УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

                  Справа № 22-ц-20104/11                    

     Справа № 22ц-20104 /11                                         Головуючий в 1-й інстанції

Категорія - 27 ( 1У)                                                 Мясоєдова О.М.

                                                                                 Доповідач Барильська А.П.

         Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

17 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого  судді:   Барильської А.П.,

суддів:                         Ляховської І.Є., Карнаух В.В.

при   секретарі:           Євтодій К.С.

за участю :  представника позивача – Ваніної Тамари Степанівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу публічного  акціонерного товариства  комерційний банк «ПриватБанк»  на рішення Центрально-Міського   районного суду міста Кривого Рогу від 26  серпня  2010 року  у справі  за позовом  публічного  акціонерного товариства  комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4  про  стягнення заборгованості за кредитним договором,  -

                     В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2009 року  публічне  акціонерне товариство  комерційний банк «ПриватБанк» (надалі– ПАТ КБ «ПриватБанк») звернувся  до суду з позовом до  ОСОБА_4  про  стягнення заборгованості за кредитним договором та  просив суд стягнути  з  відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість  за кредитним договором від 24.03.2006 року у розмірі 5827,98 грн. та судові витрати в розмірі  308,28 грн.

         Рішенням Центрально-Міського   районного суду міста Кривого Рогу від 26  серпня  2010 року  позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк»  задоволено частково. Стягнуто  з  ОСОБА_4   на користь ПАТ КБ «ПриватБанк »  заборгованість  за кредитним  договором  у розмірі  1523,68 грн. та  судові витрати  в сумі  171 грн.

        В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на невідповідність  висновків  суду  обставинам справи, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового  рішення  про  задоволення  позовних  вимог  у повному  обсягу.

      Зокрема, вважає,  суд дійшов помилкового висновку про те, що  сума сплачена відповідачем в розмірі  1634 грн. та 1916 грн. не була  врахована   Банком  при  визначенні суми заборгованості;  судом  безпідставно не стягнуто з відповідача штраф в сумі 500 грн. та 5 %  від суми заборгованості в розмірі 253.71 грн., оскільки зазначені штрафні санкції  передбачені п.5.3  умов  надання  споживчого    кредиту фізичним  особам.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає частковому  задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що 24 березня 2006 року  між ПАТ КБ «ПриватБанк »  та ОСОБА_4  укладено  кредитний  договір № DNH4 KР12330159, згідно умов якого, банк  надав відповідачу  у тимчасове  відплатне користування  грошові кошти в сумі  1519,70 грн. зі сплатою   25,08 % річних на суму залишку заборгованості  за кредитом з кінцевим терміном  повернення  22.09.2006р.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сума, яку просить стягнути позивач, є завищеною. А саме: позивачем безпідставно нарахована сплата штрафу (фіксована та процентна частині), оскільки в заяві позичальника, яку підписував відповідач, відсутні такі санкції за невиконання зобов’язань. Крім того, відповідач надав суду докази сплати 27.03.2008 року заборгованості за кредитом у розмірі 1634.40 грн. та відрахування з зарплатної картки відповідача заборгованості за кредитом на загальну суму 1916.19 грн.. У зв’язку з чим, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог щодо стягнення зазначених вище сум згідно кредитного договору.

Однак, колегія суддів не може повністю погодитись з зазначеним висновком суду з огляду на наступне.

Згідно положень ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог,  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач ОСОБА_4 не виконував належним чином покладені на нього кредитним договором зобов’язання, у зв’язку з чим виникла заборгованість .

Висновок суду про те, що сплачені відповідачем кошти за кредитом в сумі 1634.40 грн. необхідно вирахувати з суми загальної заборгованості, колегія суддів вважає помилковим, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, відповідач сплатив зазначену суму 27.03.2006 року і вона врахована позивачем при визначенні загальної суми заборгованості при звернені до суду з зазначеним позовом.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, позивачем при визначені загальної суми заборгованості по кредитному договору, не враховані сплачені відповідачем  з заробітної картки кредитні кошти в сумі 1916.40 грн.

У зв’язку з чим, колегія суддів вважає, що  загальна сума заборгованості підлягає зменшенню на зазначену суму.

Крім того, пунктом 5.3 кредитного договору   передбачено, що при порушення позичальником строків платежів по будь – якому з грошових зобов’язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500грн. та 5% від суми позову.       

Колегія суддів вважає, що  зазначений пункт Договору в частині сплати штрафу в сумі 500 грн. протирічить загальним положенням ч.2 ст. 549 ЦК України, згідно якої,  штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно або неналежно виконаного зобов’язання.

У зв’язку з чим позовні вимоги в частині стягненні штрафу у розмірі 500 грн. не підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 5% від суми позову – 253.71 грн. підлягають задоволенню, оскільки відповідачем неналежно виконувалися зобов’язання по кредитному договору.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду не відповідає вимогам матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, у зв’язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення відповідно до вимог п.п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України про часткове задоволення позовних вимог і стягнення з відповідача на користь позивача  заборгованості за кредитним договором в сумі 3411.58 грн..

          Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -                                   

 В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу публічного  акціонерного товариства  комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Центрально-Міського   районного суду міста Кривого Рогу від 26  серпня  2010 року  скасувати та ухвалити нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № DNH4 KР12330159 від 24 березня 2006 року в сумі 3411.58 грн..; 34.11 грн. витрат за плату судового збору і 250 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в суді першої інстанції, а також, 17.06 грн. витрат на сплату судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом  двадцяти днів  з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: