2-а-79/11

ПОСТАНОВА

Іменем УКРАЇНИ

11 січня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого: судді Князькова В.В.

при секретарі: Щукіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу адміністративного судочинства за позовною заявою ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, третя особа – капітан міліції Кірюшин Сергій Єгорович, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд –

                   ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, третя особа –капітан міліції Кірюшин Сергій Єгорович, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на наступне: постановою серії ВВ №439804 старшина ІДП ВДАІ України в м. Попасна капітан міліції Кірюшин Сергій Єгорович, по справі про адміністративне правопорушення від 22.10.2010 року, його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.123 Кодексу України про адміністративні правопорушення, унаслідок нібито порушення ним п. 20.5 (в) Правил Дорожнього руху України, з коментарем, проїхав залізничний переїзд 10 км переходу ст. Білогорівка - ст. Новозолатарівка на заборонний сигнал світлофора, та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 355,00 гривень.

Вважає дану постанову необґрунтованою, такою що не відповідає нормам КУпАП та винесеною з перевищенням компетенції суб'єкта владних повноважень. Також, зазначає, під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 245, 276, 280 КУпАП відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.

Зазначає, що при розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Таким чином вважає постанову інспектора ДАІ незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав:

КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі а також визначається компетенція осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення. Згідно ст.255 КУпАП уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення передбачені ч.1 ст.123 КУпАП. Але інспектор поза межі своєї компетенції склав Протокол серія ВВ1 №182228 від 22.10.2010 року про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.123 КУпАП.

Також зазначає, що ним не порушено п. 20.5 (в) ПДР про рух на увімкнений заборонний сигнал світлофора чи звуковий сигнал незалежно від наявності та положення шлагбаума, так як, він керувався пунктом 20.2. ПДР «Рух через залізничні переїзди, який дозволяє «водію під'їжджаючи до переїзду, а також починаючи рух після зупинки перед ним, водій зобов'язаний керуватися вказівками і сигналами чергового по переїзду, положенням шлагбаума, світловою та звуковою сигналізацією, дорожніми знаками і дорожньою розміткою, а також переконатися в тому, що не наближається поїзд (локомотив, дрезина)». Він керувався п. 20.2. ПДР тому, що в момент його знаходження перед залізничним переїздом не було ані звукового сигналу, ані забороняючого світла світлофора, ані дорожньої розмітки.

Під'їжджаючи до залізничного переїзду згідно з знаком 1.28 «Залізничний переїзд без шлагбаума», розташованому на 149 км автошляху ТІ302 Артемівськ-Старобільськ зупинив автомобіль, до повної зупинки, перед знаком 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», так як не було включено ані звукової, ані світлової сигналізації, переконавшись у відсутності в прямої видимості наближающегося поїзда (локомотива, дрезини) продовжив рух. Після пересічення залізничного переїзду був зупинений інспектором ДАІ, його нагрудного знака не бачив. Не представившись по формі, на його запитання у чому причина зупинки, йому було пояснено, що він порушив правила проїзду залізничних переїздів. На момент зупинки, рух через переїзд продовжувався. На його запитання, чому інші авто їдуть, інспектор ДАІ відповів, що кожного наздоганяти він не буде.

Зазначає, що після складення протоколу та постанови в справі про адміністративне порушення, він дізнався, що його зупинив старшина ІДП ВДАІ України в м. Попасна капітан міліції Кірюшин Сергій Єгорович, далі він запропонував йому написати в поясненнях, що він порушив пункт 20.5 ПДР ненавмисно і показав вже заповнену постанову на суму 255,00 грн., мотивуючи це планом складання таких протоколів. На його бажання більш розгорнуто описати ситуацію з проїздом залізничного переїзду і поведінкою інспектора ДАІ йому було відмовлено і також було відмовлено у показі картки маршруту патрулювання.

Знаходячись під моральним тиском, він був вимушений написати свої пояснення, скільки дозволяло місце в графі протоколу, він хотів поставити прочерки в графах «Свідки»та «Суть учиненого правопорушення», на це йому було сказано, що заборонено щось там закреслювати і у відповідь на його вимоги була справлена частина тексту у Постанові серія ВВ №439804 від 22.10.2010 року на 355,00 грн. і змінена стаття КУпАП з ч.2 ст.123 на ч.1 ст.123. Також внесена додаткова фраза у Протокол серія ВВІ №182228 від 22.10.2010 р. і у Постанову серія ВВ №439804 від 22.10.2010 р. «на забороняючий сигнал світлофора»та була добавлена літера «В»до пункту 20.5 ПДР, тим самим порушив п. 2.4. Наказу № 185 від 22.02.2001 «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення». Покинув автомобіль інспектора ДАІ деж. №0639, він зробив фото переїзду, які хоче залучити до позову.

Зазначає, що на вказаному вище залізничному переїзді встановлено світлофор типу Т6.1 з двома червоними миготливими сигналами та без звукової сигналізації, а так як ця залізна дорога має одну колію та застосовується, як технологічна для потреб підприємства «Лінос», то згідно з ДСТУ 4092-2002 «Світлофори дорожні. Загальні технічні вимоги, правила застосовування та вимоги безпеки»необхідно встановлювати світлофор типу Т6.5 з двома миготливими червоними сигналами та одного місячно-білого сигналу. Так установка світлофора на даному переїзді не дає можливості учасникам дорожнього руху переконатися у його працездатності. Також у порушення вимог ДСТУ 2587-94 «Розмітка дорожня. Технічні вимоги. Методи контролю. Правила застосування»відсутня Розмітка 1.12 (стоп-лінія), яка повинна застосовуватись перед перехрестями у разі наявності дорожнього знаку 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено", в місцях, де рух регулюється світлофором, та перед залізничними переїздами і наноситись там, де водій зобов'язаний зупинитись. Так як ця залізнична колія майже ніколи не використовується, то технічній стан переїзду дуже поганий. А згідно з постановою «Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ»п. 4. 16 «Державтоінспекція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює контроль за дотриманням правил утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та правил користування ними».

Просив скасувати постанову серії ВВ №439804 по справі про адміністративне правопорушення від 22.10.2010 року, а справу про притягнення до адміністративної відповідальності –закрити.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, вказавши, що позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи, надав заперечення, в яких зазначив, що підстави для скасування зазначеної постанови відсутні, оскільки вона складена відповідно до діючого законодавства. Зазначили, що позивач не заперечував, що проїхав на забороняючий сигнал світлофора, а проїхав, як йому здалося, на жест регулювальника який дозволяє йому вільний проїзд через переїзд.

Просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, вихоядчи з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні, постановою серії ВВ №439804 від 22.10.2010 року було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладено на нього адміністративне стягнення за порушення Правил дорожнього руху.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, 22.10.2010 року о 12 годині 20 хвилин, керуючи автомобілем «Форд-Фієста», державний номер НОМЕР_1, порушив правила проїзду залізничних переїздів, чим порушив Правил дорожнього руху.

Відповідно до статті 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно статті 246 КУпАП України, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 268 КУпАП, передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, та користуватися іншими правами.

В даному випадку інспектор склав постанову, не надавши позивачу скористатися правовою допомогою, чим порушив норми ст.268 КУпАП. Крім того, винність позивача не підтверджена доказами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.    

Зазначена постанова винесена з порушенням ст. 33 КУпАП, яка визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.    

При винесенні оскаржуваної постанови, цього зроблено не було, та посадовою особою яка винесла цю постанову вимоги закону не враховані.    

При винесенні постанови були порушені права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням. Всіх наданих позивачу цим законом прав він був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.    

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про незаконність винесеної у відношенні ОСОБА_1 постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

В задоволенні позовних вимог позивача щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, суд вважає необхідним відмовити, оскільки це не  входить до компетенції суду при розгляді даної категорії справ.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково.  

На підставі ст.ст.9, 256, 268, 280, 283 Кодексу України про адміністративне правопорушення та, керуючись ст.ст.160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, третя особа – капітан міліції Кірюшин Сергій Єгорович, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення –задовольнити частково.

Скасувати постанову серії ВВ №439804 у справі про адміністративне правопорушення від 22.10.2010 року.

В іншій частині позову –відмовити.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Постанову надруковано у нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного суду

м. Донецька                                                                                                                   Князьков В.В.