Справа № 22-а-6267/11 Головуючий у І інстанції Володько І.С.
Категорія 15 Доповідач у 2 інстанції Сліпченко
ПОСТАНОВА
Іменем України
26 квітня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого: Лащенка В.Д.,
суддів: Сліпченка О.І., Корзаченко І.Ф.
розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення ,-
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
В січні 2009 р. позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, який мотивував тим, що він є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії та інвалідом 2-ї групи внаслідок захворювання, пов’язаного з наслідками аварії на ЧАЕС і відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на отримання одноразової допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Вказував, що у 2007 році відповідач виплатив йому одноразову допомогу в меншому розмірі ніж встановлено законом. Посилався, що його заява про перерахунок допомоги, подана відповідачу, залишена без задоволення у зв»язку з чим просив визнати такі дії відповідача протиправними та стягнути з відповідача на його користь допомогу на оздоровлення за 2007 рік в розмірі 2180 грн.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2009 року позов задоволено. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку щорічної допомоги та стягнуто з відповідача недоплачену одноразову щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 р. в розмірі 2180 грн.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 159 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з»ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими, доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в УПСЗН як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2-ї категорії та інвалід 2-ї групи внаслідок захворювання, пов’язаного з наслідками аварії на ЧАЕС і відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення.
В грудні 2007 р. УПСЗН виплатило позивачу щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 120 грн. на підставі постанови КМУ № 562 від 12.07.2005 р., що стверджується довідкою (а.с.10) та визнається сторонами.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач відповідно до вимог ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік.
Проте, колегія суддів не може повністю погодитися з висновками суду, поскільки вони зроблені в результаті порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України (в редакції на час ухвалення судом постанови) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Згідно ст.100 КАС України (в редакції на час ухвалення судом постанови) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку поважною, справа розглядається за правилами КАС України.
Як вбачається із матеріалів справи позивач звернувся до суду 20.01.2009 р., тобто пропустив річний строк звернення до адміністративного суду за захистом свого права, який обчислюється з моменту виплати йому в грудні 2007 р. допомоги, поскільки позивач мав всі підстави дізнатися про порушення своїх прав. Клопотання про поновлення строку позивачем не заявлялося, доказів про поважність причин пропуску строку позивачем суду не надано.
Відповідач у поданих до суду письмових запереченнях проти позову наполягав на застосуванні строку звернення до адміністративного суду.
За таких обставин суд першої інстанції при вирішенні даного спору мав застосувати строк звернення до адміністративного суду, встановлений ст.99 КАС України. Невиконання судом вимог закону призвело до неправильного вирішення справи і задоволення позову.
Відповідно до ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права.
Враховуючи, що постанова суду першої інстанції ухвалена судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову і ухвалити нову постанову про відмову в позові.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205 КАС України, колегія судів, -
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради задоволити.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2009 року скасувати і ухвалити нову постанову.
Відмовити в позові ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення .
Постанова набирає законної сили відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий :
Судді :