Справа № 22-а-477/11
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-а-477/11 Головуючий у 1 інстанції: Ковальова Ю.В.
Суддя-доповідач: Коваленко А.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Боєвої В.В.
Коваленко А.І.
Денисенко Т.С.
При секретарі: Карацюпі О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Приазовському районі Запорізької області на постанову Приазовського районного суду Запорізької області від 04 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в Приазовському районі Запорізької області про відновлення пропущеного строку для звернення до суду, про оскарження бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Приазовському районі Запорізької та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату надбавки до пенсії, згідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,-
-
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2010 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Приазовському районі Запорізької області про відновлення пропущеного строку для звернення до суду, про оскарження бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Приазовському районі Запорізької та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату надбавки до пенсії, згідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В позові зазначала, що вона має статус дитини війни і згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі ЗО % мінімальної пенсії за віком, але відповідачем в 2006 та 2007 роках така допомога не виплачувалась, а тільки з 01.01.2008 року виплачується в розмірі 10 % мінімальної пенсії за віком. В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року вирішено поновити пільги для дітей війни, тому невиплата соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в установленому розмірі є протиправною і такою, що суперечить Конституції України та законам України. Про факт порушення прав їй стало відомо від інших постраждалих від порушень і вона не могла знати, що відповідач порушить її права, крім того зазначає, що на ці правовідносини не повинні поширюватися строки позовної давності.
Просила суд, поновити строк позовної давності за даним позовом, як пропущений з поважних причин, визнати незаконною бездіяльність відповідача, що призвела до порушення права на 30% підвищення пенсії, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по теперішній час, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Приазовському районі Запорізької області здійснити перерахунок пенсії за період з 09 липня 2007 року по 3 1 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року і по теперішній час, з урахуванням підвищення її на 30% від мінімальної пенсії за віком, та з урахуванням індексу інфляції щомісячних сум боргу за весь час прострочення, витребувати в Управлінні Пенсійного фонду України у Приазовському районі Запорізької області довідку про розмір сплаченої пенсії та довідку про розмір виконаних доплат, згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни" з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по теперішній час.
Постановою Приазовського районного суду Запорізької області від 04 лютого 2011 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Приазовському районі Запорізької області у вигляді недонарахування і невиплати ОСОБА_3 підвищення до пенсії у розмірах, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 18 січня 2009 року по 04 лютого 2010 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Приазовському районі Запорізької області здійснити донарахування та виплату ОСОБА_3 підвищення до пенсії відповідно до положень ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" за період з 18 січня 2009 року по 04 лютого 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, і яка розраховується відповідно
до вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та Законів України про Державний бюджет України на відповідні роки.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду, Управління ПФУ в Приазовському районі Запорізької області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду, порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Управління ПФУ в Приазовському районі Запорізької області підлягає відхиленню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач відповідно до абз.1 ч.1 Закону України „Про соціальних захист дітей війни” має статус дитини війни, що підтверджено ксерокопією пенсійного посвідчення, паспортом (а.с. 4-6).
У відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VІ до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” щодо визначення розміру підвищення до пенсії, визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).
Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону, який має вищу юридичну силу.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Доводи апеляційної скарги про неможливість застосування до спірних правовідносин розміру мінімальної пенсії за віком, оскільки це суперечить вимогам статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.
Частиною 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом ( ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Відсутність підстав для застосування мінімального розміру пенсії за віком, який встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до правовідносин, що виникають внаслідок визначення розміру пенсій на підставі інших Законів ніж вищезазначений, дає підстави стверджувати про наявність прогалин у законодавчому регулюванні виплат, передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" громадянам, які мають статус дитини війни, при цьому прогалина полягає в частині відсутності механізму визначення мінімальної пенсії за віком, від розміру якої на 30% мають підвищуватись виплати громадянам, які мають статус дитини війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, дітям війни.
Нормами чинного процесуального законодавства, зокрема п. 4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а п. 7 ст. 9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Вищенаведені обставини, норми чинного процесуального законодавства свідчать про те, що застосування судом першої інстанції у якості розрахункової величини для обчислення мінімальної пенсії за віком розміру прожиткового мінімуму, який обчислено відповідно до норм ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є правильним, оскільки у даному випадку судом першої інстанції застосовано аналогію закону, а статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Зміст ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не коригувався та її дія на 2009-2010 рік законами України не була зупинена, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачу за 2009 рік, та лютий 2010 року.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції в достатньому обсязі встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, колегія суддів не вбачає.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приазовському районі Запорізької області відхилити.
Постанову Приазовського районного суду Запорізької області від 04 лютого 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: