Справа № 22ц/1290/2395/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганскої області в складі:
головуючого- Борисова Є.А.
суддів: Кравченко Н.В., Пригорнєвої Л.І.
при секретарі: Вербицькім І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську справу за апеляційною скаргою Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» на рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 25 лютого 2011 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» про зобов’язання вчинити певні дії та за зустрічним позовом Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з тепло забезпечення.
в с т а н о в и л а:
Позивачі звернулися до суду з вищевказаним позовом, який ними був уточнений та доповнений і в якому просили зобов'язати відповідача- ЛМКП "Теплокомуненерго" здійснити наступне: виключити з особового рахунку № НОМЕР_1, відкритого на ім'я ОСОБА_2, інформацію про наявність заборгованості за послуги централізованого опалення і гарячого водопостачання ( далі по тексту ЦО і ГВП) з 27.05.2009р. та припинити нарахування оплати за послуги ЦО і ГВП по квартирі за адресою: АДРЕСА_1, з 27.05.2009р., а також закрити особовий рахунок № НОМЕР_1, відкритий на ім'я ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1. В обґрунтування своїх позовних вимог посилались на те, що вони є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1. і у зв'язку з незадовільним станом послуг з теплозабезпечення, які надавалися відповідачем, вони (позивачі), користуючись своїми правами споживачів і конституційними правами, 28.04.2009р. відключили свою квартиру від системи централізованого опалення та гарячого водопостачання і встановили в помешканні систему індивідуального опалення, про що склали акт із сусідами, які не заперечували проти цього. 27.05.2009р. балансоутримувач будинку, в якому знаходиться їх квартира,- ПП «Теплоремонт» склав акт огляду, в якому вказано, що в їх (позивачів) квартирі відсутнє централізоване опалення. Після цього вони звернулися до відповідача з проханням не нараховувати їм оплату за опалення. Проте, відповідач продовжував нараховувати їм оплату за свої послуги, які вони не споживали і не споживають.
ЛМКП «Теплокомуненерго" в свою чергу звернулося до суду із зустрічним позовом, в якому просить стягнути з позивачів за первісним позовом заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01.01.1999р. по 01.08.2000р. та з 01.08.2008р. по 01.06.2010р. в розмірі 2138,48 грн., мотивуючи тим, що мешкаючи в квартирі за адресою АДРЕСА_1, позивачі за первісним позовом споживали послуги с теплопостачання, проте плату за них повністю не проводили, внаслідок чого утворилась вказана заборгованість,
Рішенням Артемівського районного суду м. Луганська первісні позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були задоволені частково, а саме ЛМКП «Теплокомуненерго» було зобов’язане виключити з особового рахунку № НОМЕР_1, відкритого на ім’я ОСОБА_2 інформацію про наявність заборгованості за послуги ЦО та ГВП з 27.05.2009 року, а також припинити нарахування оплати за послуги ЦО та ГВП по квартирі за адресою АДРЕСА_1 з 27.05.2009 року та закрити особовий рахунок № НОМЕР_1, відкритий на ім’я ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1. В решті позовні вимоги первісних позивачів були залишені без задоволення у зв’язку з необгрунтоварністю. Зустрічний позов ЛМКП «Теплокомуненерго» був також задоволений частково, а саме з позивачів за первісним позовом стягнуто на користь тепплозабезпечуючого підприємства заборгованість за період з 01.01.2008 року по 27.05.2009 року в розмірі по 36,98грн. з кожного та судові витрати в розмірі 1,40грн. з кожного. В решті зустрічні позовні вимоги ЛМКП «Теплокомуненерго» були залишені без задоволення у зв’язку з іх необґрунтованістю.
Крім того, суд стягнув з ЛМКП «Теплокомуненерго» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 113,8грн., а на користь держави – 25,5 грн.
На зазначене рішення від ЛМКП «Теплокомуненерго» надійшла апеляційна скарга , в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні первісних позовних вимог у повному обсязі і про повне задоволення зустрічних вимог щодо стягнення заборгованості по оплаті послуг. При цьому апелянт посилається на порушення судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Заслухавши доповідача, представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції-зміні. До таких висновків судова колегія дійшла виходячи з наступного.
Судом першої інстанції було встановлено, що позивачі за первісним позовом з жовтня 1994 року є співвласниками в рівних частках квартири АДРЕСА_1 і до вересня 2009 року споживали послуги з теплозабезпечення, виробником яких є ЛМКП «Теплокомуненерго». Відповідно позивачі за первісним позовом повинні здійснювати оплату отриманих коштів зазначеному підприємству.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи і не заперечуються сторонами.
Також судом було встановлено, у березні 2009 року позивачі за первісним позовом самовільно від’єднали свою квартиру від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання у зв’язку з облаштуванням автономного опалення і 27.05.2009 року факт самовільного відключення від мереж ЦО та ГВП було зафіксовано працівниками приватного підприємства «Теплоремонт» , яке є балансоутримувачем будинку, в якому знаходиться квартира. Після встановлення автономного опалення позивач ОСОБА_1 звернувся до УЖКГ Луганської міської ради із письмовою заявою про надання дозволу на відключення квартири від ЦО та ГВП, але в цьому йому було відмовлено і відмова в судовому порядку була визнана правомірною (а.с. 10, 24-25, 78,80).
Зобов’язуючи ЛМКП «Теплокомуненерго» виключити з особового рахунку інформацію про наявність заборгованості по оплаті послуг ЦО та ГВП, припинити нарахування оплати за вказані послуги по квартирі за адресою АДРЕСА_1 з 27.05.2009 року та взагалі закрити особовий рахунок за вказаною адресою, суд першої інстанції виходив з того що з зазначеної дати позивачі за первісним позовом скористалися своїм правом на вільний вибір продукції, відмовилися від послуг ЛМКП «Теплокомуненерго» і фактично не споживають послуги, які надає вказане підприємство, а тому дії ЛМКП «Теплокомуненерго» по нарахуванню оплати за послуги з теплопостачання, які фактично не споживаються , є неправомірними.
Проте з такими висновками суду погодитись не можна з огляду на наступне.
Приписи ст.41 Конституції України, ч.5 ст.319, ч.2 ст.383 ЦК України передбачають, що власники квартир можуть на свій розсуд здійснювати зміни у квартирі, якщо ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Згідно до п.п.24,25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005р. N 630 (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1268 від 31.10.2007) (надалі Правила), споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, що здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
За приписами п.26 зазначених Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опаленні, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.
На виконання п.25 Правил наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005р. N4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005р. за N 1478/11758, затверджено Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, у п.2.1(в редакції наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 року № 169) (далі Порядок) встановлено, що для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП.
У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник (власники) будинку зазначає причини відключення.
До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку.
Тобто для реалізації свого права на відмову від отримання послуг централізованого опалення та на відключення жилого приміщення від централізованого опалення та гарячого водопостачання позивачі за первісним позовом повинні були в обов’язковому порядку виконати всі необхідні дії, передбачені «Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання» і перш за все отримати дозвіл на проектування автономного опалення та відключення від мереж ЦО та ГВП, який надається рішенням міжвідомчої комісії з питань відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, створеної місцевим органом самоврядування за умови наявності рішення загальних зборів мешканців багатоквартирного будинку про влаштування у будинку системи автономного опалення та за умови згоди всіх мешканців багатоквартирного будинку на таке облаштування.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачі за первісним позовом існуючої процедури відокремлення від мереж ЦО та ГВП не дотримались, самовільно відключилися від цих мереж та встановили автономне опалення і лише після цього звернулися з відповідною заявою про отримання дозволу на встановлення такого опалення у себе в квартирі.. У наданні дозволу позивачам було відмовлено і рішенням суду така відмова визнана правомірною. Крім того, позивачами за первісним позовом не було надано доказів того, що всі мешканці будинку не заперечують проти встановлення в квартирі позивачів автономного опалення і що встановлення такого опалення не порушує роботи інженерного обладнання будинку або вимог будівельних норм і правил в суміжних з квартирою позивачів жилих приміщеннях.
Суд першої інстанції на вищезазначені обставини уваги не звернув та дійшов поспішного та необґрунтованого висновку стосовно того, що дії ЛМКП «Теплокомуненрго» по нарахуванню оплати після самовільного відключення квартири від мереж ЦО та ГВП, а саме з 27.05.2009 року є неправомірними і відповідно поспішно та необґрунтовано дійшов також висновку стосовно необхідності закриття особового рахунку № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1.
Таким чином, оскільки висновки суду першої інстанції в даному випадку не відповідають обставинам справи і має місце порушення норм матеріального права, колегія суддів у відповідності до вимог ст. 309 ЦПК України вважає за необхідне рішення суду першої інстанції в частині зобов’язання ЛМКП «Теплокомуненерго» виключити з особового рахунку інформацію про наявність заборгованості по оплаті послуг ЦО та ГВП, припинити нарахування оплати за вказані послуги по квартирі за адресою АДРЕСА_1 з 27.05.2009 року та взагалі закрити особовий рахунок за вказаною адресою,- скасувати та постановити в цій частині нове рішення яким у задоволенні вказаних вимог позивачам відмовити у зв’язку з необґрунтованістю.
Одночасно судова колегія вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні та часткового задоволення зустрічного позову ЛМКП «Теплокомуненерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3про стягнення заборгованості по оплаті послуг з ЦО та ГВП, оскільки висновки суду першої інстанції в цій частині також не відповідають обставинам справи і крім того, має місце порушення норм матеріального права. Так з наявної в матеріалах справи зворотної відомості (а.с. 37) вбачається, що заборгованість по оплаті послуг з теплопостачання за квартирою, розташованою за адресою АДРЕСА_1 за період з 01.08.2008 року по 01.06.2010 року становить 1737,15 грн. Виходячи з вимог ст.360 ЦК України, згідно з якою співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов’язаний брати участь у витратах на утримання та збереження спільного майна, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов’язаннями, пов’язаними із спільним майном, судова колегія вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 579,05 грн. з кожного в рахунок погашення заборгованості за вищезазначений період. Що стосується вимог про стягнення заборгованості за період часу з 01.01.1999року по 01.08.2000 рік, то в цій частині у задоволенні позовних вимог ЛМКП «Теплокомуненерго» слід відмовити у зв’язку з пропуском строку позовної давності на підставі ч.4 ст.267 ЦК України, оскільки строк позовної давності стосовно зазначених вимог сплинув і відповідачі за зустрічним позовом заявили клопотання про застосування позовної давності.
Оскільки зустрічні позовні вимоги ЛМКП «Теплокомуненерго» про стягнення заборгованості по оплаті послуг задоволені частково, то відповідно до вимог ст.88 ЦПК України судова колегія вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ЛМКП «Теплокомуненерго» судові витрати у розмірі, пропорційному задоволеній частині вимог, а саме в сумі 65,79грн. ( відповідно по 21,93грн. з кожного з відповідачів за зустрічним позовом).
В решті рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303,304, 307,309, 313, 316 ЦПК України, судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області,-
В и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» задовольнити частково.
Рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 25 лютого 2011 року – змінити.
В частині зобов’язання Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» виключити з особового рахунку № НОМЕР_1, відкритого на ім’я ОСОБА_2, інформацію про наявність заборгованості за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання з 27.05.2009 року; припинити нарахування оплати за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання по квартирі за адресою: АДРЕСА_1 з 27.05.2009 року та закрити особовий рахунок № НОМЕР_1, відкритий на ім’я ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 – рішення скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні зазначених вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3. відмовити у зв’язку з іх необґрунтованістю.
В частині відмови у задоволенні та часткового задоволення зустрічного позову Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з теплозабезпечення - рішення суду скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» заборгованість за період з 1 серпня 2008 року по 1 червня 2010 року по 579,05 грн. з кожного та у відшкодування судових витрат – по 21,93грн. з кожного.
В задоволенні решти зустрічних позовних вимог про стягнення заборгованості відмовити за пропуском строку позовної давності.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Це рішення апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після його проголошення.
Головуючий:
Судді: