Справа № 22-ц-2255/11 Головуючий у І інстанції Оладько С. І.
Категорія 56 Доповідач у 2 інстанції Сліпченко
УХВАЛА
Іменем України
29 березня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Лащенка В.Д.,
суддів Корзаченко І.Ф., Сліпченка О.І.,
при секретарі Білан К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 грудня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Ірпінської міської ради, Ірпінської міської держнотконтори, комунального підприємства Київської обласної ради «Ірпінське бюро технічної інвентаризації»про визнання частково недійсним документів, -
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2009 року позивачі звернулись із названим позовом, який обґрунтовували тим, що вони є власниками квартир у АДРЕСА_1
ОСОБА_1 придбав 30.11.2005 р. у ОСОБА_4 квартиру №3, а ОСОБА_2 володіє квартирою №2 на підставі договору довічного утримання від 12.01.2002 р.
Просили визнати частково недійсним договір купівлі-продажу квартири №1, який укладений між Ірпінським міськвиконкомом та ОСОБА_5 17.01.1991 р,, оскільки вважали, що вказаний договір укладено з порушенням діючого законодавства та відповідно визнати частково свідоцтво про праве на спадщину за законом та свідоцтво про право власності на ім’я ОСОБА_3
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 14 грудня 2010 року в задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянти просять скасувати рішення та ухвалити нове, яким задоволити позов, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі статтею 303 ЦПК України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише з формальних міркувань.
Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що договір купівлі-продажу 4\10 частин АДРЕСА_1 було укладений відповідно до вимог закону і права та законні інтереси позивачів даним договором не порушуються. Також оскільки відсутні підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 17.01.1991 р,, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що відсутні підстави для визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом та свідоцтва про право власності на житло, які були видані на ім’я ОСОБА_3 та не підлягають до задоволення позовні вимоги позивачів в частині визначення частки кожної квартири у АДРЕСА_1, оскільки не надано належних та допустимих доказів того, яку частку по відношенню до будинку мають квартири позивачів.
З таким висновком погоджується і судова колегія з таких міркувань.
Відповідно до ст. 224 ЦК України (в редакції 1963 р.) за договором купівлі-продажу продавець зобов’язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з вимогами ст. 227 ЦК України (в редакції 1963 р.) договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору.
Як встановлено судом першої інстанції, - договір купівлі-продажу від 17.01.1991 р. складений у письмовій формі, нотаріально-посвідчений, учасники договору не піднімали та не піднімають питання про визнання недійсною вказаного договору.
Посилання апелянтів на порушення сторонами при укладені спірно договору ст. 226 ЦК України (в редакції 19бЗ р.) як на підставу визнання його недійсним є безпідставним та таким, що суперечить діючому на час укладання вказаної угоди законодавству.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують
При таких обставинах судом першої інстанції повно і всебічно з’ясовані всі обставини справи, доказам дана належна правова оцінка, а постановлене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: