№2-а-62/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 березня 2011 року                             Володарський районний суд Донецької області у складі

судді:                                                        Демочко Т.Є.

при секретарі:                                          Павловой І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Володарське справу адміністративного судочинства за адміністративним позовом:

ОСОБА_1 до

ВДАІ м. Маріуполя УДАІ ГУМВС України в Донецькій області

про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 29.12.2010 року серії АН №891747, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду по наступним підставами: 29.12.2010 року постановою ІДПС м. Маріуполя ГУМВС України прапорщика міліції Ковальова Р.С. на позивача було накладено адміністративне стягнення по ст.122 ч.1,2 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 425 грн. В постанові по справі про адмінправопорушення АН №891747 зазначено, що 29.12.2010 року о 11-05 год. водій автомобілю, “ВАЗ” державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1  у м. Маріуполь по вул. Азовстальській не виконав вимоги дорожнього знаку, а також рухався по лівій смузі при вільній правій. Позивач вважає, що постанова є незаконною, не відповідає обставинам справи та підлягає скасуванню, тому як накладене на нього адміністративне стягнення необґрунтоване, він працює водієм-охоронцем приватної фірми «АВТ»у групі швидкого реагування та через короткі промежутки часу йому необхідно робити «Сработку», а в цей час спрацювала сигналізація у охоронюваном його фірмою кафе, ніякого порушення ПДР України не допускав.

          Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив, що він працює водієм-охоронцем приватної фірми «АВТ»у групі швидкого реагування та через короткі промежутки часу йому необхідно робити «Сработку», а в цей час спрацювала сигналізація у охоронюваном його фірмою кафе-барі «Монте-Карло».

          Допитаний в порядку окремого доручення в якості свідка ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що дійсно 29.12.2010 року у кафе-барі «Монте-Карло»спрацювала сигналізація та вони були вимушені швидко зреагувати на виклик. Ніякого порушення ПДР вони не допускали.

Представник відповідача у судове засідання не з*явився, але залишив заяву, в якій позовні вимоги не визнав.

Дослідивши матеріали справи, доводи позивача, докази у їх сукупності, суд приходить до слідуючого :

Відповідно до ст.288 КУпАП постанова посадової особи по справі про адмінправопорушення може бути оскаржена у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАСУ), з особливостями визначеними КУпАП.  Виходячи з правового змісту цих вимог законодавства, передбачено, що даний позов розглядається в порядку та відповідно до вимог КАСУ.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адмінправопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких посадова особа встановлює наявність або відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адмінправопорушення, поясненнями особи, які притягається до адмінвідповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічними засобами, які мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису використовуваних при нагляді за виконанням правил, норм та стандартів, які стосуються забезпечення дорожнього руху, а також іншими документами та інші.

Відповідно до ст.69 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Обов’язок по доведені своїх вимог та заперечень покладається на сторони, які зобов’язані довести ці обставини (ст.71 КАС України). Т.б. згідно ст.71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Як вбачається з матеріалів справи, будь-яких заперечень, доказів з боку відповідача не представлено.

Оцінюючи та аналізуючи досліджені у справі докази у їх взаємній сукупності, суд вважає встановленим,  що дійсно 29.12.2010 року позивач знаходився на своєму робочому місці в приватній охороній фірмі «АВТ»у групі швидкого реагування та через деякий час надійшов виклик про спрацювання сигналізації у кафе-барі «Монте-Карло»на що, йому негайно потрібно було зреагувати аби не допустити скоєння злочину, а тому дія ДАІ, суд вважає правомірними та враховуючи, що порушення ПДР було необхідним для того, щоб як найшвидше зреагувати на сигналізацію, суд вважає за необхідне застосувати до позивача ст. 22 КУпАП та попередити його.

Керуючись ст.ст.159-163, 167, 171-2 КАС України, ст. 22 КУпАП, Главою 24 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 1984 року із змінами та доповненнями, Постановою КМ України від 10.10.2001 року №1306 “Про правила дорожнього руху” із змінами та доповненнями, суд, -

п о с т а н о в и в :

          Визнати дії ВДАІ м. Маріуполя УДАІ ГУМВС України в Донецькій області правомірними.

          ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 122 ч.1,2 КУпАП, з застосуванням ст. 22 КУпАП попередивши його.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

          Суддя                                                                Т.Є. Демочко