Справа № 22-а-5982/11 Головуючий у І інстанції Очківський В.М.
Категорія 63 Доповідач у 2 інстанції Сліпченко
ПОСТАНОВА
Іменем України
26 квітня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого: Лащенка В.Д.,
суддів: Сліпченка О.І., Корзаченко І.Ф.
розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов’язання вчинити певні дії ,-
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
В листопаді 2009 р. позивач звернувся до суду із адміністративним позовом , який мотивував тим, що вона є інвалідом 2 групи та потерпілим 1 категорії від аварії на ЧАЕС і відповідно до ст.ст.49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на отримання державної пенсії в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Вказував, що відповідач виплачує йому державну та додаткову пенсію у меншому розмірі ніж встановлено законом, а звернення до відповідача про перерахунок пенсії залишене без задоволення. Просив визнати неправомірними такі дії відповідача та зобов»язати відповідача нарахувати і виплатити йому державну та додаткову пенсію згідно вимог закону з 01.01.2007 р.
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2010 року позов задоволено. Визнано дії відповідача щодо відмови у перерахунку державної і додаткової пенсії протиправними та зобов»язано відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_1 державну пенсію у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 49,50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 01.01.2007 р.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що позивачу призначена пенсія на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", тому він не може отримувати пенсію в розмірах встановлених ст.54 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки це два різні види державної пенсії.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а постанова скасуванню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 159 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з»ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими, доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що позивач є постраждалим 1-ї категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи, йому встановлено другу групу інвалідності в зв’язку з захворюванням, пов’язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС. Позивач перебуває на пенсійному обліку у відповідача та з грудня 2006 року отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб"
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Ухвалюючи постанову про задоволення позову, суд обгрунтовував свої висновки тим, що ОСОБА_1, як інвалід 2 групи та потерпілий 1 категорії від аварії на ЧАЕС, починаючи з 01.01.2007 р. має право на отримання державної пенсії у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Проте, колегія суддів, погоджуючись із висновками суду в частині права позивача на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, не може повністю погодитися з висновками суду в частині права позивача на отримання державної пенсії у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, поскільки вони зроблені в результаті порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Позивач має право на різні державні пенсії, а саме, передбачену Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та за Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно положень ст.7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
З матеріалів справи вбачається, що позивач отримує пенсію по інвалідності відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Положеннями ст.11 цього Закону передбачено, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і цим Законом.
Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4, встановлюються у вигляді : а) державної пенсії, б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу виплачується пенсія по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та додаткова пенсія як потерпілому від аварії на ЧАЄС 1 категорії , відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .
Чинним законодавством не передбачено отримання пенсії, яка призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" в розмірах, визначених ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки це два різні види державної пенсії.
З огляду на вище наведене вимоги позивача щодо нарахування йому пенсії по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є безпідставними.
Крім того, колегія суддів, погоджуючись із висновками суду в частині права позивача на отримання додаткової пенсії, не може повністю погодитися з висновками суду в частині строку, з якого має проводитися перерахунок пенсії, поскільки вони зроблені в результаті порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України (в редакції на час ухвалення судом постанови) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Згідно ст.100 КАС України (в редакції на час ухвалення судом постанови) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку поважною, справа розглядається за правилами КАС України.
Як вбачається із матеріалів справи позивач звернувся до суду 30.11.2009 р., тобто пропустив річний строк звернення до адміністративного суду за захистом свого права по виплатам за період з 01.01.2007 р. по 30.11.2008 р., поскільки пенсія є щомісячною виплатою і позивач при кожному отриманні пенсії мав всі підстави дізнатися про порушення своїх прав. Клопотання про поновлення строку позивачем не заявлялося, доказів про поважність причин пропуску строку позивачем суду не надано.
Відповідач у поданих до суду письмових запереченнях проти позову наполягав на застосуванні строку звернення до адміністративного суду.
За таких обставин суд першої інстанції при вирішенні даного спору мав застосувати строк звернення до адміністративного суду, встановлений ст.99 КАС України. Невиконання судом вимог закону призвело до неправильного вирішення справи і задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову і ухвалити нову постанову про часткове задоволення позову.
З огляду на те, що позивач звернувся до суду 30.11.2009 р., тобто пропустив річний строк звернення до адміністративного суду за захистом свого права, відсутні поважні причини пропуску цього строку, які б позбавляли позивача пред»явити позов до суду, а також беручи до уваги, що на цьому наполягає відповідач, колегія суддів вважає за необхідне задоволити позов частково, визнавши дії відповідача протиправними та зобов’язавши його провести перерахунок та виплату пенсії в межах річного строку звернення до адміністративного суду.
Доводи апеляційної скарги про необхідність застосування до спірних правовідносин постанов КМУ № 530 від 28.05.2008 р., № 654 від 16.07.2008 р., необгрунтовані, поскільки зазначеними постановами встановлено розміри державної та додаткової пенсій- в твердій грошовій сумі, що суперечить статтям 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими встановлено розміри державної та додаткової пенсій в як величини кратні мінімальної пенсії за віком. В даному випадку мають враховуватися засади пріорітетності Законів України над урядовими нормативними актами.
Не заслуговують на увагу і посилання в апеляційній скарзі, що згідно ч.3 ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, і не може бути застосований для розрахунку підвищення. За відсутності іншого законодавчо встановленого мінімального розміру пенсії за віком, слід виходити саме із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.
Решта доводів апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205 КАС України, колегія судів, -
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області задоволити частково.
Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2010 року скасувати і ухвалити нову постанову.
Позов задоволити частково. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо виплати ОСОБА_1, як інваліду 2 групи, потерпілому ЧАЕС 1 категорії додаткової пенсії у меншому розмірі ніж встановлено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов»язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 30.11.2009 р. з урахуванням вже проведених виплат.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий :
Судді :