Справа № 1-66/11                                                            Головуючий у І інстанції Бондар В.М.

Провадження № 11/0390/265/11                                                  Доповідач Борсук П.П.                   

Категорія: ч. 2 ст. 185 КК України                                                                        

                                    АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                     --------------------------------------------------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

29 квітня 2011 року                                                                                     м. Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:          

головуючого –судді Борсука П.П.,

суддів –Хлапук Л.І., Міліщука С.Л.,

                    при секретарі: Лінік Т.В.,

з участю прокурора –Старчука В.М.,

підсудного –ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, та засудженого ОСОБА_1 на вирок Ковельського міськрайонного суду від 16 лютого 2011 року, яким

          ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець та житель АДРЕСА_1, з неповною середньою освітою, неодружений, непрацюючий, судимий: 1) 23.02.2000р. Ковельським міським судом за ч. 2  ст. 140 КК України на 2 роки позбавлення волі, з відстрочкою виконання вироку на 2 роки; 2) 23.07.2001р. Ковельським міським судом за ч. 2 ст. 141 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі; 3) 23.02.2005р. Ковельським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 187 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі; 4) 05.08.2009р. Галицьким районним судом м. Львова за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі, –

засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід залишено попередній –тримання під вартою. Постановлено строк відбування покарання рахувати з 22.11.2010 року.

Долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 81 КК України.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він повторно, таємно:           

- в один із днів в кінці жовтня 2010 року близько 12 години на привокзальному ринку у м. Ковелі ОСОБА_1, перебуваючи у торговому контейнері №951, викрав  балонову куртку належну ОСОБА_2, вартістю 210 грн.

- 30 жовтня 2010 року близько 13 години на привокзальному ринку у м. Ковелі, перебуваючи у торговому контейнері №149, викрав водяний електронасос належний ОСОБА_3, вартістю 200 грн.

- в один із днів на початку листопада 2010 року близько 15 години на центральному ринку у м. Ковелі, перебуваючи у торговому контейнері №348, викрав електричний шуруповерт належній ОСОБА_4, вартістю 480 грн.

-  8 листопада 2010 року близько 13 години на привокзальному ринку у м. Ковелі, перебуваючи у торговому контейнері №735, викрав чоловічі шкіряні туфлі належні ОСОБА_5, вартістю 240 грн.

- 8 листопада 2010 року близько 13 години 10 хвилин на привокзальному ринку у м. Ковелі, перебуваючи у торговому контейнері №953, викрав жіночі джинсові штани та ремінь з шкірозамінника належні ОСОБА_6, загальною вартістю 160 грн.

- в один із днів в середині листопада 2010 року близько 13 години, а потім 14 години на привокзальному ринку у м. Ковелі, викрав перебуваючи у торговому контейнері №283, дві пари жіночих чобіт належні ОСОБА_7, відповідно вартістю 265 і 235 грн.

- 16 листопада 2010 року близько 13 години на привокзальному ринку у м. Ковелі, перебуваючи в приміщенні магазину «Кераміка», викрав водозмішувач належний ОСОБА_8 та ОСОБА_9, вартістю 150 грн.

- 16 листопада 2010 року близько 15 години, перебуваючи в приміщенні магазину «Інструмент-сервіс», що на вул.. Незалежності, 129 у м. Ковелі, викрав диск для нарізання армобетону належний ОСОБА_10, вартістю 400 грн.

- в період з 16 по 22 листопада 2010 року близько 17 години перебуваючи в універмазі, що на  вул. Незалежності, 130, у м. Ковелі, викрав настільний годинник належний ОСОБА_11, вартістю 130 грн.

- 20 листопада 2010 року близько 11 години перебуваючи в приміщенні магазину «Онікс», що на вул. Незалежності, 170, у м. Ковелі, викрав котушку з переносним електричним подовжувачем, вартістю 280 грн.

У поданій апеляції прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок суду скасувати у зв’язку з м’якістю призначеного ОСОБА_1 покарання. Посилається на неврахування судом при визначенні строку покарання попередніх судимостей засудженого та обставин, що обтяжують його покарання. Просить призначити ОСОБА_1 п’ять років позбавлення волі.

Засуджений ОСОБА_1 у поданій ним апеляції наводить доводи про суворість призначеного йому покарання, вказує на неврахування судом явки з повинною, визнання вини та щирого каяття у скоєних злочинах, відшкодування завданих збитків та відсутності претензій у потерпілих. Просить призначити більш м’яке покарання.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляцію та заперечив доводи апеляції засудженого, пояснення засудженого, який підтримав свою апеляцію та заперечив доводи апеляції прокурора, дослідивши матеріали кримінальної справи за доводами апеляцій, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляції прокурора та засудженого задоволенню не підлягають з таких підстав.          

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні повторних таємних крадіжок чужого майна та кваліфікація таких його дій за ч. 2 ст. 185 КК України, є правильною і в апеляціях не оспорюється.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_1 урахував характер і тяжкість вчиненого ним злочинів, особу засудженого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, посередньо характеризується, працездатний, але не працює. Врахував в тому числі й ті обставини, про які засуджений зазначає у поданій апеляції, зокрема, з’явлення із зізнанням у правоохоронні органи, щире каяття у вчинених злочинах, добровільне відшкодування завданих збитків. Такі обставини суд відніс до тих, що пом’якшують покарання винного.

Суд у вироку навів мотиви необхідності призначення ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 неодноразово засуджувався за умисні злочини, за які відбував покарання вигляді позбавлення волі. Востаннє він був звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання у серпні 2010 року, проте на шлях виправлення не став, і в жовтні –листопаді цього ж року вчинив одинадцять крадіжок чужого майна, за які засуджений оскаржуваним вироком.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано призначив ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі та визначив його строк в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України.

Доводи прокурора про необхідність призначення ОСОБА_1 максимального строку позбавлення волі, визначеного санкцією закону, за яким його засуджено, непереконливі.

З урахуванням обставин, що пом’якшують покарання винного, та думки  потерпілих, які просили суворо його не карати, суд справедливо визначив ОСОБА_1 за вчинені ним злочинні дії два роки шість місяців позбавлення волі.

Колегія суддів вважає призначене ОСОБА_1 покарання необхідним і достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів та не вбачає підстав для скасування вироку за м’якістю призначеного покарання, як про це ставить питання прокурор, і для зміни вироку з пом’якшенням покарання, як про це просить засуджений.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

          Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції та засудженого залишити без задоволення, а вирок Ковельського міськрайонного суду від 16 лютого 2011 року щодо ОСОБА_1 -  без зміни,  

Головуючий          

Судді