «ЖЕО №8» на користь ОСОБА_1 витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 120грн.

          В іншій частині позову відмовлено.

          В апеляцій скарзі КП «ЖЕО №8» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову позивачу у позові з тих підстав, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема, суд не дослідив в повному обсязі правові відносини, що мають місце у сфері надання житлово-комунальних послуг, оскільки  КП «ЖЕО №8» є єдиним підприємством по наданню послуг з утримання житлового фонду в Дзержинському районі; не взяв до уваги, що відсутність письмового договору між споживачем та виконавцем житлово-комунальних послуг не є причиною для не нарахування споживачу плати за фактично спожиті житлово-комунальні послуги, які повинен сплачувати позивач на підставі ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».

          Крім того, позивачем не надано доказів, що у квартирі, де він проживає, є інші особи, яким надано пільгу; не вірно застосовано Закон, який поширюється на виниклі правовідносини, а саме – ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» замість ЗУ «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких  інших осіб та їх соціальний захист»; суд не приділив уваги твердженням відповідача про те, що розрахунок ціни позову, наведений позивачем у своїй заяві, не відповідає дійсності.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга КП «ЖЕО №8» не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є співвласником АДРЕСА_1 (а.с. 31). 28 травня 2009 року між позивачем та відповідачем – КП «ЖЕО №8»  укладено договір про надання послуг з утримання будинків та при будинкових територій і визначено розмір щомісячної плати, згідно п. 4 Договору, за надані послуги в сумі 70,50грн. Позивач, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» ( а не до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їй соціального захисту», на який помилково послався суд першої інстанції) має пільги з оплати  послуг зазначених в договорі в розмірі 50%, тобто 35,25грн.

          За період з лютого 2009 року по 01 липня 2010 року відповідачем нарахована для сплати позивачем 835,25грн. за житлові послуги.

          Колегія вважає, що частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з посиланням на вимоги ст. 629, ч.3 ст. 632 ЦК України та ст. 10 п.11 Закону України «Про захист прав споживачів» дійшов правильного висновку про те, що відповідачем всупереч вимог ст. 10 ЦПК України не доведено, що проведені ним нарахування позивачу за житлово-комунальні послуги  в сумі 835,25грн. відповідають наданим додатковим (як пояснював представник відповідача у суді) послугам.

          При цьому судом перевірено розрахунок наданий позивачем (а.с. 194) і обґрунтовано визначено, що  сума надлишково нарахованих коштів ОСОБА_1 за житлово-комунальні послуги за період з 01.02.2009р. по 01.07.2010р. склала 357,88грн.

          Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд не  взяв до уваги в якості доказів надання відповідачем додаткових послуг: картки фактичної собівартості послуг по утриманню будинку АДРЕСА_1, акти виконаних робіт по дератизації і дезинсекції  (а.с. 109-148), безпідставне. Колегія погоджується з висновком суду  про те, що відповідач не довів суду, що проведені ним нарахування відповідають наданим послугам враховуючи те, що з вище вказаних відповідачем картках та актах (а.с. 109-148) не зазначено  яка ж сума нарахована саме позивачу за додаткові послуги на які посилається відповідач. Не надав таких даних відповідач і апеляційному суду.

          Безпідставним є посилання в апеляційній скарзі і на те, що судом не досліджені  питання щодо пільгових нарахувань позивачу виходячи із того, що ОСОБА_1 із 62,4 кв.м. приватизованого житла має 31,5 кв.м. пільгової житлової площі та 30,9 кв.м. площі за користування якої  здійснюється  нарахування  в загальному порядку, та тому  що ним не надано доказів стосовно того, що в квартирі позивача мешкають інші особи яким надано пільгу.

          Як вбачається з матеріалів справи, позивач відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», а саме п.6 ст. 6 Закону, має пільги у вигляді 50% знижки за користування житлом та плати за комунальні послуги. Членами сім,ї ОСОБА_1 є його дружина, яка мешкає разом з ним, про що свідчить свідоцтво про право власності на житло (а.с. 31) та довідка №179 Криворізької об’єднаної міської довідково-інформаційної служби  (а.с. 41). Позивач правильно, відповідно до положень п. «в» ст. 1 Постанови КМУ «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати» навів  розрахунок, зазначив, що пільгова площа його житла складає 52,5 кв.м. (21 кв. м на позивача; 21 кв.м. – на його дружину, 10,5 кв.м. на сім,ю) і 9 кв.м. залишок, на який нарахування здійснюється в загальному порядку і суд першої інстанції обґрунтовано погодився з даним розрахунком.

Інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

          Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов’язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

          За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

          Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу  Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №8» - відхилити.

Рішення   Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 18 серпня 2010 року –  залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

          Судді: