Справа №   22ц/1290/1385/11  

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2011 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого:  Борисова Є.А.

                     суддів: Кравченко Н.В., Пригорнєвої Л.І.

                       при секретарі: Вербицькому І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Алчевського міського суду Луганської області від 17 грудня 2010року за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини.  

                        ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила визначити місцем проживання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з нею за адресою АДРЕСА_1, оскільки відповідач не працює та не має ніякого заробітку, притягувався до кримінальної відповідальності, зловживає спиртними напоями. Дитина маленька і потребує материнського догляду. Вона - ОСОБА_1 - проживає у трикімнатній квартирі разом зі своєю матір'ю, неофіційно влаштувалася на роботу, має можливість і бажання виховувати сина. Натомість відповідач ОСОБА_2 мешкає в однокімнатній квартирі, веде аморальний спосіб життя, що може зашкодити розвитку дитини.

            ОСОБА_2 позов не визнав та звернувся із зустрічним позовом, посилаючись на те, що  позивач за первісним позовом  ОСОБА_1 у червні 2009р. виїхала за кордон, сина залишила йому, і з зазначеного часу дитина постійно проживає з ним, знаходиться на його утриманні. Він офіційно працює в ДП «Луганський облавтодор» Філія «Перевальський райатодор», де отримує заробітну плату. При необхідності йому допомагають його сестри. Житлово-побудові умови у нього гарні, він з сином проживає у відремонтованій однокімнатній квартирі з усіма зручностями, а тому просить визначити місцем проживання сина ОСОБА_3 з ним за адресою: АДРЕСА_2. Мати у вихованні дитини участі не приймає, епізодично спілкується з сином, він не перешкоджає їх зустрічам, але ці зустрічі не мають визначального характеру для виховання дитини.

            Рішенням Алчевського міського суду Луганської області від 17 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 були залишені без задоволення за їх необґрунтованістю, а зустрічний позов ОСОБА_2 був задоволений і місцем проживання малолітньої дитини – ОСОБА_3 було визначене разом з батьком за адресою м. Алчевськ. АДРЕСА_2 .

            В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, а у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовити. При цьому посилається на те, що суд першої інстанції при ухваленні рішення порушив норми матеріального і процесуального права, неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, а також зробив висновки, які не відповідають обставинам справи.

            В судове засідання апеляційної інстанції апелянт ОСОБА_1 не з’явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.        

            ОСОБА_2 та представник третьої особи у справі – органу опіки та піклування, в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнали, просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.

            Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

            Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

            Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

  Судом першої інстанції було встановлено, сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах, мають спільну дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на даний час проживають окремо. Фактично з моменту народження і до останнього часу дитина постійно проживає з батьком за адресою АДРЕСА_2. Батько дитини – ОСОБА_2 має постійну офіційну роботу, спиртними напоями або наркотичними засобами не зловживає, належним чином ставиться до своїх батьківських обов’язків, створює належні умови для нормального розвитку дитини.

   Натомість ОСОБА_1 постійної роботи не має, виїздить за кордон на заробітки на тривалий час, будь-яких доказів відносно того, що вона не має можливості працевлаштуватись за місцем проживання суду не надала, як не надала доказів на підтвердження того, що вона має постійний самостійний дохід.

   З урахуванням зазначених обставин, а також висновку Органу опіки та піклування, згідно з яким залишення дитини з батьком є доцільним, суд першої інстанції на підставі положень ст.161 СК України дійшов вірного висновку стосовно того, що визначення місця проживання малолітньої дитини разом з батьком відповідає її інтересам і обґрунтовано задовольнив зустрічний позов ОСОБА_2, залишивши без задоволення первісний позов ОСОБА_1

   Доводи апеляційної скарги стосовно того, що ОСОБА_2 веде аморальний спосіб життя, не піклується про дитину і перешкоджає апелянту у спілкуванні з сином не можуть бути взяті до уваги, оскільки не підтверджуються жодними доказами.

  В той же час з наданих суду апеляційної інстанції представником органу опіки та піклування витягу з протоколу №1 засідання комісії з питань захисту прав дитини від 10.01.2011 року, а також характеристики на малолітнього ОСОБА_3, що надана комунальним закладом «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу № 11 «Світлячок» вбачається, що спору між батьками стосовно участі у вихованні дитини на даний час не існує, дитина відвідує дошкільний навчальний заклад, рівень її фізичного та психічного  розвитку відповідає віку.      

  Судова колегія вважає, що рішення суду відповідає вимогам закону,  доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для зміни чи  скасування рішення суду.                                                                             

            Керуючись  ст.ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати,-

                                                   У Х В А Л И Л А:

            Апеляційну скаргу   ОСОБА_1 відхилити.

            Рішення  Алчевського міського суду Луганської області від 17 грудня 2010 року залишити без змін.

            Ця ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після її проголошення.

Головуючий:

Судді: