УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-22378/11 Головуючий в і -й інстанції
Категорія -26 ( І ) Деркач Н.М.
Доповідач Барильська А.П.
У X В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Барильської А.П.
суддів: Ляховської І.Є., Карнаух В.В.
при секретарі: Іванюк О.В.
за участю: представника відповідача Бершадської Людмили Станіславівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 24 грудня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, та просив стягнути з відповідача на його користь 181400 грн. у відшкодування моральної шкоди у зв’язку з трудовим каліцтвом.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 24 грудня 2010 року позов задоволено частково: стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі - Фонд) на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 40 000 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь держави 15,0 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі Фонд ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не наданий висновок МСЕК про наявність факту спричинення йому моральної шкоди; розмір моральної шкоди, стягнутої судом, не відповідає моральним стражданням позивача, є значно завищеним та не обґрунтованим; судом не взято до уваги, що позивачем не надано доказів спричинення йому моральної шкоди; не застосовано тримісячний термін позовної давності та порушено норми процесуального права.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_3 просить рішення суду залишити без змін, як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу – відхилити.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 працював на ВАТ «Криворізький домобудівник» та 14 травня 1970 року з ним під час роботи стався нещасний випадок на виробництві. Рішенням Белгородського районного суду Белгородської області від 09 липня 2001 року встановлений факт нещасного випадку на виробництві, який стався 14 травня 1970 року з позивачем на підприємстві ВАТ «Криворізький домобудівник».
Висновком МСЕК від 10.10.2001 року позивачу первинно встановлено 60% втрати професійної працездатності у зв’язку з трудовим каліцтвом та 3 група інвалідності. Висновком МСЕК від 22.01.2003 року позивачу повторно встановлено 60% втрати професійної працездатності, безстроково.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано керувався ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань, що призвели втрату працездатності», яка передбачає відшкодування Фондом моральної шкоди за наявності факту її спричинення.
Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з трудовим каліцтвом, встановлений в судовому засіданні. Позивач обмежений у фізичній роботі по дому, переносить моральні страждання, що позбавляє його нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.
У зв’язку з чим, доводи апеляційної скарги стосовно не надання позивачем доказів спричинення йому моральної шкоди не можуть бути взяті колегією суддів до уваги.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що в даному випадку саме на органи МСЕК покладений обов’язок встановлення факту заподіяння моральної шкоди позивачу, є безпідставними та такими, що суперечать «Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким нанесене ушкодження здоров'я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.1995 р. №212, оскільки МСЕК встановлює даний факт щодо потерпілих на виробництві, яким не було встановлено стійку втрату професійної працездатності, в той час як позивачу з 05.08.2002. встановлено стійку втрату професійної працездатності у зв’язку із професійним захворюванням.
Висновок суду про відшкодування відповідачем позивачу моральної шкоди відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 27.01.2004 року № 1-рп/2004р. відповідно до якого, громадяни, котрим встановлена стійка втрата професійної працездатності, мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.
Необґрунтованими,є також доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, оскільки відносини з приводу відшкодування моральної шкоди, пов’язаної з ушкодженням здоров’я, випливають з порушення особистих немайнових прав, а тому відповідно до п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України, не мають строку позовної давності.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 24 грудня 2010 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: