Справа № 22-ц-2282/11 Головуючий у І інстанції Коцюрба М.П.
Категорія 26 Доповідач у 2 інстанції Савченко
УХВАЛА
Іменем України
14 лютого 2011 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Даценко Л.М.
суддів Іванової І.В., Савченка С.І.
при секретарі Калиновському Є.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.05.2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, -
в с т а н о в и л а :
В лютому 2010 р. ПАТ «ОТП Банк»звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивував тим, що відповідно до умов кредитного договору, укладеного 22.03.2007 р. між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем, останній отримав в банку кредит в розмірі 86275 доларів США терміном на 10 років із розрахунку 13,99 % річних. За умовами договору позивач мав повертати кредит щомісячними платежами, однак не виконує цих обов’язків має заборгованість. Вимога банку про дострокове погашення суми боргу від 11.08.2009 р. була вручена особисто відповідачу, однак залишена ним без реагування. Посилаючись на умови кредитного договору та ст.1050 ЦК України просив стягнути з відповідача на користь банку достроково заборгованість за кредитом станом на 03.02.2010 р. в розмірі 646571,77 грн., що відповідає 80817,43 доларам США, 193036,06 грн. пені та судові витрати.
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.05.2010 р. позов ПАТ «ОТП Банк»задоволено. Постановлено стягнути з відповідача на користь банку борг за кредитним договором в сумі 646571,77 грн., пеню в сумі 193036,06 грн. та судові витрати в сумі 1820 грн.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду від 09.07.2010 р. відповідачу відмовлено у перегляді заочного рішення у зв’язку з відсутністю до того законних підстав.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ПАТ «ОТП Банк»в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
- 2 -
Задовольняючи позов ПАТ «ОТП Банк»суд обгрунтовував свої висновки тим, що відповідач не виконує передбачені кредитним договором обов»язки по поверненню кредиту шляхом внесення щомісячних платежів і станом на 03.02.2010 р. має прострочену заборгованість, що у свою чергу відповідно до закону (ст.1050 ЦК України) та умов кредитного договору є підставою для дострокового стягнення з відповідача на користь позивача суми кредиту в повному обсязі.
Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов»язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання.
Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини : 22.03.2007 р. між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем було укладено кредитний договір, згідно якого відповідач отримав в банку кредит на поточні потреби готівкою в розмірі 86275 доларів США терміном на 10 років із розрахунку 13,99 % річних. Повернення кредиту згідно кредитного договору передбачено шляхом внесення позичальником щомісячних платежів за кредитом в сумі 718,96 доларів США і відсотками. Згідно п.1.9.1 кредитного договору у випадку прострочення платежів банк вправі вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту в повному обсязі.
Також судом першої інстанції встановлено, що відповідач не виконує обов”язків по поверненню кредиту, покладених на нього кредитним договором, з березня 2009 р. припинив погашення кредиту (а.с.57), в результаті чого станом на 03.02.2010 р. він має прострочену заборгованість по поверненню кредиту в сумі 83327,05 грн.
За таких обставин суд обгрунтовано задоволив позов і достроково стягнув з відповідача на користь позивача кредит в повному обсязі.
Доводи апелянта про відсутність доказів пред’явлення банком відповідачу письмової вимоги про повернення боргу, як необхідної умови дотримання передбаченої кредитним договором процедури, яка у свою чергу дає банку право для дострокового стягнення кредиту, спростовуються матеріалами справи в яких наявна така вимога банку, яку відповідач особисто отримав 15.12.2009 р., що стверджується його підписом (а.с.13).
Твердження апелянта про необхідність залучення до участі у справі у якості третьої особи майнового поручителя ОСОБА_2 необгрунтовані, поскільки суд стягуючи борг із позичальника ніяким чином не вирішував питання про права і обов»язки майнового поручителя.
Посилання апелянта на незаконність заочного рішення, що виразилося у неповідомленні відповідача про час розгляду справи безпідставні і спростовуються матеріалами справи в яких міститься розписка представника відповідача за дорученням ОСОБА_3 про те, що вона будучи присутньою в судовому засіданні 30.04.2010 р. була повідомлена про час наступного розгляду 25.05.2010 р. (а.с.35). Відповідно до ч.5 ст.76 ЦПК України вручення судової повістки представнику особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.
Решта доводів апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
- 3 -
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.05.2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.
Головуючий : ___________________
Судді : ___________________ __________________