Справа №1-66/11                                  Головуючий в 1 інстанції Квятковський М.С.

Категорія №11/0390/232/11                 Доповідач Борсук П.П.

                           АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                         -----------------------------------------------------------------

                                                          У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

           19  квітня 2011 року                                                    м. Луцьк

          Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді –Борсука П.П.,

суддів - Фідрі О М., Міліщука С.Л.,

при секретарі-Лінік Т.В.,

за участю прокурора –Смолюка Б.С.,

захисника –ОСОБА_2,

підсудного –ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на вирок Луцького міськрайонного суду  від 09 лютого 2011 року, яким ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, із вищою освітою, одружений, на утриманні одна малолітня дитина, працює менеджером з постачання ПП «Жашків-Хлібопродукт», раніше не судимий,  засуджений за ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на п’ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати матеріально - відповідальні посади на строк три роки.

 На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання призначеного за даним вироком, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично зявлятися для реєстрації в дану інспекцію.

Стягнуто із ОСОБА_3 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Контініум-Галичина»  сорок одну тисячу заподіяних збитків у справі.

Вироком вирішено долю речових доказів.           

Згідно вироку суду, ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що він працюючи начальником автозаправочної станції №13 м. Жашків Черкаської філії ТзОВ ТД «Контініум-Галичина», будучи матеріально-відповідальною особою,  в період часу з 01 липня до 06 листопада 2009 року привласнив кошти в сумі 115000 гривень за реалізацію паливно-мастильних матеріалів, які були йому ввірені та перебували у його віданні відповідно до своїх посадових обов’язків та договору про повну матеріальну відповідальність, чим спричинив збитки товариству в особливо великих розмірах.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, в своїй апеляції вказує на невідповідність призначеного ОСОБА_3 покарання ступеню тяжкості злочинів та особі засудженого, що призвело до призначення надто м’якого покарання. В обґрунтування зазначає, що судом не в повній мірі враховано, що засуджений вчинив особливо тяжкий злочин, безпідставно застосовано ст. 69 КК України.

Просить вирок суду скасувати та постановити новий, призначивши ОСОБА_3 за ч.5 ст. 191 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з позбавленням права займати матеріально-відповідальні посади на три роки та конфіскацією майна.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та доводи апеляції, міркування прокурора, який підтримав апеляцію, підсудного та його захисника, які просили апеляцію прокурора залишити без задоволення, а  вирок без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно з ч.3 ст. 299 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому суд зясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз’яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.

ОСОБА_3 обвинувачувався досудовим слідством і визнаний судом винним у привласненні належних ТзОВ ТД «Контініум-Галичина»коштів в сумі 115000 гривень.

Суд першої інстанції  кваліфікував дії підсудного за ч.5 ст.191 КК України, як привласнення майна, яке було ввірене та перебувало у його віданні, вчинене в особливо великих розмірах.

Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні визнав свою вину в інкримінованому йому злочині. Кваліфікацію його дій не оспорював.

Саме з цих підстав суд першої інстанції у відповідності з положеннями ч.3 ст.299 КПК України визнав  недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.

Однак, приймаючи таке рішення,  суд першої інстанції залишив поза увагою те, що відповідно до п.22.5 статті 22 Закону України від 22 травня 2003 року №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб», який набрав чинності 01 січня 2004 року, для кваліфікації злочинів сума неоподаткованого мінімуму доходів громадян встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону для відповідного року з урахуванням положень пункту 22.4 статті 22 зазначеного Закону. На момент вчинення ОСОБА_3 злочину податкова соціальна пільга становила 302,50 грн.

А як зазначено в п.4 примітки до ст.185 КК України, за ст.191 цього Кодексу в особливо великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Інкримінована ОСОБА_3 сума привласнення в розмірі 115000 грн., не перевищує в 600 і більше разів неоподаткованих мінімумів доходів громадян на момент вчинення злочину.

Окрім цього, під час досудового слідства ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину передбаченого ч.5 ст.191 КК України визнавав частково, фактично оспорюючи обвинувачення (а.с 118, 241).

          За таких обставин, суду слід було провести судове слідство у повному об’ємі і дослідити усі обставини справи, в тому числі і розмір заподіяної ОСОБА_3 шкоди та дати правову юридичну оцінку діянням останнього.

Апеляційна інстанція позбавлена у зв’язку з вище викладеним права вносити зміни у вирок. А тому, вирок суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд у зв’язку з порушенням кримінально-процесуального закону.

Під час судового розгляду, суду першої інстанції слід повно і всебічно дослідити зібрані у справі докази, дати правову юридичну оцінку діям ОСОБА_3 та постановити законне і обґрунтоване рішення.

У зв’язку із відсутністю підстав для постановлення нового вироку, апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення.

Виходячи з вищенаведеного керуючись ст. ст. 365, 366, 374 КПК України, колегія суддів, -

                                     ухвалила:

Апеляції помічника прокурора м. Луцька  задовольнити частково.

Вирок Луцького міськрайонного суду від 09 лютого 2011 року щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, в іншому складі суддів.

          Головуючий                                           П.П. Борсук

         Судді                                                       О.М. Фідря

                                                                          С.Л. Міліщук