П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

02.03.2011 Справа №2-а-3118/11

Тернопільський міськрайонний суд  Тернопільської області в складі:

                                                            головуючого-судді                                   Базан Л.Т.

                               при секретарі                                         Сеник В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління ДАІ УМВС України в Тернопільській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

          Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління ДАІ УМВС України в Тернопільській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ВО1№031345 від 15 січня 2011 року, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

          Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що при притягненні його до адміністративної відповідальності не враховано всі обставини справи, його пояснень. Вказує, що 27.12.2010 року вимог ПДР України він не порушував, так як несправність лампи лівої фари в режимі ближнього світла виникла у процесі руху автомобіля, тому він рухався до гаража, не створюючи аварійної ситуації.  Тому просить визнати дій інспектора а/п ВДАІ Тернопільського району Никитюка В.М. неправомірними, а постанову про накладення адміністративного стягнення скасувати.

          У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у адміністративному позові.

          Представник відповідача УДАІ УМВС України в Тернопільській області у судовому засіданні позов не визнав, заперечив проти нього та пояснив, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог Правил дорожнього руху України за ч.1 ст.121 КУпАП і не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови, просить відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази та враховуючи норми чинного законодавства, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВО1№031345 від 15 січня 2011 року інспектором ВДАІ Тернопільського району Никитюком В.М. встановлено, що ОСОБА_1 27.12.2010 року о 19.10 год. по вул. Бережанська у м. Тернополі керував транспортним засобом марки «Мерседес Бенц», номерний знак «НОМЕР_1», в якому не горіла лампа лівої фари в режимі ближнього світла, внаслідок чого на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 340 грн. за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП.   

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВО1 №077456 від 27.12.2010 року, ОСОБА_1 27.12.2010 року о 19.10 год. по вул. Бережанська у м. Тернополі керував транспортним засобом марки «Мерседес Бенц», номерний знак «НОМЕР_1», в якому не горіла лампа лівої фари в режимі ближнього світла, чим порушив вимоги п. 31.4.3 (в) ПДР України.

У відповідності до п. 31.4 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р., забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності технічних несправностей, зокрема згідно п.п. 31.4.3 (в) –не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.

Згідно ч. 1 ст. 121 КУпАП, до адміністративної відповідальності притягуються водії транспортних засобів за керування транспортними засобами, що мають технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація їх забороняється.

Так, відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно вимог ст.ст. 33, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення та накладенні стягнення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч. 1. ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Як встановлено судом, вчинене позивачем адмінправопорушення зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВО1№077456 від 27.12.2010 року. У графі даного протоколу «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності»ОСОБА_1 зазначив, що лампочка лівої фари згоріла по дорозі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 не заперечив, що 27.12.2010 року керував транспортним засобом, у якого не горіла лампа лівої фари в режимі ближнього світла. Одночасно вказує, що дана несправність виникла у процесі руху автомобіля, запасної лампи у нього не було, щоб замінити, тому він рухався до гаражу, відстань до якого становила 5 км.

Таким чином, як вбачається з аналізованих доказів, факт порушення позивачем ПДР України зафіксовано у протоколі про адмінправопорушення, а також визнано самим позивачем у судовому засіданні.

Разом з тим, посилання позивача про те, що він рухався із технічними несправностями автомобіля до місця ремонту, суд оцінює критично, вважає їх непереконливими, непослідовними та такими, що спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення, оскільки у відповідності до вимог п. 31.5 ПДР України у такому випадку водій повинен дотримуватись запобіжних заходів з виконанням п. 9.9 ПДР України та рухатись якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, чого у судовому засіданні не встановлено.

З врахуванням наведеного, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання, що у діях позивача наявний склад правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КУпАП, а тому постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ВО1№031345 від 15 січня 2011 року винесена у відповідності до вимог чинного законодавства та підстави для її скасування відсутні.

          Також суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в частині визнання дій інспектора а/п ВДАІ Тернопільського району Никитюка В.М. неправомірними, оскільки в процесі розгляду справи судом не здобуто доказів на підтвердження викладених у позові обставин щодо неправомірності дій вказаної посадової особи.

Таким чином, у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

          На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 11, 70, 71, 159-163 КАС України, ст.ст. 287-289, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністратвиного позову ОСОБА_1 до управління ДАІ УМВС України в Тернопільській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ВО1№031345 від 15 січня 2011 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. – відмовити.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяЛ. Т. Базан