УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

                  Справа № 22-ц-22211/11                    

    Справа № 22ц – 22211\11                                      Головуючий  у першій

Категорія №  27 (1У)                                           інстанції – Ваврушаак Н.М.                             

                                                                              Доповідач – Барильська А.П.

                                                Р І Ш Е Н Н Я

                                      І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

31 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :

головуючого: судді  Барильської А.П.,

суддів: Ляховської І.Є., Карнаух В.В.,

при секретарі: Бадалян Н.О.,

за участю: відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі  цивільну справу  за апеляційною скаргою  ОСОБА_3    на  рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 06 грудня 2010 року  за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення  боргу за договором позики, -

                                       В С Т А Н О В И Л А :          

          У липні 2010 року  ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до  ОСОБА_2 про стягнення  боргу за договором позики, який в подальшому уточнив та просив суд стягнути з відповідача на його користь  суму боргу в розмірі 4000 грн. та пеню у розмірі  103600грн. згідно розписки, а також стягнути з відповідача на його користь витрати, пов’язані з оплатою судового збору у розмірі 1036 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн..

Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 06 грудня 2010 року  позов  задоволено частково. Стягнуто з  ОСОБА_2 на користь позивача  заборгованість в сумі 4500 грн.,  судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.. В іншій частині  позову відмовлено.

         В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_3  просить  скасувати рішення суду в частині  стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов’язання та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити зменшенні в односторонньому добровільному порядку позовні вимоги у розмірі 11000грн. за період з 01 квітня по 31 грудня 2010 року.; стягнути з відповідача судовий збір в сумі 55 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в суді апеляційної інстанції в сумі 120 грн.   Вважає, що судом при ухваленні рішення порушені норми матеріального та процесуального права. Зокрема, суд безпідставно зменшив розмір пені, оскільки відповідач є працездатним, йому на праві власності належить два підприємства. Розмір пені встановлено за погодженням сторін, про що свідчить підпис відповідача у розписці.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів

апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно розписки від 13 березня 2010 року, відповідач ОСОБА_2 взяв в борг у позивача ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі  4000 грн.,  які зобов’язався повернути у строк до 01 квітня 2010 року. У разі несвоєчасного виконання зобов’язання відповідач зобов’язався сплатити позивачу 10% пені від суми боргу за кожен день прострочки платежу.

Однак, суму боргу відповідач не повернув.  

У зв’язку з чим, суд першої інстанції правильно стягнув з відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі 4000 гривень.

          Вирішуючи питання щодо стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем зобов’язання, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з доведеності факту несвоєчасного повернення відповідачем боргу та наявності у зв’язку з цим підстав для стягнення пені.

Ухвалюючи рішення про зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд першої інстанції правильно виходив з того, що  передбачена умовами розписки між сторонами договірна санкція за своєю правовою природою є неустойкою, розмір якої значно перевищує розмір основного боргу, однак, зменшивши її розмір, згідно положень  ч.3 ст. 551 ЦК України, до 500 грн., суд першої інстанції не взяв до уваги, що сума основного боргу складає 4000 грн., що відповідач у передбачений договором строк не виконав взяте на себе зобов’язання і на момент ухвалення рішення зобов’язання не виконано.

У зв’язку з чим, колегія суддів вважає, з урахуванням викладених вище обставин, збільшити розмір пені з 500 грн. до 4000 грн., змінивши в цій частині рішення суду на підставі п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України.

На підставі ст. 88 ЦПК України, у зв’язку з частковим задоволенням апеляційної скарги позивача  з відповідача на його користь, пропорційно задоволеним вимогам, підлягають стягненню витрати на оплату судового збору в сумі 17.49 грн. та витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. в суді апеляційної інстанції,

Керуючись ст.ст.  303, 307, п.4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313-314, 316  ЦПК України, колегія суддів, -

                                                   В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу  ОСОБА_3 задовольнити частково.

 Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 06 грудня 2010 року  змінити в частині розміру заборгованості, стягнутої з  ОСОБА_2 на користь   ОСОБА_3, збільшивши цей розмір з  4500 грн. до 8000грн..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 17.50 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

           Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку  протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: