УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-22270/11
Справа № 22ц-22270/11 Головуючий в і -й інстанції
Категорія -26 ( 1У ) Тимошенко Т.І.
Доповідач Барильська А.П.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Барильської А.П.,
суддів: Карнаух В.В., Ляховської І.Є.,
при секретарі: Бадалян Н.О.,
за участю: позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, представника відповідача – Бершадської Людмили Станіславівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 25 листопада 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, третя особа відкрите акціонерне товариство «Суха Балка», про перерахунок страхових виплат та стягнення недоплати, -
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» ( надалі – ВАТ «Суха Балка»), відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі – Відділення Фонду), про перерахунок страхових виплат та стягнення недоплати. В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та остаточно просив суд стягнути з відповідача Відділення Фонду його користь недоплату сум щомісячних страхових виплат у зв’язку із відшкодуванням шкоди, заподіяної здоров’ю за період з 12.04.2004 року по 01.06.2007 року у розмірі 26 575грн.67коп. та зобов’язати Відділення Фонду здійснювати щомісячні страхові виплати у розмірі 1696.12 грн., починаючи з 01.06.2007 року з подальшим перерахуванням відповідно до чинного законодавства.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 03 квітня 2009 року позовні вимоги до ВАТ «Суха Балка» про перерахунок сум відшкодування шкоди, стягнення заборгованості і компенсації за несвоєчасне відшкодування шкоди залишені без розгляду.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 25 листопада 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з Відділення Фонду на користь позивача недоплату сум щомісячних страхових виплат у зв’язку із відшкодуванням шкоди, заподіяної здоров’ю у розмірі 26575.67 грн. Зобов’язано Відділення Фонду здійснювати на користь позивача щомісячні страхові виплати у зв’язку із відшкодуванням шкоди, заподіяної здоров’ю у розмірі 1696.12 грн., починаючи з 01.06.2007 року, з подальшим перерахунком згідно до чинного законодавства. Стягнуто з відповідача на користь держави витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи в сумі 1.50 грн.
В апеляційній скарзі Відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, змінюючи розмір щомісячних виплат, суд не перевірив чи відбулося фактичне підвищення заробітної плати по підприємству, не витребував відомості про нарахування і отримання заробітної плати за професією позивача за оспорюваний період, судом не дана належна правова оцінка економічному обґрунтуванню застосування або незастосування спірних коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та окладів: 2.0 – з 01 липня 1994 року та 2.5 – з 01.01.1996 року, судом не застосовано строку позовної давності, що призвело до неправильного вирішення спору.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що позивач працював на шахті імені «Фрунзе», правонаступником якого є ВАТ «Суха Балка» у шкідливих умовах праці. Висновком МСЕК від 01 квітня 1991 року позивачу встановлено 25% втрати професійної працездатності. Висновком МСЕК від 11 січня 1993 року позивачу повторно встановлено 50% втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності. Висновком МСЕК від 29.01.2001 року позивачу встановлено 60 % втрати професійної працездатності; висновком МСЕК від 08.01.2003 року - 60 % втрати професійної працездатності, безстроково.
З 01.02.1994 року підприємством визначені позивачу щомісячні суми відшкодування шкоди у розмірі 1145190 крб., виходячи із середнього заробітку за січень-квітень 1992 року у сумі 8175 крб, відкорегованого на коефіцієнти підвищення тарифних ставок, посадових окладів на підприємстві.
В подальшому ВАТ “Суха Балка” проводило коригування сум відшкодування шкоди на коефіцієнти фактичного підвищення середньої заробітної плати за професією позивача.
На момент передачі особової справи позивача до Відділення Фонду сума страхової виплати склала 150 грн. і була перерахована Відділенням Фонду відповідно до вимог Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам ( членам їх сімей), затвердженого Постановою правління ФСС НВ України № 83 зі змінами та доповненнями) та постанов правління Фонду : з 01.03.2002 року – на коефіцієнт 1.193; з 01.03.2003 року – на коефіцієнт 1.182; з 01.03.2004 року – на коефіцієнт 1.152; з 01.03.2005 року – на коефіцієнт 1.238; з 01.03.2006 року – на коефіцієнт 1.203; з 01.03.2007 року – на коефіцієнт 1.183; та складала з 01 квітня 2001 року 150 грн.; з 01 березня 2002 року – 178.95 грн.; з 01 березня 2003 року – 211.52 грн.; з листопада 2003 року – 341.12 грн., з 01 березня 2004 року – 392.97 грн.; з 01 березня 2005 року – 486.50 грн.; з 01 березня 2006 року – 585.26 грн.; з 01 березня 2007 року – 692.36 грн..
Спір виник з приводу невірного застосування підприємством коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та посадових окладів з 01.07.1994 року до сум відшкодування шкоди, у зв’язку з чим в подальшому підприємством невірно передано відомості відділенню Фонду щодо розміру суми відшкодування шкоди позивачу станом на 01.04.2001 року.
Задовольняючи частково позов в частині стягнення заборгованості по щомісячним страховим виплатам за період з 12.06.2004 року по 01.06.2007 року, суд першої інстанції виходив з того, що адміністрацією третьої особи невірно коригувалися суми відшкодування шкоди. Після передачі особової справи позивача Відділенню Фонду, останнє також неправильно виплачувало позивачеві страхові суми.
Проте, з такими висновками суду погодитися не можна виходячи із наступного.
Відповідно до п.28 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 472 від 23.06.1993 року в редакції зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 492 від 18.07.1994 року, що діяла до 03.10.1997 року, перерахування розміру відшкодування шкоди (втраченого заробітку, витрат на соціальну і медичну допомогу) проводиться у разі підвищення тарифних ставок (окладів) працівників госпрозрахункових підприємств, а також заробітної плати відповідно до колективного договору.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність перерахунку призначених позивачеві підприємством сум відшкодування шкоди, починаючи з 01.07.1994 року по 01.04.2001 року на коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів): 2.0- з 01.07.1994р., 2.0- з 01.10.1994р., 3.0 – з 01.02.1995 року; 2.5 – з 01.01.1996 року; 1.5- з 01.07.1996р., 1,15 - з 01.07.1997 року, при цьому не звернувши уваги на доводи представника відповідача про те, що після введення договірної заробітної плати ідеального підвищення тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві фактично не проводилось у зв’язку з тим, що при підвищенні тарифних ставок змінювалася структура заробітної плати.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 449 від 04.07.1994 року та наказу по підприємству № 543 від 29.07.1994 року на підприємстві з 01.07.1994 року тарифні ставки та посадові оклади збільшені у 2 рази у зв’язку зі зміною структури заробітної плати та без збільшення заробітної плати працюючих.
З 01.01.1996 року згідно спільної постанови адміністрації і профспілкових комітетів ВАТ «Суха Балка»» від 28.12.1995 року №1982 на підприємстві з 01.01.1996 року збільшені тарифні ставки та посадові оклади у 2.5 рази за рахунок перегляду структури заробітної плати, при цьому до щомісячних виплат відшкодування шкоди здоров’ю застосований коефіцієнт фактичного підвищення заробітної плати - 1.25, оскільки заробітна плата на підприємстві, у тому числі за професією позивача, збільшилася саме на зазначений коефіцієнт.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до спільної постанови Кабінету Міністрів України № 720 від 20.10.1994 року та наказу № 758 від 25.10.1994 року суми відшкодування шкоди позивачу збільшені з 01.10.1994 р. на коефіцієнт фактичного збільшення заробітної плати -2.
З 01.02.1995 року щомісячні виплати позивачу згідно наказу № 191 від 28.02.1995 року збільшені на коефіцієнт фактичного збільшення заробітної плати – 3.
З 01.01.1996 року позивачу суми відшкодування шкоди збільшені на коефіцієнт фактичного збільшення заробітної плати – 1.25.
Згідно наказу № 462 від 28.06.1996 року з 01.07.1996 року суми відшкодування шкоди позивачу збільшені на коефіцієнт фактичного збільшення заробітної плати- 1.5.
З 01.07.1997 року підприємством «ВАТ «Суха Балка» суми відшкодування шкоди позивачу збільшені на коефіцієнт фактичного збільшення заробітної плати - 1.15.
Таким чином, підприємство ВАТ «Суха Балка» перерахувало щомісячні виплати відшкодування шкоди позивача за оспорюваний період на вказані вище коефіцієнти фактичного підвищення заробітної плати, оскільки заробітна плата на підприємстві, у тому числі за професією позивача, збільшилася саме на зазначені коефіцієнти.
Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для перерахунку суми відшкодування шкоди позивачеві у зв’язку з ушкодженням здоров’я, починаючи з 01.07.1994 року.
Беручи до уваги, що на час передачі особової справи до Відділення Фонду ВАТ «Суха Балка» правильно визначив розмір щомісячних сум відшкодування шкоди позивача, у суду першої інстанції не було правових підстав для перерахунку страхових виплат, починаючи з 01 квітня 2001 року, та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за період з 12.06.2004 року по 01.06.2007 року в сумі 26 575.67 грн. та визначення розміру щомісячних страхових виплат в сумі 1696.12 грн., починаючи з 01.06.2007 року.
У зв’язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення, відповідно до вимог ч.1 п. 3 ст. 309 ЦПК України, про відмову в задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, п.п.3,4 ст. 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 25 листопада 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, третя особа відкрите акціонерне товариство «Суха Балка», про перерахунок страхових виплат та стягнення недоплати відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: