УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-20108/11 Головуючий в 1 інстанції – Леонідова О.В.
Категорія 37 ( 1 ) Доповідач – Братіщева Л.А.
У Х В А Л А
Іменем України
«23» березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Братіщевої Л.А.
суддів: Савіної Г.О., Турік В.П.
при секретарі: Бадалян Н.О.
за участю: позивача – ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, 3 особа – Миколаївська селищна рада Широківського району Дніпропетровської області, про виділ в натурі частини житлового будинку, надвірних господарських будівель, земельної ділянки та стягнення грошової компенсації,
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Широківського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2010 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділ в натурі частини житлового будинку, надвірних господарських будівель, земельної ділянки та стягнення грошової компенсації задоволено. Виділено ОСОБА_1 в житловому будинку АДРЕСА_1
- коридор 1-1 (7,2 кв.м.) вартістю 5990 грн.,
- коридор 1-2 (6 кв.м.) вартістю 4991,70грн.,
- 1-3 житлова пл..(18,2 кв.м.) – 15141,56 грн.,
- 1-4 житлова пл. (9,0 кв.м.) – 7487,6грн., разом 40,4 кв.м. вартістю 33610,86грн.
Виділено ОСОБА_1 з надвірних господарських будівель та споруд:
- Літ. «Б» літня кухня вартістю 16 953грн.;
- літ. «В» сарай - 3613 грн.,
- басейн – «І» - 912 грн.,
- Ѕ воріт №2 – 458 грн.,
- Ѕ замощення – 80,50 грн.,
- Ѕ огородження №1 – 416,5 грн., разом 22433 грн.;
Виділено ОСОБА_3 в житловому будинку АДРЕСА_1
- 1-5 кухня пл.. 17,7 кв.м. вартістю 14725,6 грн.;
- 1-6 житлова пл.. 13,4 кв.м. вартістю 11148,1 грн.;
- 1-7 кухня пл.. 6,8 кв.м. вартістю 5657,2 грн., разом 37,9 кв.м. вартістю 31530,90грн.
Виділено ОСОБА_3 з надвірних господарських будівель та споруд:
- літ. «Г» сарай вартістю 11127грн.;
- літ. «Д» сарай вартістю 434грн.;
- Літ. «Еп/д» вартістю 4789грн.;
- Ѕ воріт №2 – 458 грн.,
- Ѕ замощення – 80,5грн.
- Ѕ огородження №1 – 416,5 грн., разом 17305 грн.;
Виділено ОСОБА_1 в користування частина земельної ділянки уздовж лівої бокової межі площею 128,9 кв.м. та суцільну частину земельної ділянки уздовж правої бокової межі площею 1412,8 кв.м., загальною площею 1541,7 кв.м., в тому числі під забудовою 98,07 кв.м..
Виділено ОСОБА_3 в користування суцільну земельну ділянку уздовж лівої бокової межі площею 1541,7 кв.м., в тому числі під забудовою 91,15 кв.м.
Частину двору площею 116,64 кв.м. залишено у спільному користуванні ОСОБА_1 і ОСОБА_3
Перерозподілено частки, визнано за ОСОБА_1 право приватної власності замість Ѕ частки в домоволодінні – 53/100 часток, за ОСОБА_3 замість Ѕ частки в домоволодінні – 47/100 часток.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію в сумі 3789грн., що внесена нею на депозитний рахунок суду, стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачені нею судові витрати.
Справа неодноразово розглядалася судами.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким виділити їй з надвірних господарських будівель та споруд та в житловому будинку 1-1 коридор пд.. 7,2 кв.м., 1-2 коридор пл.. 6 кв.м., 1-3 жилова пл.. 18.2 кв.м., 1-4 житлова пл.. 9,0 кв.м., разом 40,0 кв.м., літню кухню «Б», сарай «В», 1 басейн, Ѕ воріт, Ѕ замощення, Ѕ огородження-1, разом 22433грн., з тих підстав, що оскаржуване рішення повторює попереднє рішення суду; суд взяв до уваги лише запропонований позивачкою план розподілу спірних будівель, що призвело не несправедливого поділу без урахування цільового призначення приміщень.
Крім того, суд не призначив експертизу для розподілу житла в інший спосіб і не було проведено кошторисно-будівельної експертизи.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 просять апеляційну скаргу відхилити, а рішення, як законне і обґрунтоване, залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, сторони, які є рідними сестрами, на підставі свідоцтва про право на спадщину після померлих батьків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 набули право приватної спільної часткової власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 по Ѕ частці кожна і згоди щодо користування спільною власністю не дійшли.
Згідно ч.1, 2, 3. ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості його він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
А відповідно ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим ( ч.2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Частина 2 ст. 120 Земельного кодексу України передбачає, що при відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.
Колегія вважає, що розглядаючи спір суд першої інстанції повно, всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює і відповідно до вимог ст.. ст.. 358, 364 ЦК України, ч.2 ст.120 ЗК України п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» №7 від 04 жовтня 1992 року, - обґрунтовано ухвалив рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Посилання в апеляційній скарзі не неможливість переобладнання кімнати 1-7 та на те, що в кімнаті 1-5 не можливо зробити вхід та не призначення судом експертизи для розподілу житла в іншій спосіб, - безпідставні, спростовуються висновками судової будівельно-технічної експертизи від 16 грудня 2009 року з якими обґрунтовано погодився суд першої інстанції і запропонованими варіантами розподілу спірного домоволодіння з зазначенням можливості перебудов, в тому числі – переобладнання кімнати 1-7 в житлову та улаштування дверного проходу з приміщення 1-6 в приміщення 1-5, висновками суду про технічну можливість виділу в натурі частки житлового будинку і про те, що в результаті запропонованого експертизою переобладнання утворюється дві ізольовані квартири.
Всупереч вимог ст..ст. 10, 60 ЦК України відповідачем не надано жодних доказів необґрунтованості висновку будівельно – технічної експертизи від 16 грудня 2009 р., від проведення іншої експертизи відповідач відмовилася, про що свідчить її заява на а.с. 142 т. 2.
Судом виконано вимоги пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.10.1992 р. «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» і вирішено питання про необхідність переобладнання спірного будинку лише після отримання на це дозволу виконкому Миколаївської селищної ради Широківського району Дніпропетровської області (а.с. 114 т.2), яке відповідачем не оспорювались, згідно висновку будівельно-технічної експертизи від 16 16.12.2009р.
Апеляційному суду за клопотанням позивача та його представника про можливість переобладнань в спірному будинку надані інформації з боку служб: «Дніпрообленерго», «Дніпропетровськгаз» та державного пожежного нагляду (а.с. 233-236 т.2).
Доводи позивача про порушення його права власності в наслідок зменшення його частки в спільному майні безпідставні.
Перерозподіл часток і визнання за ОСОБА_1 права приватної власності замість 1/2 частки в спірному домоволодінні на 53/100 часток, а за ОСОБА_3 замість Ѕ частки на 47/100 часток, представляють невелику різницю і компенсовано рішенням суду шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошової компенсації в сумі 3789 що внесена нею на депозитний рахунок суду.
Інші доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов’язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.
За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, ст. ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – відхилити.
Рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: