Справа № 22-а-313/11  01.02.2011  01.02.2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22а- 313/11                                                                                                            Суддя першої інстанції:Чернієнко С.А.  

Категорія 86                                                                                                    Суддя-доповідач апеляційного суду: Яворська Ж.М.

П О С Т А Н О В А

Іменем         України

01 лютого 2011 року   колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

                                         головуючого:  Базовкіної Т.М.,

                                         суддів:             Колосовського С.Ю.,

                                                                  Яворської Ж.М.,

при  секретарі судового засідання:        Величковській В.С.,

без участі сторін  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві  в письмовому провадженні справу

                                                           за апеляційною  скаргою   

        управління праці та соціального захисту  населення  виконавчого комітету Очаківської  міської ради Миколаївської області

на постанову Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області  від  09 червня  2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення  виконкому  Очаківської міської ради Миколаївської області  про  зобов’язання здійснити виплату грошової допомоги,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2008 року ОСОБА_2. звернулася до Управління праці та соціального захисту населення  виконкому Очаківської міської ради Миколаївської області (далі – Управління) з позовом про  зобов’язання здійснити виплату грошової допомоги.

В обґрунтування своїх вимог позивачка вказувала, що відповідно до ст.ст. 12,13.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» вона як учасник війни має право на  одержання одноразової грошової допомоги в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Посилаючись на те, що за 2005-2007 роки їй було виплачено 155 грн. із цієї суми, а решта коштів у розмірі 3148 грн.18 коп. до цього часу не виплачена, позивачка просила зобов’язати Управління  здійснити доплату недоодержаної суми щорічної грошової допомоги як учасника війни 946 грн. за 2005 р., 1027 грн. за 2006 р. та 1175 грн.18 коп. за 2007 р.

Постановою Очаківського міськрайонного суду  Миколаївської області  від  09 червня  2008 року  позов  ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі. Постановлено: зобов’язати Управління здійснити доплату ОСОБА_2 в рахунок неодержаної  щорічної разової грошової допомоги учасникам війни, передбачених ч.5 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в сумі 3148 грн.18 коп.

В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просить постанову скасувати і ухвалити нову  про відмову у задоволенні позову.

ОСОБА_2 відповідно до наданих заперечень просила у задоволенні даної скарги відмовити, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

     Заслухавши доповідь судді,  дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги,  колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню  з наступних підстав.

      З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що ОСОБА_2 є  учасником війни (а.с.4) і відповідно до вимог  ч.5 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на щорічне отримання до 5 травня  разової грошової допомоги у розмірі  трьох мінімальних  пенсій за віком.

      За 2005 - 2007 роки  Управлінням  позивачці  виплачено таку грошову допомогу у розмірі 155 грн.

      Вирішуючи спір та задовольняючи позов в частині стягнення одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2005- 2007 роки, суд виходив з розміру мінімальної пенсії за віком, що встановлювався Законом України на відповідний рік, за  такого відмова відповідача у виплаті належних  позивачці  сум є незаконною.

      Між тим з таким висновком  суду погодитися не можна.

      Так, ч. 5 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, встановлено, що щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

      Однак, як встановлено судом першої  інстанцій, у 2005, 2006 роках позивачка отримала щорічну разову грошову допомогу відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 50 грн. з врахуванням обмежень, встановлених ст.34 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та ст.30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" відповідно. Зазначені норми Законів були чинними протягом 2005 - 2006 років та Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України, не визнавались.

      У 2007 році позивачка отримала щорічну разову грошову допомогу у розмірі 55 грн. з врахуванням обмежень, встановлених ст. 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

      Посилання суду на Рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 р. №1-29/2007, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію частини 5 статей 12, 13, 14 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги є помилковим, оскільки це рішення прийнято після закінчення строку сплати допомоги. На час виплати до 5 травня щорічної разової грошової допомоги  у 2007 р. відповідач діяв відповідно до чинного законодавства. Положення ст. 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України зазначеного рішення, яке не має зворотної дії в часі, тому у суб’єкта владних повноважень після його прийняття не виникло додаткових зобов’язань щодо перерахунку щорічної разової грошової допомоги.

     Відповідно до ч.2ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

     Отже, за наявності декількох законів, норми яких по різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону у часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

     Оскільки позивачеві допомога була виплачена до 5 травня, то на момент здійснення виплат відповідач діяв законно.

     Таким чином, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про порушення прав позивача при сплаті щорічної разової грошової допомоги в зазначені роки.

      З врахуванням викладеного, дане рішення,  на підставі п. 4 ч.1 ст.202 КАС України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195,198,202,205,207 КАС України, колегія суддів

                                                       П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Очаківської міської ради Миколаївської області   задовольнити.   

Постанову Очаківського міськрайонного суду  Миколаївської області  від 09 червня  2008 року   скасувати  та  ухвалити  нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення  виконкому  Очаківської міської ради Миколаївської області  про  зобов’язання здійснити виплату грошової допомоги  відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку  протягом двадцяти  днів.

Головуючий

Судді