Справа № 2а-1869/09
Провадження №22-а/0390/567/11 Головуючий у 1 інстанції:Підгорний І.І.
Категорія:10.3.3. Доповідач: Мудренко Л. І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 квітня 2011 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Мудренко Л.. І.,
суддів - Матвійчук Л.В., Антонюк К.І., ,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку апеляційну скаргу відповідача Управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації на постанову Ківерцівського районного суду Волинської області від 19 серпня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації про зобов’язання провести перерахунок та виплату недоплаченої державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
ВСТАНОВИЛА:
7 травня 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації, в якому просила зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації виплатити їй недоотриману допомогу по догляду за дитиною до трьох років за квітень-грудень 2007 року та за січень-грудень 2008 року в розмірі 8185,61 грн. Також заявила клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду.
Постановою Ківерцівського районного суду Волинської області від 19 серпня 2009 року позов задоволено частково.
Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 недоплачену грошову державну соціальну допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з врахуванням виплачених протягом 2007 року сум допомоги. В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати зазначену постанову, відмовивши в задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з’явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка є матір`ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження, отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років (а.с.6,7).
У відповідності до ст.ст. 13, 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною, має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення нею вказаного віку.
Згідно із довідкою відповідача № 1178 від 10.04.2009 року, позивачці, починаючи з лютого 2007 року по грудень 2007 року щомісячна грошова допомога по догляду за одною дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася в розмірі, передбаченому Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (а.с.7).
Частиною першою статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (станом на 09.07.2007 року) встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», згідно з якою щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, який дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, задовольняючи частково позов, суд першої інстанції не врахував вимог ч.1 ст. 99 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду справи) згідно яких адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
В даному випадку підлягає застосуванню річний строк звернення до суду відповідно до ст. 99 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду судом першої інстанції), оскільки іншими нормативно-правовими актами не визначено строк звернення до суду за виплатою нарахованої державної соціальної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку.
Згідно ч.1 ст. 100 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду справи) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо нарахування та виплати їй недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року до задоволення не підлягають оскільки було пропущено річний строк для звернення до суду.
Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судом апеляційної інстанції постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову.
Керуючись ст. ст. 158-163, 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації задовольнити.
Постанову Ківерцівського районного суду Волинської області від 19 серпня 2009 року у даній справі в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нову постанову.
В позові ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації про зобов’язання суб’єкта владних повноважень здійснити перерахунок та виплатити недоплачену грошову державну соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року з врахуванням виплачених протягом 2007 року сум допомоги відмовити.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий
Судді: