Справа №2-а-39/2007

ПОСТАНОВА іменем України

14 травня      2007   року   Славутицький міський   суд Київської області у складі: головуючої- судді Теремецької Н.Ф., при секретарі    Воробей М.М., з участю:

позивача ОСОБА_1., представника відповідача ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Славутицького міського управління праці, соціального захисту та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області про стягнення недосплаченої суму одноразової допомоги на оздоровлення,-

УСТАНОВИВ: У березні 2007 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Славутицького міського управління праці, соціального захисту та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області, в якому він просив стягнути з відповідача недоотриману суму одноразової допомоги на оздоровлення за 2004, 2005, 2006 роки в розмірі 4223 гривні. 30 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що відповідачем в порушення вимог ст. 48 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачена допомога на оздоровлення в 2004, 2005, 2006 році в значно заниженому розмірі, ніж це передбачено Законом.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги уточнив та просив зобов'язати відповідача нарахувати йому недосплачену допомогу на оздоровлення та виплатити йому недосплачену суму допомоги на оздоровлення за 2004, 2005, 2006 роки. Суду пояснив, що йому виплачена допомога на оздоровлення за 2004 рік - 26,50 гривень, за 2005 рік - 100 гривень, за 2006 рік - 100 гривень, тоді як відповідно до ст.48 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" йому необхідно як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії виплачувати допомогу на оздоровлення за ці роки в розмірі 5 мінімальних заробітних плат на день виплати за кожен рік.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала. Суду пояснила, що на час виплати позивачу допомоги на оздоровлення за 2004 рік вони керувалися Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року, за 2005, 2006 роки при нарахуванні допомоги на оздоровлення вони керувалися Постановою КМУ № 562 від 12.07.2005 року, оскільки дія ст.48 вищезазначеного Закону призупинена відповідно до п.37 ст.77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік", а також позивачем пропущено річний строк звернення до суду за виплатою недосплаченої суми допомоги на оздоровлення за 2004, 2005 роки, тому просила відмовити в задоволенні позову за пропуском річного строку звернення до суду та за безпідставністю вимог.

Позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 категорії 2, копія якого долучена до матеріалів справи.

Як вбачається з оглянутої у суді справи № 702257, позивач знаходиться на обліку в Славутицькому міському управлінні праці, соціального захисту та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області як особа, що одержує компенсаційні виплати, передбачені Законом України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з   2002 року.

Відповідно до розпорядження начальника УПСЗН позивачу у березні 2004 року нарахована допомога на оздоровлення в сумі 26 гривень 70 копійок відповідно до постанови КМУ "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.1996 року № 836, у жовтні 2005 року -100 гривень, у 2006 році -100 гривень відповідно до Постановою КМУ „ Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 12 липня 2005 року № 562, що підтверджується також долученими до матеріалів справи списками на виплату щорічної допомоги на оздоровлення.

Згідно ч.4 ст.48 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії виплачується у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з пояснень позивача, на час виплати йому допомоги на оздоровлення в березні 2004 року та в жовтні 2005 роки він знав, що виплачена допомога в заниженому розмірі, але не звернувся до суду за захистом своїх прав без поважних причин.

Таким чином підстав для поновлення пропущеного строку немає.

У відповідності до ч.І ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову у цій частині, оскільки на цьому полягає представник відповідача, а причини пропуску строку звернення до суду є неповажними.

Згідно до п.37 ст. 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено дію ч.4 ст. 48 Закону в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Таким чином, допомога на оздоровлення позивачу в 2006 році була виплачена відповідно до Постанови КМУ „ Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 12 липня 2005 року № 562, у розмірі 100 гривень, оскільки на 2006 рік зупинено дію норми закону, якою передбачено інший розмір виплати спірної допомоги.

За таких обставин підстав для задоволення позову немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 160 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі, апеляційна скарга на постанову може бути   подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.