Справа № 22-а-6218/11 Головуючий у І інстанції Примаченко В.О.
Категорія 63 Доповідач у 2 інстанції Сліпченко
УХВАЛА
Іменем України
26 квітня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого: Лащенка В.Д.,
суддів: Сліпченка О.І., Корзаченко І.Ф.
розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м.Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Білій Церкві Київської області про зобов’язання провести перерахунок пенсії ,-
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
В лютому 2010 р. позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, який мотивував тим, що він є інвалідом 2 групи та потерпілим 1 категорії від аварії на ЧАЕС і відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на отримання державної пенсії в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю , у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Вказував, що відповідач виплачує йому державну та додаткову пенсію у меншому розмірі ніж встановлено законом, у зв»язку з чим просив визнати таку бездіяльність відповідача протиправною та зобов»язати відповідача нарахувати і виплатити пенсію згідно вимог закону з 01.12.2009 р.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2009 року позов задоволено . Визнано дії відповідача щодо відмови у перерахунку державної і додаткової пенсії протиправними та зобов»язано відповідача нарахувати і виплатити позивачу державну пенсію у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.12.2009 р на весь час встановлення інвалідності .
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нову про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд обгрунтовував свої висновки тим, що позивач як інвалід 2 групи та потерпілим 1 категорії від аварії на ЧАЕС, має право на отримання державної пенсії у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».
Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Встановлено, що позивач має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи - категорія 1, перебуває на обліку в управлінні ПФУ, отримує пенсію як інвалід ЧАЕС 2 групи і відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції станом на 31.12.2007р.) має право на отримання державної пенсії в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Проте основна та додаткова пенсії виплачувалися позивачу протягом 2009-2010 років згідно постанов КМУ № 530 від 28.05.2008 р. та № 654 від 16.07.2008 р. у меншому розмірі в фіксованих сумах, що є порушенням права позивача на отримання встановленого законом підвищення до пенсії.
Враховуючи наведене, суд обґрунтовано задоволив позов в межах строку звернення до суду.
Доводи апеляційної скарги про неврегульованість механізму розрахунку пенсії для інвалідів ЧАЕС 2 групи, потерпілих 1 категорії необґрунтовані, поскільки законодавство чітко встановлює розмір основної і додаткової пенсії як величину кратну мінімальній пенсії за віком.
Не заслуговують на увагу і посилання в апеляційній скарзі, що згідно ч.3 ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, і не може бути застосований для розрахунку інших пенсій. За відсутності іншого законодавчо встановленого мінімального розміру пенсії за віком, слід виходити саме із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування ”.
Інші заперечення апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та не спростовують висновків суду першої інстанції.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205 КАС України, колегія судів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м.Білій Церкві Київської області залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий :
Судді :