КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДОНЕЦЬКА

                                                                                                                                                                                             2а-2323/11                                                                                                                                              

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

30 березня 2011 року    суддя Кіровського районного суду м. Донецька Жолтий Д.В., розглянувши у скороченому провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районі м. Донецька про зобов’язання вчинити певні дії по перерахунку пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом, вказавши, що вона у відповідності зі ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус «дитини війни». Відповідно до  ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004р., що набрав чинності з 01.01.2006р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак , зазначене підвищення до пенсії з 2006 року їй не вплачувалося. Просить суд поновити їй строк звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки вона пропустила його з поважної причини, дізнавшись  про порушення свого законного права після висвітлення вказаної теми у засобах масової інформації у зв’язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним Судом України. Просить суд зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування»з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 01.01.2006 року та у подальшому.

На підставі ст. 183-2 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка належить до соціальної групи «діти війни», це підтверджується посвідченням та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За Преамбулою Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правовий статус дітей війни, визначає основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки встановлює Закон України “Про соціальний захист дітей війни”.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 –протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

У 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Згідно ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Відповідно до п. 12 ст. 71 цього Закону з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом зупинена на 2007 рік дія  ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), у тому числі, п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

         Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а саме з дня прийняття Конституційним Судом України рішення про неконституційність положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема п. 12 ст. 71, яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

За приписами абзацу 1 частини 5, частини 3 статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»№ 489-V від 19 грудня 2006 року (у редакції Закону України від 15 березня 2007 року N 749-У, який набрав чинності 28 березня 2007 року) для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 2007 року - 380 грн., з 1 квітня 2007 року -410 грн. 06 коп., з 1 жовтня 2007 року - 415 грн. 11 коп. Таким чином, для позивачки розмір підвищення до пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 у справі N 1-28/2008 щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України на 2008 рік були визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України". У вказаному рішенні Конституційного суду України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 22 травня 2008 року. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.  

Таким чином, з 22 травня 2008 року була відновлена дія норм статті ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року № 107-6, що набрав чинності з 1 січня 2008 року („Урядовий кур'єр” від 31 грудня 2007 року № 247), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня 2008 року –470 гривень, з 1 квітня 2008 року –481 грн., з 1 липня 2008 року – 482 грн., з 01 жовтня 2008 року –498 грн.

Таким чином, для позивачки розмір підвищення до пенсії з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року повинен розраховуватися, виходячи із наведених вище розмірів.

За ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру  мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань , передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є  розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених  соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином вимоги  позивача про зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за 2009 рік підлягають задоволенню.

За статтею 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення»№ 1788-ХІІ від 5 листопад 1991 року у редакції закону України  від 17 січня 2002 року № 2981-ІІ пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного Фонду України. Згідно з пункту 1 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Указом Президента України, від 1 березня 2001 року № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, провадить збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.

Тому, суд вважає необхідним відмовити позивачці в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача конкретної суми недоплаченої компенсації, оскільки відповідно до вищевикладеного саме органи Пенсійного фонду України зобов’язані на підставі рішення суду провести відповідний перерахунок пенсії.

Згідно зі ст. 99 КАС України, для звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів особи встановлюється річних строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Але згідно з ч.2 ст.100 КАС України передбачено, що якщо суд визнає причину пропуску строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Суд вважає за необхідне поновити позивачці строк звернення до суду та визнає причини пропуску строку звернення до суду поважною, оскільки позивачка є особою похилого віку та не знала про те, що її права порушуються. Про порушення своїх пенсійних прав позивачка дізналася після висвітлення вказаної теми у засобах масової інформації, після прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення, після чого звернулася до суду.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008, Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік », Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р. «Про деякі питання  соціального захисту окремих категорій громадян»,  ст.ст. 3, 8, 9, 10, 11, 99, 158-163, 167, 183-2  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Позовні вимоги ОСОБА_1 –задовольнити частково.

Визнати бездіяльність щодо нездійснення належних соціальних виплат незаконною та зобов’язати  управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька провести ОСОБА_1 нарахування і виплату з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року, але не більш ніж на термін дії Закону України «Про соціальний захист дітей війни»щомісячного підвищення до пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої в частині 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням фактично отриманих сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: