Справа № 1-1160/2010
Провадження №11/0390/135/11 Головуючий в 1 інстанції Борнос А.В.
Категорія:ч.2 ст. 185 КК України Доповідач : Силка Г. І.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05.04.2011 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді – Силки Г.І.,
суддів –Польового М.І., Бешти Г.Б.,
при секретарі –Солодусі Ю.В.,
за участю прокурора –Смолюка Б. С.,
захисника – ОСОБА_1,
засудженого – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді кримінальної справи судом першої інстанції, на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 грудня 2010 року,яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луцька Волинської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрований в АДРЕСА_3 проживає в АДРЕСА_1, згідно ст. 89 КК України несудимого, засуджено:
- за ст. 186 ч.1 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі;
- за ст. 185 ч.2 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі;
- за ст. 309 ч.1 КК України на 6 (шість) місяців арешту;
- за ст. 263 ч.1 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 70, 72 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_2 остаточно визначено до відбуття 5 (п’ять) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом трьохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання і навчання;
- періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 змінено з тримання під вартою на підписку про невиїзд та звільнено з-під варти з зали суду негайно.
В строк відбуття покарання ОСОБА_2 зараховано термін його перебування під вартою з 08.10. по 28.12.2010 року.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 в доход держави 671 (шістсот сімдесят одну) грн. 08 (вісім) коп. судових витрат по справі за проведення фізико-хімічних та балістичної експертиз.
Вироком вирішено долю речових доказів, -
В С Т А Н О В И Л А :
За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за вчинення злочинів при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_2 в середині липня 2010 року близько 12.20 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, в присутності ОСОБА_3, відкрито викрав належний останньому мобільний телефон марки «Сіменс А70» вартістю 100 грн., з сім-карткою мобільного оператора "МТС" вартістю 20 грн. та залишком грошових коштів на рахунку в сумі 32 грн., заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 152 грн.
Він же, повторно, 9 вересня 2010 року близько 21.00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, таємно викрав мобільний телефон марки «Нокіа 6230», ІМЕІ – НОМЕР_1, вартістю 550 грн., з сім-карткою мобільного оператора "Ді-Джус" вартістю 10 грн., заподіявши матеріальну шкоду ОСОБА_4 на загальну суму 560 грн.
Він же, 3 жовтня 2010 року близько 14.00 год., перебуваючи на полі поблизу с. Шепель Луцького району Волинської області, шляхом привласнення знайденого, придбав для власного вживання, без мети збуту, листя рослин коноплі, які переніс за місцем свого проживання та продовжував зберігати. В подальшому, шляхом подрібнення, виготовив наркотичний засіб – марихуану для власного вживання, яку 06.10.2010 року, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, перевіз в смт. Шацьк Волинської області до магазину "Наш Край", де був затриманий працівниками міліції та в нього вилучено маріхуану, що в перерахунку на суху речовину становить 6,63 грами відповідно до висновку експерта.
Він же, 3 жовтня 2010 року, перебуваючи поблизу озера в с. Шепель Луцького району, шляхом привласнення знайденого, придбав патрони в кількості 53 штуки, які переніс за місцем свого проживання та зберігав без передбаченого законом дозволу. В подальшому, перевіз вказані патрони в смт. Шацьк Волинської області до магазину "Наш Край".
06.10.2010 року о 22.55 год. працівниками міліції під час поверхневого огляду ОСОБА_2 було виявлено та вилучено крім маріхуани, 53 патрони, які останній незаконно зберігав при собі і які є, згідно висновку експерта, бойовими припасами.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, просить вирок суду скасувати у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_2 винним та призначити покарання за сукупністю злочинів у виді трьох років позбавлення волі, без застосування ст. 75 КК України.
Посилається на те, що судом в достатній мірі не враховано дані про особу засудженого, так як ОСОБА_2 раніше двічі притягався до кримінальної відповідальності і двічі був звільнений від відбування покарання з випробуванням, однак після звільнення знову вчинив ряд злочинів в стані алкогольного сп’яніння.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляції, прокурора, який підтримав апеляцію та вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю вироків у виді трьох років позбавлення волі, засудженого та захисника, які просять вирок залишити в силі, перевіривши матеріали справи та провівши частково слідство, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_2 у вчиненні ним відкритого викрадення чужого майна у потерпілого ОСОБА_5, таємного викрадення чужого майна у ОСОБА_4, яке вчинено повторно, скоєння ним незаконного придбання, виготовлення, перевезення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту та придбання, зберігання і носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу, підтверджується зібраними по справі доказами, яким суд дав належну оцінку і ніким не оспорюються.
Дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.186, ч.2 ст.185, ч.1 ст.309, ч.1 ст.263 КК України.
У відповідності до ст.65 КК України, суд, призначаючи покарання повинен враховувати ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання з тим, щоб особі за вчинені нею злочини, було призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.
Як видно з вироку, призначаючи покарання ОСОБА_2 за сукупністю злочинів передбачених ч.1 ст.186, ч.2 ст.185,ч.1ст.309, ч.1ст.263 КК України у виді позбавлення волі і звільняючи його від відбування покарання з випробуванням, суд не навів переконливих доказів свого рішення. Суд в повній мірі не врахував суспільну небезпеку вчинених злочинів, обставини їх вчинення та дані щодо особи винного.
Не було взято до уваги те, що хоча судимості за попередні злочини, які були вчинені ОСОБА_2 погашені, однак він раніше двічі притягувався до кримінальної відповідальності і двічі суд призначав йому покарання у виді позбавлення волі і звільняв від відбування покарання з випробуванням ( а. с. 130), та підсудний після закінчення іспитового строку, через п’ять місяців, знову вчинив чотири умисні злочини середньої тяжкості.
ОСОБА_2 злочини вчинив у стані алкогольного сп’яніння, що визнано судом обтяжуючою покарання обставиною.
Судом першої інстанції не в повній мірі враховано і обставини вчинених ОСОБА_2 злочинів. Як видно з матеріалів справи, на прохання потерпілих повернути викрадені телефони, ОСОБА_2 відповів, що повертати їх не буде. А потерпілого ОСОБА_3, який є особою похилого віку, за комір випхав із квартири та телефон останнього продав, а кошти витратив для придбання спиртних напоїв.
Безпідставно суд визнав пом’якшуючою обставиною покарання – відшкодування завданих збитків. Як видно з матеріалів справи, телефон потерпілому ОСОБА_4 був знайдений і повернутий працівниками міліції ( а. с. 29 ), а потерпілому ОСОБА_3 телефон не повернутий і завдані збитки не відшкодовані, що вбачається із показань останнього ( а. с. 41).
Неправильно суд вказав у вироку, що вчинені злочини ОСОБА_2 відносяться до невеликої і середньої тяжкості, оскільки всі злочини вчинені підсудним відносяться до середньої тяжкості, так як санкція по всіх злочинах за якими засуджено останнього передбачає позбавлення волі більше двох років.
Відсутні також в матеріалах справи і дані про те, що ОСОБА_2 допомагає по господарству мамі і прабабусі, на що послався суд у вироку, характеризуючи останнього.
Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі строком на три роки, про що вказує у апеляції прокурор, буде необхідне і достатнє для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів.
Тому, вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання ОСОБА_2 із застосуванням ст. 75 КК України не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом нового вироку.
Посилання суду у вироку на те, що ОСОБА_2 визнав себе винним, щиро розкаявся, сприяв у розкритті злочину, позитивно характеризується за місцем проживання і є особою молодого віку, є підставами для не обрання йому максимального покарання, яке передбачене санкціями Закону, за якими він засуджений.
Так як ОСОБА_2 суд обирає покарання у виді позбавлення волі, тому запобіжний захід йому слід змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 слід рахувати з 5 квітня 2011 року, зарахувавши у строк відбуття покарання знаходження його під вартою з 8 жовтня 2010 року по 28 грудня 2010 року.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 378 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області,-
З А С У Д И Л А :
Апеляцію помічника прокурора міста Луцька Воробія О. П. задовольнити.
Вирок Луцького міськрайонного суду від 28 грудня 2010 року щодо ОСОБА_2 в частині призначеного покарання скасувати.
Призначити ОСОБА_2 покарання:
за ч.1 ст. 186 КК України у виді 1 ( одного) року 6 місяців позбавлення волі;
за ч. 2 ст.185 КК України у виді 2 ( двох ) років 6 місяців позбавлення волі;
за ч.1 ст.309 КК України у виді 1 ( одного) року позбавлення волі;;
за ч.1 ст.263 КК України у виді 2 ( двох) років позбавлення волі;
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначити до відбування ОСОБА_2 покарання у виді 3 ( трьох) років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши його під варту із зали суду.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 5 квітня 2011 року, зарахувавши у строк відбування покарання знаходження його під вартою з 8 жовтня 2010 року по 28 грудня 2010 року.
В решті вирок залишити без зміни.
Вирок може бути оскаржений до судової палати з розгляду кримінальних справ Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом одного місяця з моменту його проголошення шляхом подачі касаційної скарги через Апеляційний суд Волинської області, а засудженим у той же строк з моменту вручення копії вироку.
Головуючий
Судді