2-п-19/11

УХВАЛА

                                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   16 березня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого –судді Цукурова В.П.

при секретарі –Кривошей Г.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецьктепломережа" до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію, -

                                                                               ВСТАНОВИВ:

    Заочним рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 23 грудня 2010 року, ухваленим у справі за позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецьктепломережа" до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецьктепломережа"  було задоволено.

   Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що вони не могли бути присутніми у судових засіданнях з поважних причин, позивачем пропущено строки давності, а також на істотне значення наведених ними доказів.

    Представник позивача у судовому засіданні заперечувала проти доводів, наведених відповідачами у заяві про перегляд заочного рішення, просила залишити заяву без задоволення.

    Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не з’явилися у судове засідання, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи.

    Суд, вислухавши думку представника позовача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

    У відповідності до п. 1 ч. 3 статті 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення. Згідно ч.1 ст.231 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається у судовому засіданні.

    Частина 1 ст. 232 ЦПК України передбачає, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.      

    Як вбачається із матеріалів справи, судом було вжито всіх необхідних заходів для повідомлення відповідачів про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями (а.с. 84,85) та листом (а.с. 89). Але заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило.

    Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідачів на пропущення позивачем строків позовної давності, оскільки підприємство зверталося до суду у порядку наказного провадження, але за заявою відповідача судовий наказ було скасовано, що підтверджується копією ухвали Ворошиловського районного суду м. Донецька від 03.04.2007 року, яку було долучено до матеріалів справи. Також судом встановлено, що сума боргу за позовом була сплачена відповідачами, що свідчить про фактичне визнання ними договірних відносин з позивачем.   

    Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність залишення заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецьктепломережа" до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію без задоволення.

    Керуючись ст. 231, ст. 232 ЦПК України, суд -

                                                                                 УХВАЛИВ:

    Заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення - залишити без задоволення.

    Ухвала оскарженню не підлягає.     

    Ухвалу надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного

суду м. Донецька                                                                                                                       В.П. Цукуров